Норма амортизаційних відрахувань і методи її обчислення
У процесі виробничого використання та експлуатації основні фонди підприємства або компанії природним чином зношуються. У ході цього зносу відбувається втрата ними своїх технічних властивостей. Такий знос розглядають у двох формах.
Моральний знос розуміється як втрата технологічних властивостей та споживчої вартості в результаті розвитку НТР і старіння продукції.
Фізичний знос - це втрата технологічних якостей в результаті експлуатаційної виробничої діяльності підприємства або компанії.
У бухобліку належить проводити облік амортизаційних відрахувань, що виникають тільки в результаті фізичного зносу.
На його темпи впливають такі фактори, як умови експлуатації засобів, інтенсивність використання, якість обладнання, рівень захисту від шкідливих впливів, кваліфікація персоналу.
Механізм перенесення вартості і накопичення грошових ресурсів для заміни зношених предметів обладнання називається амортизацією, а відрахування - амортизаційними. Вони не нараховуються на житлові будинки, об`єкти благоустрою, продуктивну худобу, використовувані назавісімо від форми власності земельні ділянки, садово-городні посадки, об`єкти природокористування, основні засоби некомерційних підприємств, бібліотечні фонди та інші об`єкти.
Нарахування амортизації здійснюється з урахуванням первісної вартості об`єктів, часу використання та методу нарахування.
Методи нарахування в бухобліку застосовуються такі: лінійний, метод зменшення залишку та пропорційного списання, методика проведення розрахунку за сумою чисел років часу експлуатації.
При всіх методах ключовим параметром обчислення є норма амортизаційних нарахувань, яка являє собою величину відсотка від сукупної вартості основного капіталу підприємства або компанії, що включається до показники собівартості сукупної виробленої та реалізованої підприємством продукції. Прийняте позначення даного параметра - DR від англійських слів depreciation rate. В економічних джерелах також застосовуються категорії-синоніми - норма амортизації, норма зносу, більш рідко застосовується поняття - норма списання.
При використанні лінійного методу приймаються в розрахунок такі показники, як первісна вартість, норма відрахувань, поточна оціночна вартість. Наприклад, якщо підприємство придбало ресурс в 200 тис. Руб. і з тривалістю експлуатації 5 років, річна норма амортизаційних відрахувань буде дорівнює 20% (100% / 5 = 20%).
При застосуванні розрахунку методом зменшуваного залишку цей показник визначається відповідно з урахуванням залишкової вартості за мінусом амортизаційних відрахувань. виходячи з часу корисного використання. Можна навести приклад: при придбанні об`єкта за 200 тис. Руб. з часом 5-річного використання норма амортизаційних відрахувань за третій рік складе 4о% від різниці між залишковою вартістю і значенням величини амортизації за другий рік.
При використанні методу списання за сумою років використання сума відрахувань враховує первісну вартість і обчислюється, як показано на прикладі. Припустимо, підприємство придбало об`єкт в 200 тис. Руб. з часом його корисної експлуатації 5 років. Обчислюємо суму чисел, що відбивають час експлуатації: 1 + 2 + ... = 15 років. Значить, в перший рік норма амортизаційних відрахувань складе 33,3% (5/15). У наступному році - 26,7% (4/15), в третій - 20% (3/15).
При застосуванні методу пропорційного списання річна сума відрахувань визначається співвідношенням величин обсягу продукції і первісною вартістю.
При всіх методах розрахунку, які використовуються в бухобліку, норма амортизаційних відрахувань як показник виступає важливим параметром і інструментом планування стратегії розвитку компанії або підприємства.