Хто такі улани і драгуни, і що значить «Гусар»

Не знаючи, яке значення слів «редут», «улани», «драгуни», «кірасири» або «інфантерії», важко читати безсмертний роман Л.Н. Толстого «Війна і мир». Весь час доведеться звертатися до приміток і виносок, а це втомлює. Ясно, що мова йде про військові термінах, що означають роду військ, прийняті в той час, але які саме, краще дізнатися заздалегідь, до того як буде відкрита перша сторінка цієї чудової книги. Так хто такі улани і драгуни, і в чому між ними різниця? Чому вираз «Гусар» означає проявляти зухвалість і натиск, а, скажімо, слів «Драгун або« Улан »немає зовсім?

Сучасна армія будь-якої країни має власної військовою формою, як польовий, так і парадної, знаками відмінності і системою військових звань. Різноманітні і види військ, і їхнього роду. Збройні сили можуть не володіти флотом або стратегічною авіацією, і не у кожної держави є ракетні війська стратегічного призначення, а тим більше космічні підрозділу. А ось двісті років тому десантників, льотчиків і танкістів не існувало, зате значення слів «гусар», «улан», «драгунів» або «кирасир» зрозумілі були всім.

Кожному, хто цікавиться історією своєї країни або хоча б дивиться кінофільми на тему наполеонівських війн, для того щоб розуміти, про що йде мова в тій чи іншій частині розповіді, потрібно знати, хто такі улани і драгуни, гренадери, гусари і кірасири і чим вони відрізняються. Дивитися фільм про Вітчизняну війну 1812 року, не розуміючи структури тодішньої російської армії, це приблизно те саме, що намагатися зрозуміти події Другої світової, не знаючи, чим льотчик відрізняється від артилериста.

На початку дев`ятнадцятого століття поняття камуфляжу, та й просто захисних маскувальних засобів, не існувало. Тільки на рубежі двадцятого сторіччя англійський експедиційний корпус в Південній Африці почали постачати уніформою кольору хакі, який тоді ж і придумали. За часів наполеонівської навали і російсько-турецької війни армії всіх країн, у тому числі і Росії, одягали своїх військових в яскраві мундири, за кольорами яких можна було розрізняти, до якого роду військ належить той чи інший солдат або офіцер. Головні убори також відрізнялися, щоб відразу можна було зрозуміти, хто такі улани і драгуни.

Належність до тієї чи іншої частини була предметом гордості, втім, як і зараз. На еполетах позначалися буквами назви полків. Загалом, за сучасними поняттями, режим секретності і скритності практично повністю ігнорувався. Втім, враховуючи рівень засобів зв`язку і відносно малу рухливість військ, а також те, що стан цього питання у противників було приблизно симетричним, на результат кожної військової кампанії це не впливало.

Отже, на питання про те, хто такі улани і драгуни, можна відповісти однозначно - легкі кавалеристи, на відміну від важких і захищених металевими нагрудниками (кіраса) кірасирів. Різниця полягала й у формі одягу, і щодо до коней. Для гусарів кінь був засобом ведення бойових дій, вони здійснювали верхові шабельні атаки. Драгуни ж на конях могли переміщатися, тобто використовували їх в якості транспорту, але якщо виникала необхідність, то діяли як у пішому, так і в кінному строю. Відповідно, російські улани носили сині мундири, а гусари - червоні доломани із золотим шнуровим шиттям, які видавали в них особливо агресивну, наступальну частина армії. Служба у легкій атакуючої кавалерії, що служить своєрідним «вістрям» і постійно перебуває в авангарді, формувала у цих військових особливий тип характеру, якому властива звичка до ризику і презирство до небезпеки. Звідси і вираз «Гусар», що означає безстрашність і завзятість, поставлені на службу Вітчизні. Є підстави сподіватися, що такі військові не перевелися і сьогодні.