Квантунська армія

Програвши російсько-японську війну (1904-05 рр.), Імператор в Японії за Портсмунскому світу домігся передачі в своє розпорядження Квантунської області (Ляодунський півострова). На цій території дозволялося мати певну кількість військ.

Формувалася Квантунська армія сприяла зміцненню японського впливу в Китаї. У 1931 році почалася термінова реорганізація цих військ. В першу чергу збільшувалася чисельність солдатів.

Слід зазначити, що Квантунська армія була найбільш почесною військовим угрупуванням в Японії. Служба у цих військах гарантувала просування службовими сходами. Квантунська армія в той час була в деякому роді базою для підготовки сухопутних військ.

Японський уряд намагалося максимально швидко втілити в життя план зі спорудження на території Маньчжурії різних стратегічно важливих об`єктів. До кінця літа 1945 було побудовано близько чотирьохсот посадкових майданчиків і аеродромів, двадцяти двох тисяч автомобільних і семи з половиною тисячі залізниць. Крім того, були сформовані казарми для розміщення сімдесяти дивізій (близько півтора мільйонів солдатів), створені склади продовольства, боєприпасів, інших матеріалів. Все це дозволяло в досить короткий термін при необхідності розгорнути повномасштабні військові дії.

У зв`язку з тим, що Японія головним своїм противником вважала Радянський Союз, на кордоні з СРСР було створено сімнадцять укріплених областей. Загальна протяжність цих районів склала близько восьмисот кілометрів. На думку фахівців, Квантунська армія могла користуватися цими укріпленими областями не тільки для забезпечення захисту, але і для ведення наступальних дій.

Після невдалих військових дій на Ханхін-Голі і озері Хасан в 1938-39 рр. Японією були вжиті всі необхідні заходи для запобігання виникненню конфліктів з північним сусідом. Разом з цим активно тривала підготовка військ до війни проти СРСР. Командування Квантунської армії розробило план вторгнення в Радянський Союз, який був прийнятий правителем Японії в 1940 році. Проте вже в наступному, 1941 році, був затверджений план "Контокуен" (відразу після вторгнення в СРСР німецьких військ).

Результат Сталінградської битви змусив японців відмовитися від вчинення походу на Радянський Союз. З цього моменту Квантунська армія була дещо розформована. До осені 1943 року кращі частини війська були перекинуті на південь. У наступному році зі складу армії вилучили по одній роті кожного саперного батальйону і по одному батальйону кожного артилерійського та піхотного полку. До літа 1945 року в Японію і Китай було перекинуто значну кількість танкових, саперних, артилерійських частин. Поповнення військ здійснювали за рахунок японських поселенців (старшого запасу і новобранців). Однак сформовані шість нових дивізій були не в змозі замінити вилучені частини. Крім того, новий особовий склад, в цілому, не був підготовлений до військових дій, а часу на навчання не залишалося.

До кінця літа 1945 СРСР почав війну з Японією. Досить добре навчені і мобільні війська Радянської Армії відносно швидко подолали опір розкиданих частин. Відсутність авіації і танків дозволило проникнути на територію Маньчжурії практично безперешкодно, що забезпечило подальший розгром Квантунської армії.

У складі цих військ було близько 900 тисяч солдатів. При цьому практично половину з них становили військовослужбовці допоміжних частин (інженерних, обозних, саперних, зв`язкових і інших). Близько 90 тисяч солдатів загинуло в ході військових дій, близько 15 тисяч померло від хвороб і ран, незначна кількість розбіглося.