Сучасні принципи відкритої архітектури комп'ютерів і методи їх реалізації

У середині 70-х років минулого століття почалася «мініатюризація» обчислювальної техніки - стали розроблятися і поширюватися персональні комп`ютери. Вони приходять на зміну громіздким ЕОМ і найголовніше - стають доступними для користування в домашніх умовах. Головним двигуном даного процесу була американська фірма IBM, яка не тільки була світовим лідером на ринку комп`ютерної техніки, але й ініціатором найсучасніших розробок у цій сфері.

Для підтримки свого лідируючого положення на ринку компанія вживала багато кроків, але поступово ставало абсолютно ясним, що одні тільки маркетингові технології вже не працюють, було потрібно принципово нове рішення технічного характеру. Саме таким рішенням і стала розробка обчислювальних пристроїв, що реалізують принципи відкритої архітектури. У корпорації IBM був створений спеціальний відділ, який повинен був проаналізувати всі розробки в цій галузі, оцінити їх і запропонувати таку модель устрою, яка б і втілила в собі всі самі передові ідеї. По суті, це означало, що принцип відкритої архітектури комп`ютера був закладений як ідея ще на етапі розробки проекту майбутнього комп`ютера.

Вчені й інженери відділу IBM працювали в умовах технологічної свободи, яка припускала, що вони використовували для вирішення поставленого завдання найкращі зразки комплектуючих від різних розробників. Так, наприклад, процесор був обраний від корпорації Intel - кращий на той період Intel-8088, який забезпечував роботу зі «смішним» на сьогоднішній день, об`ємом пам`яті в 1 мегабайт. Програмне забезпечення передбачалося купувати у маловідомої маленької компанії Microsoft.

Влітку 1981 з`явився на світ цей симбіоз - комп`ютер, створений з комплектуючих різних фірм, і який, по суті втілював у собі своєю такою конструкцією принципи відкритої архітектури. Вони і стали основоположними для всього подальшого шляху розвитку комп`ютерної техніки. Це положення було закріплене навіть термінологічно: що з`явилося саме в ті часи поняття «сумісний з IBM PC» означало, що даний апарат, нехай і зібраний в іншій фірмі, є пристроєм, відповідним стандартам IBM, і втілює в собі принцип відкритої архітектури пк.

Слово «відкритість» в рамках даної філософії та технології означає, що в комп`ютер спочатку закладена можливість його поновлення і навіть трансформування за аналогією з дитячим конструктором, де всі деталі взаємозамінні і з них можна зібрати найрізноманітніші модифікації пристроїв. Важливо було й те, що такі трансформації не розглядалися як якась комерційна таємниця, а навпаки, були знайомі користувачам і самостійний апгрейд (заміна одних деталей на інші), активно заохочувався компаніями з виробництва комплектуючих елементів для комп`ютерів.

Ось ця аналогія з дитячим конструктором, в общем-то, і стала підставою, на якому сформувалися і розвинулися принципи відкритої архітектури. За іронією долі, відкриття і запуск в широке використання даних принципів зіграло в історії з IBM не зовсім добру роль. Компанія сама по собі втратила, а швидше за все навіть не отримала, ніяких преференцій, з точки зору ринкових просувань свого винаходу. Більш того, багато корпорацій, використовуючи принципи відкритої архітектури, домоглися набагато більш значущих успіхів у розвитку і просуванні комп`ютерного бізнесу, досить привести в приклад компанію Microsoft.

«Відкритість» сучасного комп`ютера полягає в тому, що абсолютно всі його технології та специфікації взаємодії компонентів один з одним і зовнішнім середовищем доступні будь-кому, мало-мальськи знайомому з технікою людині. А це, в свою чергу, значно збільшує коло потенційних користувачів. Таким чином, слово «відкрита» має не тільки технологічне зміст, а й соціальне.