Двоканальний режим оперативної пам'яті

З жалем доводиться визнавати, що іноді в магазинах комп`ютерної техніки покупцю не надається вичерпної інформації про способи підвищення швидкодії купованого комп`ютера. Частково це цілком зрозуміло: для більшості завдань продуктивності сучасних компонентів вистачає з лишком. Однак неприємний осад залишається, адже комп`ютер може працювати швидше. Так, про те, що таке двоканальний режим роботи пам`яті, практично ніколи не повідомляється.

Давайте проаналізуємо тенденції розвитку: на зміну одноядерним процесорам прийшли їх багатоядерні собратья- технологія подвійного биоса (Dual Bios) використовується все частіше-існує RAID для об`єднання декількох жорстких дисків в єдиний массив- навіть два мережевих адаптера Ethernet програмно об`єднують в один. Такий підхід дозволяє відносно просто збільшити продуктивність. Чи не була забута і оперативна пам`ять, для якої був запропонований двоканальний режим.

Термін «пляшкове горлечко» в комп`ютерній сфері з`явився, почасти, завдяки пам`яті. З ростом обчислювальної потужності процесорів стало зрозуміло, що путами, що обмежують сумарну швидкість роботи системи, є швидкість підсистеми оперативної пам`яті. Контролер пам`яті просто не встигав своєчасно обробляти всі запити центрального процесора з пересилання даних, через що останній частину часу простоював, чекаючи отримання чергової порції даних з банків пам`яті. Рішення було очевидно - необхідний двоканальний режим пам`яті. Для його реалізації був доданий відповідний додатковий контролер. У результаті вийшло, що частина роз`ємів пам`яті обслуговувалися першим контролером, а інша - другим. Далі все просто: двоканальний режим ілюструє відомий досвід з водою, виливаємо з пляшок. Згідно з ним через два горлечка за одиницю часу проходить більшу кількість води, ніж через одне, діаметр якого дорівнює сумі перших двох. Двоканальний режим не тільки збільшив пропускну здатність, але і в рази знизив навантаження на кожен контролер (а це нагрів, вимоги до елементної бази та ін.). У сучасних центральних процесорах контролери пам`яті знаходяться на тому ж кристалі, що і обчислювальні ядра. Для порівняння: раніше контролер розташовувався в мікросхемах чіпсета.

Щоб задіяти двоканальний режим роботи оперативної пам`яті, необхідно підключити до материнської плати не менше двох модулів пам`яті. Якщо роз`ємів всього два, як на бюджетних рішеннях, то ніяких складнощів немає: вставляємо по модулю в кожен роз`єм і отримуємо підвищення продуктивності (теоретично в 2 рази, на практиці ж - від 20 до 70%). При більшій кількості роз`ємів слід виконати правильне підключення: роз`єми не даремно розрізняються за кольорами. Для задіяння багатоканального режиму модулі потрібно підключати в роз`єми одного і того ж кольору. Також вірно, що підключення в усі роз`єми аналогічно включає багатоканальний режим.

Головна вимога, пропоноване для правильної роботи двоканального режиму - модулі повинні бути розраховані на однакову частоту (1066, 1333, 1600), бути однакового обсягу, одного і того ж виробника і, бажано, серії. Деякі виробники процесорів (Intel) дозволяють використовувати модулі різного об`єму, наприклад, 512 Мб і 1 Гб. У цьому випадку задіюється особливий Flex режим, в якому два блоки по 512 Мб працює в Dual Chanel, а «зайві» 512 Мб - в одиночному режимі.

З усього сказаного випливає природний висновок: при покупці комп`ютера необхідно купувати не один модуль пам`яті, а два, сумарний обсяг яких дорівнює ємності одного місткого модуля. Наприклад, якщо вирішено купити 4 Гб, то раціональніше зупинити свій вибір на 2х2 Гб.