"Руслан і Людмила": короткий зміст. "Руслан і Людмила" - поема А. С. Пушкіна

Швидко ознайомитися зі змістом будь-якого літературного твору допомагає короткий зміст. «Руслан і Людмила» - поема А.С. Пушкіна. Переказ допоможе читачеві зрозуміти зміст твору, познайомить з сюжетом, головними героями, і, можливо, викличе інтерес до докладного вивчення оригіналу.

Історія створення

Кажуть, що Олександр Сергійович Пушкін подумував про написання подібного твору, ще навчаючись у ліцеї. Але грунтовно він став працювати над ним пізніше - в 1818-1820 рр. Пушкін хотів створити казкову поезію, в якій був би «богатирський дух».

Віршований твір народжувалося одночасно під впливом російських літературних оповідей і творінь Вольтера, Ариосто. Імена деяких дійовим особам були присвоєні після виходу «Історії держави російської». Саме там були Ратмір, Рагдай, Фарлаф. З ними вас зовсім скоро познайомить короткий зміст.

«Руслан і Людмила» має і елементи пародії, адже Олександр Сергійович любив іноді блиснути влучними епіграмами, включити жартівливі елементи в свої поетичні творіння. Критики помітили, що Пушкін по-доброму пародіює деякі епізоди балади Жуковського «Дванадцять сплячих дів». Але в 30-х роках поет навіть пошкодував, що робив таке в «догоду черні», адже він добре ставився до Жуковського, який підніс йому свій портрет після виходу поеми і написав, що це переможений вчитель дарує його переможцю-учневі.

Посвячення

Народом улюблені багато казки А.С. Пушкіна, «Руслан і Людмила» - не виняток. Не всі знають, що починається поема з рядків, в яких автор говорить, що він присвячує її дівчатам-красуням. Потім йдуть відомі багатьом рядки про лукомор`я, зеленому дубі, вченій кота, русалку. Після цього починається сам твір.

Перша пісня

З першої главою знайомить читача короткий зміст. Руслан і Людмила любили один одного. Дівчина була дочкою київського князя Володимира. Про це розповідається в пісні першої, саме так назвав 6 глав А. С. Пушкін. Остання, відповідно, іменується «Пісня шоста».

Автор, використовуючи красу слова, розповідає про веселому святі з нагоди весілля двох закоханих людей. Не було на цьому бенкеті радісно тільки трьом гостям - Ратмір, Фарлафа і Рогдай. Вони - суперники Руслана, тому що теж були закохані в красиву дівчину.

І ось настав час молодятам залишитися одним. Але раптом почувся грім, згасла лампада, кругом все затремтіло, і Людмила зникла.

Руслан засмучений. А Володимир повелів знайти дочку і пообіцяв віддати її в дружини тому, хто привезе дівчину. Звичайно, три недруга Руслана не могли пропустити таку можливість і кинулися на пошуки, як і сам новоявлений наречений.

Одного разу він зустрічає в печері старця. Той розповів йому історію свого кохання, про те, що він в молодості був готовий перевернути гори для якоїсь Наїни, але та все відкидала юнака. Тоді він поїхав і 40 років вивчав заклинання, спрямовані на те, щоб дівчина полюбила його. Коли старець повернувся, він побачив замість діви огидну стару, в яку перетворилася за ці роки Наїна. І вона нарешті запалала до нього почуттями. Однак старий Фінн втік від неї, і з тих пір живе в самоті в печері. Він розповів, що Людмилу викрав страшний чарівник Чорномор.

Пісня друга

Короткий зміст поеми Пушкіна «Руслан і Людмила» підійшло до другої чолі. З неї читач дізнається, що Рогдай був налаштований войовничо, він скакав, посилаючи прокльони Руслану. Раптом чоловік побачив вершника і погнався за ним. Той ледве живий від страху намагався поскакати геть, але кінь його спіткнувся і наїзник полетів у рів. Рогдай побачив, що це не Руслан, а Фарлаф, і поскакав.

До Фарлафа підійшла стара (це була Наїна), призвела коня і порадила йому, щоб він поки повертався назад і жив у своєму маєтку під Києвом, адже поки Людмилу все одно складно знайти, а потім вона нікуди не дінеться від Наїни і Фарлафа. Той послухав стару і поскакав назад.

Далі короткий зміст книги «Руслан і Людмила» повідає читачеві, де нудилися в цей час дівчина. Місцем її знаходження був палац лиходія Чорномора. Прокинулась вона на ліжку. Мовчки прийшли три дівчини-служниці, одягли, зачесали красуню.

Людмила з тугою підійшла до вікна, подивилася на зимовий пейзаж, потім вийшла з палацу і побачила чарівний сад, який був прекрасніше «садів Арміда». Там знаходилися мальовничі альтанки, водоспади. Після обіду на природі дівчина повернулася назад і побачила, як до кімнати входять слуги і на подушках несуть бороду Чорномора, слідом іде він і сам - горбань і карлик.

Дівчина не розгубилася, схопила «Карлу за ковпак», занесла над ним кулак, а потім так заверещала, що всі втекли в жаху.

А в цей час Руслан бився з нападником на нього Рогдай і переміг забіяку, кинувши того в хвилі Дніпра. Цим триває поема «Руслан і Людмила».

Короткий зміст по главах - пісня третя

Ретируватися Чорномор слуги розчісували бороду. Раптом у вікно влетів крилатий змій і перетворився на Наїну. Старуха сказала, що чаклуна загрожує небезпека - богатирі шукають Людмилу. Вона схвально висловилася про Чорномора і підтвердила, що повністю на його боці.

На радощах злий чарівник знову ввійшов у покої дівчини, але не побачив її там. Пошуки слуг теж не увінчалися успіхом. Виявляється, Людмила зрозуміла, якими властивостями володіє шапка. Якщо надіти її задом наперед, людина стане невидимим, що красуня і зробила. Ось такі чарівні аксесуари використовував Пушкін у своїй поемі «Руслан і Людмила». Дуже короткий зміст швидко переносить читача до наступній сцені.

В цей час молодий чоловік потрапив на полі брані, побачив багато загиблих солдатів. Він підібрав щит, шолом, ріг, але не зміг знайти хорошого меча. Недалеко від поля він побачив великий пагорб, ним виявилася справжня голова. Вона розповіла подорожньому, що колись була на плечах богатиря - рідного брата Чорномора. Але останній заздрив високого і ставному братові. Скориставшись нагодою, карлик відрубав йому голову і повелів голові охороняти меч, який, за переказами, міг відсікти чарівну бороду чаклуна.

Пісня четверта

Ось так швидко підійшов до четвертому розділі короткий переказ змісту «Руслан і Людмила». Пушкін Олександр Сергійович спочатку розмірковує про те, як прекрасно, що в справжньому житті не так вже й багато чарівників. Далі він розповідає, що Ратмір в пошуках Людмили набрів на замок. Там його зустріли спокусниці, які нагодували витязя, оточили увагою, ніжністю турботою, і юний богатир відмовився від своїх колишніх задумів знайти дочка Володимира. На цьому поки автор залишає щасливого молодика і каже, що один Руслан продовжує обраний ним шлях. По дорозі він зустрічається з велетнем, богатирем, відьмою, перемагає їх, не йде до русалкам, які ваблять молодої людини.

Тим часом Людмила блукає в шапці-невидимці по палацу чаклуна, а він не може її знайти. Тоді злодій застосував хитрість. Він перетворився на пораненого Руслана, дівчина подумала, що це її коханий, кинулася до нього, шапка впала. В цю мить на Людмилу накинули мережі, і вона заснула, не в силах протистояти чаклунства Чорномора.

Пісня п`ята

Незабаром Руслан прибуває в обитель лиходія. Він сурмить у ріг, щоб викликати того на поєдинок. Коли юнак підняв голову, то побачив, що над ним літає Чорномор, тримаючи в руці булаву. Коли чаклун замахнувся, Руслан швидко відскочив, і горбань звалився в сніг. Моторний юнак негайно ж підскочив до кривдника і міцно схопив того за бороду.

Але Черномор раптом замайорів під хмари. Однак юнак не випустив бороди, тому теж опинився в піднебессі. Так літали вони довго - над полями, горами, лісами. Чаклун просив відпустити його, але Руслан не зробив цього. На третій день Черномор змирився і поніс чоловіка до молодої дружини. Коли вони приземлилися, юнак відсік лиходієві чарівним мечем бороду, пов`язав її на свій шолом, а карлика посадив у мішок і приладнав до сідла.

Пішов витязь шукати свою кохану, але не міг ніяк знайти. Тоді він став все трощити на своєму шляху і випадково зняв шапку з дівчини. Це чаклун спеціально надів на неї головний убір, щоб чоловік не відшукав свою дружину.

Ось так нарешті і зустрілися Руслан і Людмила. Поема в скороченні підходить до швидкого завершення сюжету. Як не намагався, не зміг суджений пробудити дівчину від чарівного сну. Поклав він її на коня і поскакав додому.

Потім Руслан зустрічає рибалки і впізнає в ньому Ратмира, який з усіх спокусниць вибрав одну, і тепер щасливо живе з нею в будиночку на березі річки.

Коли Руслан зупинився на нічліг, то був важко поранений. До нього підкрався Фарлаф, ударив 3 рази мечем, забрав Людмилу і був такий.

Шоста пісня

Фарлаф привіз Людмилу в палац і обдурив Володимира, сказавши, що він врятував дівчину. Однак розбудити її ніхто не зміг.

Старий Фінн окропив Руслана живою водою, той моментально одужав і поквапився в Київ, на який напали печеніги. Герой відважно боровся, завдяки чому ворог був розбитий. Після цього він торкнувся рук Людмили кільцем, яке йому дав Фінн, і дівчина прокинулася.

Добігає кінця короткий зміст. Руслан і Людмила щасливі, все закінчується бенкетом, Чорномора залишили в палаці, так як він назавжди втратив свою злочинницьку силу.

Епілог

Оповідання закінчується епілогом, в якому автор говорить, що у своєму творі славив преданья глибокої старовини. Він ділиться своїми враженнями про Кавказ, описує природні картини цього боку і сумує, що знаходиться далеко від Неви.

Поет розповідає, що коли працював над твором, забував образи, ворогів. У цьому йому допомагала дружба, а нею, як відомо, Пушкін дуже дорожив.