Перший сон Раскольникова. Значення снів Раскольникова

У композиції роману Ф.М. Достоєвського «Злочин і кара» сни Раскольникова займають найважливіше місце, будучи невід`ємною частиною побудови твору. Сни в романі - це відображення внутрішнього світу героя, його ідей, теорій, думок, прихованих від його свідомості. Це важлива складова роману, яка дає читачеві можливість проникнути у внутрішній світ Раскольникова, зрозуміти саму сутність його душі.

Сни в психології

Вивчення особистості людини - дуже тонка наука, що балансує між точними установками та філософськими висновками. Психологія часто оперує такими загадковими і неоднозначними категоріями, як "свідомість", "несвідоме", "психіка". Тут для роз`яснення вчинків людини чільним є його внутрішній світ, прихований часом навіть від самого пацієнта. Свої аморальні думки і почуття він заганяє глибоко всередину, соромлячись зізнатися в них не тільки оточуючим, але навіть самому собі. Це викликає душевний дисбаланс, сприяє розвитку неврозів і истерий.

Для розгадування стану людини, істинних причин його моральних страждань психологи часто використовують гіпноз або розгадування сновидінь. Саме сон в психології - це вираження несвідомого в психіці людини, її пригніченого "я".

Сон як прийом психоаналізу в романі

Достоєвський - дуже тонкий психолог. Він немов вивертає навиворіт душі своїх героїв перед читачем. Але робить це не явно, а поступово, як би малюючи перед глядачем картину, на якій кожен повинен побачити особливі візерунки. У творі "Злочин і кара" сон - це спосіб розкриття внутрішнього світу Раскольникова, його переживань, емоцій і дум. Тому так важливо визначити зміст снів Раскольникова, їх смислове навантаження. Також це необхідно для того, щоб розібратися як у самому романі, так і в особистості героя.

Церква і шинок

Протягом усього твору Родіон Романович бачить сни п`ять разів. Точніше, три сну і два напівмарення, що відбуваються на межі свідомості і нереальності. Сни Раскольникова, короткий зміст яких дозволяє вловити глибинний зміст твору, дозволяють читачеві відчути внутрішні протиріччя героя, його «важкі роздуми». Так відбувається у випадку з першим сном, в якому в якійсь мірі йде внутрішня боротьба героя. Це дуже важливий момент. Це сон перед вбивством старої лихварки. На ньому необхідно загострити увагу. Це системоутворюючий епізод, від якого, як від каменя, пущеного в воду, розходяться хвилі по кожній сторінці роману.

Перший сон Раскольникова - породження хворобливої уяви. Він бачить його у своїй «кімнатці» після того, як зустрів п`яну дівчинку на бульварі. Сон повертає Родіона в далеке дитинство, коли він жив у своєму рідному містечку. Життя там настільки проста, звичайна і нудна, що навіть у святкові дні ніщо не в змозі розбавити «сіреньке час». Причому сон Раскольникова Достоєвським зображувався в похмурих, відразливих тонах. Контраст створює лише зелений купол церкви да червоні і сині сорочки, які належать п`яним чоловікам.

У цьому сні є два місця, які є протиставленням один одному: шинок і церкву на кладовищі. Церква на цвинтарі є певним символом: як життя починає свою людина в церкві, так і закінчує її там же. А шинок, в свою чергу, асоціюється у Родіона зі злістю, ницістю, закостенілість, пияцтвом, брудом і розбещених його мешканців. Веселощі мешканців шинку як у оточуючих, так і у самого маленького Роді викликає тільки страх і огиду.

І два цих центру - шинок і церкву - не випадково знаходяться на невеликій відстані один від одного. Цим Достоєвський хоче сказати, що людина, який би він не був огидний, може в будь-який момент припинити низьку життя і звернутися до всепрощаючого Богу. Для цього лише треба почати нову, «чисту» життя, життя без гріхів.

Старий дитячий кошмар

Звернемося тепер не до символів цього сну, а до самого Родіону, який уві сні поринув у світ свого дитинства. Він знову переживає кошмар, свідком якого був в ранньому дитинстві: Родіон разом з батьком направляється на цвинтар, щоб відвідати могилу маленького брата, який загинув у 6-місячному віці. А шлях їх пролягав через шинок. У шинку стояла ломовий кінь, яка була запряжена у віз. З шинку вийшов п`яний господар коня і став запрошувати своїх приятелів прокотитися на возі. Коли стара кінь не зрушила з місця, Микола став шмагати її батогом, який він потім змінив на брухт. Після кількох ударів кінь помирає, а Родіон, бачачи це, кидається на нього з кулаками.

Аналіз першого сну

Саме цей у романі «Злочин і кара» сон є найважливішою складовою всього роману. Він дозволяє вперше побачити читачам вбивство. Тільки вбивство не задумане, а реальне. У першому сні закладений сенс, який несе величезну смислове і символічне навантаження. Він наочно демонструє, звідки у героя розвинулося почуття несправедливості. Це почуття - породження шукань і ментальних страждань Родіона.

Всього лише один у творі «Злочин і кара» сон Раскольникова - це тисячолітній досвід гноблення і поневолення людьми один одного. Він відображає жорстокість, яка і управляє світом, і ні з чим не порівнянну тугу по справедливості та людяності. Цю думку з вражаючим майстерністю і ясністю Ф.М. Достоєвський зміг показати в настільки короткому епізоді.

Другий сон Раскольникова

Цікаво, що після того, як Раскольников побачив перший сон, він довгий час більше не бачить снів, крім відвідав його перед вбивством бачення - пустеля, в якій є оазис з блакитною водою (це символ: блакитний - колір надії, колір чистоти). Те, що Раскольников вирішує напитися з джерела, говорить про те, що ще не все втрачено. Він ще може відмовитися від свого «досвіду», уникнути цього жахливого експерименту, який повинен підтвердити його навіжену теорію про те, що вбивство "шкідливого" (поганого, підлого) людини неодмінно принесе полегшення суспільству і зробить життя хороших людей кращим.

На межі несвідомого

У гарячковому припадку, коли герой мало що тямить через марення, Раскольников бачить, як господиню його квартири нібито б`є Ілля Петрович. Не можна виділити цей епізод, що відбувся у другій частині роману, в окремий сон, так як це більшою мірою «марення і слухові галюцинації». Хоча це в якійсь мірі говорить про те, що герой передчуває, що буде «відщепенцем», «ізгоєм», тобто на підсвідомому рівні знає, що його чекає покарання. Але також, можливо, це гра підсвідомості, яке говорить про бажання знищити ще одну «тварь тремтячу» (господиню квартири), яка так само, як і стара лихварки, не гідна, за його теорії, жити.

Опис чергового сну Раскольникова

У третій частині твору Родіону, який вже розправився з Альоною Іванівною (також убивши при цьому безневинну Лизавету Іванівну), сниться ще один сон, поступово переходить в маячня. Чергове сновидіння Раскольникова подібно до першого. Це кошмар: стара лихварки уві сні жива, і на безплідні спроби вбити себе вона відповідає Раскольникову сміхом, сміхом «зловісним і неприємним». Раскольников намагається вбити її повторно, але гомін натовпу, яка налаштована явно недоброзичливо і злобно, не дозволяє йому зробити справу. Достоєвський цим показує муки і метання головного героя.

Психоаналіз автора

Цей сон повністю відображає стан героя, який був «надламаний», так як його експеримент показав йому, що він не здатний переступати через людські життя. Сміх старої - це сміх над тим, що Раскольников виявився не «Наполеоном», який з легкістю може жонглювати людськими долями, а нікчемним і смішним людиною. Це своєрідне торжество зла над які не зуміли знищити в собі совість Раскольніковим. Чисто композиційно цей сон є продовженням і розвитком роздумів Раскольникова над своєю теорією, за якою він ділив людей на "тварин тремтячих" і тих, хто "право має". Ця його нездатність переступити через людину і підведе Родіона до межі, до можливості надалі «відродитися з попелу».

Останній сон

Останній в романі "Злочин і кара" сон Раскольникова є ще одним своєрідним півсні-полубреду, в якому потрібно шукати надію на можливість переродження героя. Цей сон позбавляє Родіона від сумнівів і пошуків, так мучавших його весь час після вбивства. Останній сон Раскольникова - це світ, який повинен зникнути через хворобу. Наче в цьому світі є духи, які наділені розумом, які володіють волею, здатної підкоряти людей, роблячи з них маріонеток, біснуватих і божевільних. Причому самі маріонетки після зараження вважають себе істинно розумними і непохитними. Заражені люди вбивають один одного, як павуки в банці. Після третього кошмару Родіон зцілюється. Він стає морально, фізично і психологічно вільним, зціленим. І він готовий слідувати пораді Порфирія Петровича, готовий стати «сонцем». Він наближається тим самим до порога, за яким криється нове життя.

У цьому сні Раскольников дивиться на свою теорію зовсім іншими очима, тепер він бачить, що вона нелюдська, і розцінює її вже як небезпечну для людського роду, для всього людства.

Зцілення

Таким чином, Раскольников переосмислив все своє життя, круто змінивши свій світогляд. Головне досягнення Раскольникова - це його відмова від неспроможною теорії. Його перемога в тому, що він зміг звільнитися від помилок. Герой поступово наблизився до духовному і моральному досконалості, тобто пройшов шлях, хоч важкий, хворобливий і наповнений стражданнями, але все ж очисний і духовно відроджує. Саме страждання у Достоєвського - це шлях до справжнього щастя.

Заключний акорд

У статті були викладені сни Раскольникова коротко і стисло, але максимально точно, без втрати важливих моментів. Ці сни дуже важливі в змісті твору. Вони, немов нитка, пов`язують події в романі. Саме опису снів сприяють тому, що читач гранично концентрується на сюжетних перипетіях, на системі образів, які вводить автор. Мрії героя готують читача до подальших сценам і мають велике значення для розуміння основних ідей роману. Вони також значимі для твору в художньо-образотворчому плані.

Крім цього, сни дуже важливі тим, що допомагають визначити психологічний стан Родіона, його почуття та емоції. Автор допомогою мрій головного героя проводить важливий психологічний аналіз. Сон Раскольникова, в якому він бачить себе дитиною, дозволяє нам зрозуміти його душевне самопочуття. Він тоді намагався зіставити свою відразу до вбивства коні з відчуттями від реального вбивства, яке задумав. Можливо, якби він прислухався до своїх відчуттів, то зміг би уникнути внутрішнього розколу, який і став для нього жахливою трагедією. До того ж перший сон явно дає зрозуміти читачеві, що Раскольников - не пропала людина, що йому притаманні співчуття і бажання захистити слабшого. Це дозволяє подивитися на "підлого вбивцю" під іншим кутом.

Сни в романі мають свої окремі функції і настрої в кожному конкретному епізоді роману, але їх загальне призначення незмінно. Значення снів Раскольникова полягає в тому, щоб розкрити основну ідею твору. Ідею, яка говорить нам про те, що кожна людина - це цінність, не можна ділити людей на "вошей" і "корисних". Ідею, яка показує, що ніхто "права не має" вершити людські долі. Ідею, яка свідчить про те, наскільки важкі муки совісті.

Багато письменників використовували сни в своїх творах, але мало хто зміг домогтися того, чого добився Ф.М. Достоєвський. Те, як він тонко, глибоко і разом з тим яскраво описав за допомогою сну психологічний стан персонажа, вражає не тільки обивателя, але й справжніх знавців літератури.