Аналіз та короткий зміст «Гарячого снігу» Бондарева

Радянський письменник Юрій Бондарєв належить до славної плеяди фронтовиків, які, переживши війну, відобразили її суть в яскравих і цілісних романах. Образи своїх героїв автори брали з реального життя. А події, які ми в мирний час сприймаємо з книжкових сторінок спокійно, для них відбувалися на власні очі. Короткий зміст «Гарячого снігу», наприклад, - це і жах бомбардувань, і свист випадкових куль, і лобові танкові і піхотні атаки. Навіть зараз, читаючи про це, звичайний мирний людина занурюється в пучину похмурих і грізних подій того часу.

Письменник-фронтовик

Бондарєв є одним з визнаних майстрів цього жанру. Коли читаєш твори таких авторів, мимоволі дивуєшся реалістичності рядків, що відображають різні сторони нелегкій військовій життя. Адже він сам пройшов нелегкий фронтовий шлях, почавши його під Сталінградом і закінчивши в Чехословаччині. Тому романи і справляють таке сильне враження. Вони вражають яскравістю і правдивістю сюжету.

Одне з яскравих, емоційних творів, які створював Бондарєв, «Гарячий сніг», якраз і оповідає про такі прості, але непорушних істинах. Вже сама назва повісті говорить багато про що. У природі не буває гарячого снігу, він тане під сонячними променями. Однак у творі він гарячий від пролитої крові в тяжких боях, від кількості куль і осколків, які летять в відважних бійців, від нестерпного ненависті радянських солдатів будь-якого рангу (від рядового до маршала) до німецьких загарбникам. Ось такий приголомшливий образ створив Бондарєв.

Війна - це не тільки бій

Повість «Гарячий сніг» (короткий зміст, звичайно, не передає всієї жвавості стилю і трагізму сюжету) дає деякі відповіді на розпочаті моральні та психологічні літературні лінії в більш ранніх творах автора, таких як «Батальйони просять вогню» і «Останні залпи».

Як ніхто інший, розповідаючи жорстоку правду про ту війну, не забуває про прояв звичайних людських почуттів та емоцій Бондарєв. «Гарячий сніг» (аналіз його образів дивує відсутністю категоричності) - якраз приклад такого поєднання чорного і білого. Незважаючи на трагізм воєнних подій Бондарев дає зрозуміти читачеві, що навіть на війні є цілком мирні почуття любові, дружби, елементарної людської неприязні, дурості і зради.

Запеклі бої під Сталінградом

Переказувати короткий зміст «Гарячого снігу» досить складно. Дія повісті розгортається під Сталінградом, містом, де Червона Армія в запеклих боях зламала нарешті хребет німецькому вермахту. Трохи південніше блокованої 6-ї армії Паулюса радянське командування створює потужний рубіж оборони. Артилерійський заслін і приданная до нього піхота повинні зупинити рвуться на виручку Паулюса танкові дивізії ще одного «стратега» - Манштейна.

Як відомо з історії Великої Вітчизняної війни, саме Паулюс був творцем і натхненником сумнозвісного плану Барбаросса. І з цілком зрозумілих причин Гітлер не міг допустити, щоб ціла армія, та ще й очолювана одним з кращих теоретиків німецького генштабу, була оточена. Тому ворог не шкодував сил і засобів для того, щоб пробити для 6-ї армії оперативний прохід з оточення, створеного радянськими військами.

Про ці події і написав Бондарєв. «Гарячий сніг» розповідає про бої на крихітному п`ятачку землі, який, за даними радянської розвідки, став «танконебезпечні». Тут повинен відбутися бій, який, можливо, вирішить результат битви на Волзі.

Лейтенанти Дроздовський і Кузнєцов

Задачу з блокування танкових колон ворога отримує армія під командуванням генерал-лейтенанта Безсонова. Саме в її склад входить описується в повісті артилерійський підрозділ, яким командує лейтенант Дроздовський. Навіть короткий зміст «Гарячого снігу» неможливо залишити без опису образу молодого командира, щойно отримав офіцерський чин. Потрібно згадати, що ще в училищі Дроздовський був на хорошому рахунку. Дисципліни давалися легко, а його стати і природна військова постава тішили погляд будь-якого стройового командира.

Училище розташовувалося в Актюбінську, звідки Дроздовський відправився прямо на фронт. Разом з ним в одну частину отримав призначення ще один випускник Актюбінського артилерійського училища - лейтенант Кузнєцов. За збігом обставин Кузнєцов отримав у командування взвод саме тієї батареї, якою командував лейтенант Дроздовський. Здивувавшись примхам військової долі, лейтенант Кузнєцов розсудив філософськи - кар`єра тільки починається, і це далеко не останнє його призначення. Здавалося б, яка кар`єра, коли навколо війна? Але навіть такі думки відвідували людей, які стали прототипами героїв повісті «Гарячий сніг».

Короткий зміст варто доповнити тим, що Дроздовський відразу ж розставив крапки над «і»: він не збирався згадувати курсантську пору, де обидва лейтенанта були рівні. Тут він - командир батареї, а Кузнєцов - його підлеглий. Спочатку поставившись спокійно до таких життєвим метаморфоз, Кузнєцов починає тихо нарікати. Йому не подобаються деякі розпорядження Дроздовського, але обговорювати накази в армії, як відомо, заборонено, і тому молодому офіцеру доводиться змиритися з поточним станом речей. Частково цьому роздратуванню сприяло явне увагу до командира санінструктора Зої, яка в глибині душі подобалася самому Кузнецову.

Різношерста команда

Зосередившись на проблемах свого взводу, молодий офіцер повністю в них розчиняється, вивчаючи людей, якими йому належало командувати. Народ у взводі у Кузнєцова підібрався неоднозначний. Які ж образи описав Бондарєв? «Гарячий сніг», короткий зміст якого не передасть всіх тонкощів, докладно описує історії бійців.

Наприклад, сержант Уханов теж навчався в Актюбінськом артилерійському училищі, але через дурного непорозуміння не отримав офіцерського звання. Після прибуття в частину Дроздовський став ставитися до нього зверхньо, вважаючи його негідним звання радянського командира. А лейтенант Кузнєцов, навпаки, сприймав Уханова як рівного, може, через дрібної помсти Дроздовському, а може, тому що Уханов дійсно був непоганим артилеристом.

Ще один підлеглий Кузнєцова, рядовий Чибісов, мав вже досить сумний бойовий досвід. Частину, де він служив, потрапила в оточення, а сам рядовий влучив у полон. А своїм нестримним оптимізмом всіх веселив навідник Нечаєв, колишній моряк з Владивостока.

Танковий удар

Поки батарея висувалася до призначеного рубежу, а її бійці знайомилися і притиралися один до одного, в стратегічному плані ситуація на фронті різко змінилася. Ось як розвиваються події в повісті «Гарячий сніг». Короткий зміст операції Манштейна по звільненню затиснутою в оточенні 6-ї армії можна передати так: сконцентрований танковий удар встик двох радянських армій. Цю задачу фашистське командування довірило генерал-полковнику Готу, майстру танкових проривів. Операція носила гучну назву - «Зимова гроза».

Удар був несподіваним і тому досить вдалим. Танки увійшли встик двох армій і заглибилися в радянські оборонні порядки на 15 км. Генерал Безсонов отримує прямий наказ локалізувати прорив, щоб не допустити виходу танків на оперативний простір. Для цього армію Безсонова підсилюють танковим корпусом, давши зрозуміти командармові, що це останній резерв Ставки.

Останній рубіж

Рубіж, на який висувалася батарея Дроздовського, був останнім. Саме тут відбудуться основні події, про які написано твір «Гарячий сніг». Прибувши на місце, лейтенант отримує наказ обкопуватися і готуватися до відбиття можливої танкової атаки.

Командарм розуміє, що посилена батарея Дроздовського приречена. Налаштований більш оптимістично дивізійний комісар Веснін не згоден з генералом. Він вважає, що завдяки високому бойовому духу радянські солдати вистоять. Між офіцерами виникає суперечка, в результаті якого Веснін відправляється на передову підбадьорити готуються до бою воїнів. Старий генерал не дуже довіряє Весніну, вважаючи в глибині душі присутність того на КП зайвим. Але йому ніколи проводити психологічний аналіз.

«Гарячий сніг» триває тим, що бій на батареї почався з масованого нальоту бомбардувальників. Перший раз потрапивши під бомби, більшість бійців відчуває страх, в тому числі і лейтенант Кузнєцов. Однак, взявши себе в руки, він розуміє, що це тільки прелюдія. Зовсім скоро йому і лейтенанту Дроздовському доведеться застосувати всі знання, які їм дали в училище, на практиці.

Героїчні зусилля

Незабаром з`явилися німецькі танки і самохідні гармати. Кузнєцов разом зі своїм взводом мужньо приймає бій. Він боїться смерті, але разом з тим відчуває до неї огиду. Навіть короткий зміст «Гарячого снігу» дозволяє зрозуміти всю трагічність ситуації. Снаряд за снарядом винищувачі танків посилали в своїх ворогів. Однак сили були не рівні. Через якийсь час від всієї батареї залишилося лише одне справний знаряддя і жменька бійців, в числі яких опинилися обидва офіцери і Уханов.

Снарядів ставало все менше, і бійці почали застосовувати зв`язки протитанкових гранат. При спробі підриву німецької самохідки гине молодий Сергуненков, виконавши наказ Дроздовського. Кузнєцов, в гарячці бою відкинувши субординацію, звинувачує його в безглуздої загибелі бійця. Дроздовський сам бере гранату, намагаючись довести, що він не боягуз. Однак Кузнєцов стримує його.

І навіть в бою конфлікти

Про що ж далі пише Бондарєв? «Гарячий сніг», короткий зміст якого ми представляємо в статті, триває проривом німецьких танків через батарею Дроздовського. Безсонов, бачачи безвихідне становище вже всієї дивізії полковника Дєєва, не поспішає вводити в бій свій танковий резерв. Він не знає, чи використовували німці свої резерви.

А на батареї все ще йшов бій. Безглуздо гине санінструктор Зоя. Це справляє дуже сильне враження на лейтенанта Кузнєцова, і він знову звинувачує Дроздовського в безглуздості його наказів. А що залишилися в живих бійці намагаються розжитися боєзапасом на полі бою. Лейтенанти, користуючись відносним затишшям, організовують допомогу пораненим і готуються до нових боїв.

Танковий резерв

Як раз в цей момент повертається довгоочікувана розвідка, яка підтверджує, що німці ввели в бій всі резерви. Бійця відправляють на спостережний пункт генерала Безсонова. Командарм, отримавши цю інформацію, наказує ввести в бій свій останній резерв - танковий корпус. Щоб прискорити його вихід, назустріч підрозділу він направляє Дєєва, але той, наразившись на німецьку піхоту, гине зі зброєю в руках.

Танковий корпус був повною несподіванкою для Гота, в результаті чого прорив німецьких сил було локалізовано. Більш того, Безсонов отримує наказ розвивати успіх. Стратегічний задум вдався. Німці стягнули всі резерви до місця операції «Зимова гроза» і їх втратили.

Нагороди героям

Спостерігаючи зі свого НП за танковою атакою, Бессонов з подивом помічає одиночне знаряддя, яке теж веде вогонь по німецьких танках. Генерал приголомшений. Не вірячи своїм очам, він дістає всі нагороди з сейфа і разом з ад`ютантом йде на позицію розгромленої батареї Дроздовського. «Гарячий сніг» - роман про безумовну мужності і героїзм людей. Про те, що незалежно від своїх регалій і чинів, людина повинна виконувати свій обов`язок, не піклуючись про нагороди, тим більше що вони самі знаходять героїв.

Безсонов вражений стійкістю жменьки людей. Обличчя їх були закопчені і обпалені. Відзнак не видно. Командарм мовчки взяв ордена Червоного Прапора і роздав усім тим, хто вижив. Кузнєцов, Дроздовський, Чибісов, Уханов і невідомий піхотинець отримали високі нагороди.