«Сашка» Кондратьєва: аналіз повісті. Характеристика головного героя

У число творів, правдиво розповідають про страшні фронтові будні ВВВ, входить повість письменника-фронтовика В. Кондратьєва «Сашка». Тут немає красивих слів, що вихваляють подвиг солдата, який пожертвував життям у страшному бою. Автор не показує доблесних перемог радянських військ. Повсякденне життя простого воїна, «опинилася в найважчий час в самому скрутному місці», - це головна тема твору «Сашка» Кондратьєва. Аналіз вчинків героя допомагає зрозуміти, що турбувало і Томило людини, вирваного з мирного життя і кинутого в саме жерло війни.

З історії створення повісті

Кондратьєв пішов на фронт в грудні 1941 року. У складі стрілецької бригади він брав участь в розгорнулися в 42-му запеклих боях за Ржев, був поранений, нагороджений медаллю. Враження від тих страшних років залишилися на все життя, про що свідчить аналіз повісті «Сашко». Кондратьєва, що взявся за перо в досить зрілому віці (повість «Сашка» була опублікована в 1979 році, а в 80-му її автору виповнилося 60 років), щоночі турбували сни, в яких він бачив бойових товаришів з-під Ржева. Він навіть намагався розшукати однополчан, але так нікого і не знайшов, чому виникла страшна думка: «А може, я один вижив?»

Письменник зізнавався, що перечитав багато творів про війну, але не знаходив у них того, що так і не відпускало його душу. І тоді він вирішив розповісти про «свою» війні, інакше якась її сторінка так і «залишиться нерозкритою». З цього моменту почав свою літературну діяльність В`ячеслав Кондратьєв.

«Сашка»: короткий зміст повісті

Дія розгортається ранньою весною. Головний герой, рядовий Сашка, другий місяць воює на передовій поблизу Ржева, але для нього все тут уже «як завжди». Німці все б`ють і б`ють, а в них і з їжею погано (через бездоріжжя навіть хліба не вистачає), і зі снарядами, і просушити одяг та взуття ніде. Військовий побут з найдрібнішими подробицями вимальовує в повісті «Сашка» В`ячеслав Кондратьєв. Аналіз цих сцен підводить до думки, як важко було людині в таких умовах залишитися «Людиною» і не переступити через закони совісті.

Розкриваючи характер героя, автор звертає увагу читача на кілька епізодів з життя Сашка. Абсолютно буденно він здійснює свої вчинки:

• видобуває валянки для ротного (не для себе!), у якого піми так продірявилися, що вже й не висушішь;
• бере в полон німця, якого застрелити так і не піднялася рука;
• приймає на себе чужу провину і позбавляє від трибуналу молоденького лейтенанта;
• зустрічається з медсестрою Зіною і йде з її дороги, дізнавшись, що у неї любов з іншим.

Такий сюжет повісті «Сашко» Кондратьєва. Аналіз цих сцен допомагає зрозуміти, як зумів пройти через уготовані випробування та не впустити гідності герой.

Полонення німця

Ця сцена одна з ключових у творі. Сашка бере мови «голими руками», так як був беззбройний. І раптом у цей момент він, що побував у найнебезпечніших і безнадійних атаках, побачив в образі полоненого не ворога, а обманутого кимось людини. Він пообіцяв йому життя, так як на листівці, підібраною по дорозі в штаб, було написано, що російські солдати над полоненими не глумилися. По дорозі Сашка постійно відчував почуття сорому і за те, що оборона у них була нікудишня, і за те, що мертві товариші лежали непоховані. Але найбільше він відчував незручність від того, що відчув раптом безмежну владу над цією людиною. Такий він, Сашка Кондратьєва. Аналіз його душевного стану показує, чому він так і не зміг застрелити полоненого і в результаті порушив наказ комбата. Відчуваючи свою правоту, він зумів прямо глянути йому в очі, через що командир змушений був скасувати своє попереднє рішення про розстріл «язика». Пізніше Сашка подумав, що коли залишиться живий, це спогад про полоненому їм німця буде для нього самим пам`ятною подією війни.

Ось воно - одне з головних якостей російського воїна: завжди зберігати в собі гуманізм, пам`ятати, що ти людина. Це особливо підкреслює в повісті Кондратьєв. Сашка - аналіз твору тому доказ - зміг в один з найважчих періодів життя протиставити добро злу.

Захист лейтенанта

Ще один важливий епізод - випадок в госпіталі, коли Сашка заступився за свого нового знайомого (молоденького лейтенанта) перед особистому. Вони і знайомі-то були всього нічого, проте Сашка прекрасно усвідомлював, чим може загрожувати лейтенанту, який мав звання, затіяна Володимиром сварка. А йому, рядовому, нічого не буде: далі передовий все одно не пошлють. В результаті лейтенант залишився в госпіталі, а Сашка змушений був вирушити далі до Москви сам. Відчайдушний і гарячий лейтенант на ділі виявився слабкішим переважаючого його по силі духу і сміливості рядового - до цього підводить аналіз повісті «Сашко» Кондратьєва.

Випробування любов`ю

На війні Сашка зустрівся з Зіною. Знайомство з нею гріло його душу, так як нікого рідніше її для героя вже не було. Через традиційне в літературі випробування любов`ю проводить свого героя В`ячеслав Кондратьєв. Сашка (короткий зміст взаємовідносин якого з коханою дівчиною уміщається в кілька сцен) і тут поводиться з гідністю: здатність зрозуміти іншу людину і душевна доброта виявляються сильнішими.

Спочатку він з нетерпінням чекає зустрічі з дівчиною, а коли вона відбулася, дізнається, що з`явилася у Зіни нове кохання. Глибокі розчарування переживає в цей момент Сашка. Це і нерозуміння того, як можна влаштовувати вечірку, коли там, на передовій, всі поля в «наших». Це і біль від того, що вона віддала перевагу Сашкові іншого. Але він просто йде, ні в чому не дорікаючи Зіну і не вимагаючи від неї ніяких пояснень.

Так який же він, Сашка Кондратьєва?

Аналіз повісті і вчинків головного героя допомагає зрозуміти найголовніше, що хотів донести до читача автор: можливо пройти через страшні випробування війною і зберегти в собі Людину. Він підкреслює це фразою, що належить Сашкові: «Люди ж ми, а не фашисти». І таких солдатів було більшість. Багато фронтовики бачили своїх бойових товаришів в образі героя. А це означає, що перемогу здобули саме такі воїни, в число яких входять сам В. Кондратьєв, Сашка.

Аналіз твору допомагає відтворити образ російського солдата: мужнього, витривалого, який зумів зберегти гуманізм, віру в перемогу.