Хто написав "пригоди барона мюнхаузена"? Біографія і творчий шлях Рудольф Еріх Распе

Маленький дідок, що сидить біля каміна, що розповідає історії, абсурдні і неймовірно цікаві, дуже веселі і «правдиві» ... Здається, пройде небагато часу, і сам читач вирішить, що можливо витягнути самого себе з болота, вхопившись за волосся, вивернути навиворіт вовка , виявити половину коня, яка п`є тонни води і ніяк не може вгамувати свою спрагу.

Знайомі сюжети, чи не так? Про барона Мюнхгаузена чули всі. Навіть люди, які не дуже ладять з красним письменством, завдяки кінематографу зможуть з ходу перерахувати пару фантастичних історій про нього. Інше питання: "Хто написав казку« Пригоди барона Мюнхаузена »?" На жаль, ім`я Рудольфа Распе відомо далеко не всім. Та й чи є він справжнім творцем персонажа? Літературознавці досі знаходять в собі сили сперечатися на цю тему. Проте про все по порядку.

Хто написав книгу «Пригоди барона Мюнхаузена»?

Рік народження майбутнього письменника - 1 736-й. Його батько був чиновником і за сумісництвом гірником, а також страшенним любителем корисних копалин. Це пояснювало, чому свої ранні роки Распе провів близько рудників. Незабаром він отримав базову освіту, що продовжив у Геттінгенському університеті. Спочатку його займало право, а потім захопили природничі науки. Таким чином, нічого не вказувало на його майбутнє захоплення - філологію, і не віщувало, що він буде тим, хто написав «Пригоди барона Мюнхаузена».

Подальші роки

Після повернення в рідне місто він вибирає собі діяльність писаря, а потім працює секретарем в бібліотеці. В якості видавця Распе дебютував в 1764 році, запропонувавши світу твори Лейбніца, які, до речі, були присвячені майбутньому прототипу «Пригод». Приблизно в той же час пише роман «Хермін і Гунільд», стає професором і отримує посаду доглядача антикварного кабінету. Подорожує по Вестфалії в пошуках старовинних рукописів, а потім рідкісних речей для колекції (на жаль, не своєї власної). Останнє Распе довірили з урахуванням його солідного авторитету, досвіду. І, як виявилося, даремно! Той, хто написав «Пригоди барона Мюнхаузена», був не дуже заможною людиною, навіть бідним, що змусило піти на злочин і розпродати частину колекції. Втім, Распе вдалося уникнути покарання, але яким чином це сталося, сказати важко. Кажуть, що прийшли заарештувати чоловіка заслухались і, зачаровані його даром оповідача, дозволили бігти. Це не дивно, адже вони зіткнулися з самим Распе - тим, хто написав «Пригоди барона Мюнхаузена»! Хіба могло бути інакше?

Поява казки

Історії, перипетії, пов`язані з виданням цієї казки, насправді виявляються не менш цікавими, ніж пригоди її головного героя. У 1781 році в «Путівнику для веселих людей» зустрічаються перші оповідання з безжурним і всесильним дідком. Було невідомо, хто написав «Пригоди барона Мюнхаузена». Автор вважає за потрібне залишитися в тіні. Саме ці історії Распе взяв за основу для власного твору, який було об`єднано фігурою оповідача, володіло цілісністю і закінченістю (на відміну від попереднього варіанту). Казки писалися англійською мовою, та й ситуації, в яких діяв головний герой, володіли чисто англійським колоритом, були пов`язані з морем. Сама ж книга замислювалася як якесь повчання, спрямоване проти брехні.

Потім казку перевели на німецьку мову (це зробив поет Готфрід Бюргер), доповнивши і змінивши попередній текст. Причому правки були настільки суттєвими, що в серйозних академічних виданнях у списку тих, хто написав «Пригоди барона Мюнхаузена», значаться два прізвища - Распе і Бюргер.

Прототип

Безжурний барон мав реально існуючого прототипу. Звали його, як і літературного персонажа, - Мюнхгаузен. До слова сказати, проблема передачі цієї німецького прізвища залишилася невирішеною. Корній Чуковський ввів в ужиток варіант "Мюнхаузен", проте в сучасних виданнях в прізвище героя вписали букву «г».

Реальний барон, будучи вже у поважному віці, любив розповідати про свої мисливські пригоди в Росії. Слухачі згадували, що в такі моменти особа оповідача пожвавлювалося, сам він починав жестикулювати, після чого від цього правдивої людини можна було почути неймовірні історії. Вони стали набирати популярність і навіть виходити в друк. Зрозуміло, необхідна частка анонімності була дотримана, однак люди, які близько знали барона, розуміли, хто є прототипом цих милих історій.

Останні роки і смерть

У 1794 році письменник намагається закласти в Ірландії шахту, однак здійснитися цим планам завадила смерть. Значення Распе для подальшого розвитку літератури велике. Крім винаходи персонажа, став вже класичним, практично заново (з урахуванням всіх подробиць створення казки, про які було сказано вище), Распе звернув увагу сучасників на давню німецьку поезію. Він також одним з перших відчув, що «Пісні Оссіана» - підробка, хоч і не заперечував їх культурного значення.