Повість алексея товстого "Дитинство Микити". Короткий зміст

Перебуваючи в еміграції у Франції і безмірно мріючи повернутися на Батьківщину, створював граф Толстой Олексій Миколайович своє саме поетичний твір "Дитинство Микити".

Короткий зміст цієї автобіографічної повісті охоплює собою давно минулий останній рік безтурботного дитинства самого автора.

Задум автобіографічного твору

Жив він у маєтку свого вітчима А. А. Бострома, якого любив як рідного батька, під Самарою, у садибі Соснівка. Головного героя - хлопчика Микиту - письменник наділив власним багатою уявою і вразливістю. Образи його батьків письменник створив за типажем власних. Причому маму Микити звуть так само, як і маму Олексія Толстого - Олександрою Леонтіївна. Образ вчителя Аркадія Івановича створений, грунтуючись також на реальній особистості - репетитора Аркадії Словоохотове. Автор, не перейменовуючи, ввів в канву розповіді своїх друзів дитинства - Мишка Коряшонка і Стьопку Карнаушкіна. Багата різноманітними персонажами повість "Дитинство Микити". Короткий зміст твору гранично коротко можна виразити як занурення читача в казковий світ дитинства.

Захоплюючий світ Микити

Дитина сприймає себе частиною милої його серцю садиби, розташованої посеред степу. Це самому Микиті нагадує диво: сотні миль голого простору, а навколо батьківського дому - великий і густий сад, ставок. Ростуть тополі, осокора, верби, липи.

У творі дається докладний опис самого будинку, його господарських будівель, не пустили хліва і стайні, саду, ставка, греблі.

Дається дитяче захоплене опис його таємничих кімнат і тисненням переплутав давніх книг в бібліотеці. Цей будинок зберігає сімейні перекази про прадідусеві Африканом Афріканиче, змученому нещасною любов`ю. Він, за розповідями Ніколіної матінки, вів дивний спосіб життя. Вночі читав і писав, а вдень спав. Господарство дідусь закинув, дворові розбіглися від нього, на полях росла трава ...

Прикрашено багатьма барвистими і соковитими сценами споглядання природи твір "Дитинство Микити". Короткий зміст повісті можна звести до цього єднання хлопчика з природою. Він не просто відчуває себе її частиною, але і сприймає її через дофантазировать собою образи. Наприклад, шпак в сприйнятті Микити наділений людськими якостями до такої міри, що отримав прізвисько Желтухін. Кота головний герой називає не інакше, як Василь Васильович, поетизує він і коней вітчима, і всяку побачену птицю, будь то яскрава іволга або голосистий жайворонок.

Початок повісті

З глави "Сонячний ранок", починається "Дитинство Микити". Короткий зміст повісті - це розповіді ігри з сільською дітворою посеред чарівності заметів, що покривають хати до самих димоходов- захмелілий потік весняних вод-темний сад, освітлюваний липневими молніямі- вересневі щільні, як молоко, тумани. Хлопчик бачив, як усе життя людей посеред цього повторюваного хороводу пір року проходить органічно і природно, а народження і смерть подібні сходу і заходу сонця.

Специфічну дитячу логіку розповіді в цьому твір не може не відзначити написане нами короткий зміст. Толстого "Дитинство Микити", під час роботи над ним, самого ввело в особливе захоплено-ностальгічний настрій, що він і сам зазначав у спогадах. Дуже трепетно автор розповідає історію про те, як він, небайдуже ставиться до сестрі Лілі, разом з нею виявив в порожній кімнаті маєтки кільце, яке прадідусь колись подарував своїй коханій. Кільце лежало всередині вазочки зі левиними головами, що стояла на стінних годиннику кілька десятків років. Причому сама Ліля (Микита надів їй колечко на пальчик) дивовижно нагадувала рисами обличчя прабабусю, портрет якої в амазонці з вуаллю висів на стіні в таємній кімнаті. Проникливо написав про цей епізод Олексій Толстой.

Твір автобіографічного характеру

Що ми помітимо, якщо виділимо з авторського оповідання про самому романтичному році життя головного героя стислий, короткий зміст? Толстого "Дитинство Микити", слідуючи правилами жанру, продовжило традицію Льва Миколайовича Толстого («Дитинство, отроцтво, юність»), М. Горького ("Дитинство", "В людях."), С. Аксакова ("Дитячі роки Багрова внука" ).

Всі ці книги цінні для прочитання дорослими людьми, особливо батьками. Вони - автобіографічні і допомагають усвідомити, як мислить дитина, пояснюють мотиви його вчинків. Втім, якщо говорити про авторському стилі цих художніх автобіографій, то слід вказати, що Олексій Толстой - єдиний з усіх вищезазначених класиків, який оповідав про дитинство від третьої особи.

Поетизація хлопчиком пір року

Короткий зміст оповідання "Дитинство Микити" знайомить нас з хлібосольним святкувань Різдва в садибі. Діти дворових селян, так само, як і діти господаря, виготовляють іграшки на ялинку. А коли вона прикрашена і освітлена десятками свічок, всі малюки, щасливі від отриманих подарунків, в поміщицькому будинку зустрічають це світле свято. Це свято головний герой повісті любить більше за інших.

Опис весни і прокидається природи також входить до короткий зміст книги "Дитинство Микити", оскільки займає вагоме місце в книзі. Адже головний герой сам ототожнює себе з природою, щиро вважаючи за велінням душі, що всі природні багатства навколо - рідні йому. Його приводять у захват десятки тисяч потічків від талого в березні снігу в степу. Він, насолоджуючись, дихає на повні груди весняним "гострим і чистим" повітрям. І чимось дуже значним здавався криголам на річці, коли вона показувала свою буйну вдачу, піднімаючись над греблею, і з шумом спадала в вири.

А далі Олексій Толстой пише по-дитячому захоплено про травневі медових трелях іволги. Про плаваючому в спекотному літньому небі степовому орле розповідає нам "Дитинство Микити". Дуже короткий зміст цього твору незмінно вказує на зв`язок формується особистості головного героя з навколишнім світом. Чи не це є визначальною рисою дитинства? Можливо, до усвідомлення цього нюансу підводить нас Олексій Толстой?

Потреба хлопчика відчувати цю єдність надзвичайно важлива для його особистості. Тому навіть вчитель Аркадій Іванович не картає його, коли він збігає з уроку, щоб подивитися на річку. Невипадково автором в главі "На возі" використано настільки романтичне порівняння: "На возі, немов у колисці, Микита плив під зорями, дивлячись на далекі світи".

Висновок

Перша назва твору звучало як "Повість про багатьох чудових речі". Очевидно, що воно писалося автором в єдиному творчому пориві, на одному натхненні.

Остання глава повісті має коротку назву - "Від`їзд". Її кінцівка починається повідомленням про те, що Микиті вдалося скласти іспит до вступу в другий клас. А завершується книга сумною фразою: "Цією подією закінчується його дитинство".