Яка причина сварки Дубровського і Троекурова?

Деякі критики та колеги великого Пушкіна вважали, що у нього не було невдач у творчості, крім однієї. Цією невдачею, на їхню думку, був роман «Дубровський». Знаменита Анна Ахматова помітила, що написанням цього твору автор хотів на довгий час позбавити себе від фінансових проблем, так як творіння явно було розраховано на успіх у публіки - надто вже прослизали в ньому нотки бульварного роману. Ми, звичайно, не вправі піддавати такий різкій критиці творчість геніального Пушкіна. Але ось розібратися з особливостями поведінки деяких його героїв варто.

Задумка роману

На думку дослідників творчості Олександра Сергійовича Пушкіна, роман «Дубровський» був задуманий ще в 1832 році. Є відомості, що заради цієї повісті автор призупинив реалізацію інших, не менш грандіозних літературних планів. Напевно, йому самому була цікава причина сварки Дубровського і Троекурова, тому робота йшла дуже швидко. Можливо, Пушкін був настільки вражений історією реального прототипу Дубровського, що написання просувалося прискореними темпами. Твір грунтується на дійсних подіях, що мали місце в Білорусії. Всі подробиці були розказані Пушкіну його давнім другом Нащокіним в Москві. А оскільки автор не міг писати про реальний персонажа, носившем співзвучне прізвище Островський, то у творі описана сварка Дубровського і Троекурова.

Характеристика Троекурова

Щоб краще зрозуміти, про які саме людях йдеться у творі, потрібна детальна характеристика Троекурова і Дубровського. Почати краще з негативного, на думку автора, героя. Отже, Троекуров, хто ж він насправді? Багато критиків при описі характеру Троекурова дають ємне визначення «самодур». Саме це слово найбільш яскраво характеризує стиль поведінки героя. Неприборканий характер, божевільні, часто небезпечні витівки, нахабство і самовпевненість - ось короткий перелік ключових якостей його характеру. Є відомості, що і у Троекурова був двійник у реальному житті. Цілком можливо, що Пушкін списав цього персонажа зі свого двоюрідного дядька, теж поміщика, і теж вельми непростого характеру. Щоб зрозуміти, в чому причина сварки Дубровського і Троекурова, потрібно приділити увагу і іншому герою твору.

Дубровський-старший

Здавалося б, старі товариші, які мають схоже минуле, повинні мати і схожі характери. Але ні, щось разюче відрізняє один від одного Дубровського-батька і Троекурова. Сам автор списує багато сторінок, передаючи схожі риси і те, як складалися долі. І просування по кар`єрних сходах тут згадується, і те, що обидва одружилися, слідуючи покликом серця, і те, що так і не насолодилися довгим шлюбом по любові, мали по дитині. Таким людям притаманні завзятість і запальність, є вони у наших героїв у повній мірі. Але, незважаючи на близьке сусідство, це люди дуже своєрідні, і в результаті виникає сварка між Дубровським і Троєкуровим. Їх майновий стан розділяє прірва. Бідність Дубровського - горда, їй не притаманна заздрість, тому він більш до себе розташовує. Цей герой з`являється перед читачами у благородній світлі. Ось приблизна характеристика Троекурова і Дубровського, пушкінських персонажів.

Як все відбувалося

Пушкін у цьому творі дає нам зрозуміти, що дружба між такими різними людьми можлива до певного моменту. Стає зрозуміло, що сусіди не однаково дорожать нею. Дуже трагічним виглядає епізод сварки Дубровського і Троекурова, а наслідки його ще гірше. В один із днів, коли у Троекурова був черговий прийом, він повів гостей на свою псарню. Так вийшло, що його друг Дубровський зробив йому зауваження, у результаті чого вибухнула сварка, назавжди перекреслила багаторічну дружбу. Дуже сумний факт відкриває тут читачам автор: Троекуров пихатий, зарозумілий і ні в гріш не ставить старого товариша. Для Троекурова образити одного не склало труднощів. Адже він визнає тільки мову грошей, не беручи до уваги почуття інших людей.

Спроби все виправити

Все-таки Пушкін дав можливість Троекурову виправити ситуацію і попросити вибачення. Так, химерний поміщик приходить додому до свого старовинному другові і хоче вибачитися. Але до того часу Дубровський вже лежить тяжко хворий. Його син у всьому звинувачує Троекурова і не підпускає близько до хворого, а зі скандалом проганяє. Причина сварки Дубровського і Троекурова дуже безглузда, але по-різному відбилася на них обох. Для одного це просто неприємний момент, а для іншого душевна драма, яка призвела до важкої хвороби і до смерті. Можна зрозуміти і почуття Дубровського-молодшого: йому щиро шкода батька, який просто виявився відданим. Але він ще не знає, що задумав Троекуров. Незабаром вибухне як грім серед ясного неба звістка про судовий позов. Так, бути нечистим на руку краще вдається тому, чия капшук важче, адже хабарникам в суді теж потрібно дещо покласти в кишеню, мова йде про колосальні хабарі. Роздаючи їх направо і наліво, Троекуров розоряє ще зовсім недавно близького друга і впивається перемогою. Тим часом Дубровський-старший лежить, остаточно добитий горем і хворобами, а незабаром помирає.

Жорстокість необережна або цілеспрямована?

Смерть і розорення - це ще не всі тяжкі наслідки, а між тим причина сварки між Дубровським і Троєкуровим так банальна. Сюди слід ще віднести розбите щастя дочки Троекурова Марусі. Дуже шкода юну дівчину, з волі батька виходить заміж за підстаркуватого поміщика. Вона насправді любила Дубровського-молодшого. Ось так через батьківській жорстокості, яка йде рука об руку з жадібністю, і страждають діти. Дослідники творчості Пушкіна стверджують, що в продовженні цього твору все ж передбачався щасливий фінал. Дубровський-молодший, змушений стати на розбійницький шлях, поїде ховатися за кордон. Але через кілька років повернеться і возз`єднається з коханою. На жаль, роман так і не закінчений, і але варіантів розвитку подій було кілька. І ми ніколи не дізнаємося, який з них справжній. Зрозумілою залишається тільки причина сварки Дубровського і Троекурова.