Оповідання "Агрус" Чехова: короткий зміст. Аналіз оповідання "Аґрус" Чехова

У цій статті ми познайомимо вас з твором "Агрус" Чехова. Антон Павлович, як ви вже, напевно, знаєте, - російський письменник, драматург. Роки його життя - 1860-1904. Нами буде описано короткий зміст даного оповідання, проведено його аналіз. "Агрус" Чехов написав у 1898 році, тобто вже в пізній період своєї творчості.

Короткий зміст: початок історії

Буркін та Іван Іванович Чимша-Гімалайський крокують по полю. Село Мироносицькій видніється вдалині. Раптом починається дощ, і тому вони вирішують зайти до Павла Константінич Альохіну, приятелю-поміщику, садиба якого знаходиться в селі Софіїне, неподалік. Альохін описується як високий чоловік приблизно 40 років, повний, схожий більше на художника або професора, ніж на поміщика, з довгим волоссям. Він зустрічає подорожніх у комори. Обличчя цієї людини чорно від пилу, брудна його одяг. Він радий несподіваним гостям, пропонує тим відправитися в купальню. Переодягнувшись і помившісь, Буркин, Іван Іванич Чимша-Гімалайський і Альохін відправляються в будинок, де Іван Іванич розповідає за чаєм з варенням історію Миколи Івановича, свого брата.

Іван Іванович починає свою розповідь

Дитинство брати провели в маєтку батька, на волі. Сам батько їх був з кантоністів, але залишив спадкове дворянство дітям, вислуживши чин офіцера. Маєток після його смерті відсудили у сім`ї за борги. З дев`ятнадцяти років Микола сидів за паперами в казенній палаті, але жахливо там сумував і мріяв придбати невелику усадебку. Іван Іванич ж бажанням свого родича на все життя замкнути себе в маєтку ніколи не співчував. А Микола не міг думати ні про що інше, весь час представляючи велику садибу, де мав неодмінно зростати аґрус.

Микола Іванович втілює свою мрію в реальність

Збирав гроші брат Івана Івановича, недоїдав, зрештою одружився не з любові на багатій некрасивою вдові. Дружину свою він тримав впроголодь, а її гроші на своє ім`я поклав у банк. Чи не винесла цьому житті чоловіка і померла незабаром, а Микола, нітрохи не каючись, придбав собі бажане маєток, посадив 20 кущів агрусу і зажив собі на втіху поміщиком.

Іван Іванович відвідує брата

Продовжуємо описувати розповідь, яка створила Чехов, - "Агрус". Короткий зміст подальших подій наступне. Коли Миколи приїхав відвідати Іван Іванович, він був вражений тим, як сильно опустився, обрюзг і постарів його брат. Барин перетворився на справжнього тирана, багато їв, постійно судився з заводами і розмовляв тоном міністра. Пригощав Івана Івановича Микола агрусом, і видно було по ньому, що своєю долею він задоволений так само, як і самим собою.

Іван Іванович розмірковує про щастя і сенс життя

Наступні подальші події передає нам оповідання "Аґрус" (Чехов). Братом Миколи побачивши його родича опанувало близьке до відчаю почуття. Він міркував, провівши в садибі ніч, про те, як багато в світі людей божеволіють, страждають, п`ють, яка кількість дітей гине від недоїдання. А інші тим часом щасливо живуть, сплять вночі, їдять днем, кажуть нісенітницю. Подумалося Івану Івановичу, що за дверима щасливої людини неодмінно повинен знаходитися хтось "з молоточком" і стуком нагадувати йому, що є на землі нещасні, що коли-небудь і з ним трапиться біда, і його не почує і не побачить ніхто, так само як зараз він не чує і не помічає інших.

Закінчуючи розповідь, Іван Іванич каже, що немає щастя, а якщо й існує в житті сенс, то знаходиться він не в ньому, а в тому, щоб творити добро на землі.

Як сприйняли розповідь Альохін і Буркин?

Ні Альохін, ні Буркин розповіддю цим не задоволені. Не вникає Альохін, чи справедливі слова Івана Івановича, оскільки мова йшла не про сіні, нема про крупі, а про щось такому, що не має прямого відношення до його життя. Однак він дуже радий гостям і бажає, щоб ті продовжували бесіду. Але час уже пізній гості і господар відправляються спати.

"Агрус" у творчості Чехова

Значною мірою творчість Антона Павловича присвячено "маленьким людям" і футлярной життя. Розповідь, який створив Чехов, "Агрус" про кохання не оповідає. У ньому, як і в багатьох інших творах цього автора, викриваються люди і суспільство в міщанстві, бездушність і вульгарності.

У 1898 році оповідання "Аґрус" Чехова з`явився на світ. Слід зазначити, що час, коли було створено твір, - період царювання Миколи II, який продовжував політику свого батька, не бажаючи здійснювати ліберальні реформи, необхідні в той час.

Характеристика Миколи Івановича

Чехов описує нам Чимша-Гімалайського - чиновника, який служить в одній палаті і мріє мати власну садибу. Заповітне бажання цієї людини - зробитися поміщиком.

Підкреслює Чехов, наскільки відстає від свого часу цей персонаж, адже в описуваний час люди не гналися вже за безглуздим титулом, капіталістами мріяли стати багато дворяни, це вважалося модним, передовим.

Герой Антона Павловича вигідно одружується, після чого забирає гроші, необхідні йому, у дружини і набуває, нарешті, бажане маєток. Ще одну свою мрію виконує герой, висаджуючи в садибі аґрус. А дружина його тим часом помирає від голоду ...

"Агрус" Чехова побудований з використанням "оповідання в оповіданні" - особливого літературного прийому. Історію описуваного поміщика ми дізнаємося з вуст його брата. Однак очі Івана Івановича - очі самого автора, він показує таким чином читачеві своє ставлення до людей, подібним Чимша-Гімалайському.

Ставлення до брата Івана Івановича

Брат головного героя оповідання "Аґрус" Чехова уражається духовної вбогості Миколи Івановича, жахає його неробство і ситість свого родича, а мрія як така і виконання її здаються цій людині вершиною ліні і егоїзму.

За час, проведений в садибі, дурнеет і старіє Микола Іванович, він пишається своєю приналежністю до дворянам, не розуміючи при цьому, що дане стан вже відмирає, а на зміну приходить більш справедлива і вільна форма життя, змінюються поступово суспільні підвалини.

Однак найбільше оповідача вражає момент, коли Миколі Івановичу подають перший урожай агрусу. Відразу ж він забуває про модні речі часу і важливості дворянства. Цей поміщик в солодощі агрусу знаходить ілюзію щастя, він знаходить причину захоплюватися і радіти, і ця обставина вражає Івана Івановича, який роздумує про те, що люди воліють себе обманювати, аби повірити в своє благополуччя. Критикує він при цьому і самого себе, знаходячи такі недоліки, як бажання повчати і самовдоволення.

Роздумує Іван Іванович про моральне і моральному кризі особистості і суспільства, турбує його моральний стан сучасного йому соціуму.

Думка Чехова

Іван Іванович каже про те, як його мучить пастка, яку створюють люди самі для себе, і просить творити в майбутньому лише добро і намагатися викорінювати зло. Але насправді через свого персонажа говорить сам Чехов. Людина ("Агрус" звернений до кожного з нас!) Повинен розуміти, що мета в житті - добрі справи, а не відчуття щастя. На думку автора, у кожного добився успіху повинен стояти за дверима "людина з молоточком", що нагадує йому про те, що необхідно творити добро - допомагати сиротам, вдовам, знедоленим. Адже одного разу може статися біда навіть з самим заможною людиною.