Поема А.Т. Твардовського "Василь Тьоркін". Образ Василя Тьоркіна

Олександр Трифонович Твардовський - відомий радянський письменник, журналіст і поет. Образ Василя Тьоркіна, створений ним у найважчі для нашої країни роки, знайомий кожному з дитинства. Бравий, безжурний і меткий солдатів і сьогодні зберігає свою привабливість. Тому саме поема Твардовського і її головний герой стали темою цієї статті.

Вася Тьоркін і «Книга про бійця»

Герой з ім`ям Вася Тьоркін був створений ще до Великої Вітчизняної війни колективом журналістів, одним з яких був Твардовський. Персонаж був непереможним бійцем, удачливим і сильним, що чимось нагадує билинного богатиря.

На Фінській війні журналістові, яким і був Твардовський, образ Василя Тьоркіна навіває ідею про створення повноцінного твори у віршах. Повернувшись, письменник починає роботу і передбачає завершити книгу вже в 1941 році і назвати її «Книга про бійця». Однак нова війна змішала плани, Твардовський відправляється на фронт. У важкі перші місяці у нього просто немає часу думати про твір, разом з армією він відступає, виходить з оточення.

Створення образу головного героя

У 1942 році письменник повертається до задуманої поемі. Але тепер її герой воює не так на минулій, а на нинішній війні. Змінюється і сам образ Василя Тьоркіна в поемі. До цього він був весельчак і балагур Вася, тепер це зовсім інша людина. Від нього залежать долі інших людей, результат війни. 22 червня 1942 Твардовський оголошує нову назву майбутньої поеми - «Василь Тьоркін».

Твір писався під час війни, практично паралельно з нею. Поетові вдавалося оперативно відобразити фронтові зміни і зберегти художність і красу мови. Глави поеми друкувалися в газеті, і солдати з нетерпінням чекали нового випуску. Успіх твору пояснюється тим, що Василь Тьоркін - образ російського солдата, тобто збірний, а значить, близький кожному бійцеві. Тому цей персонаж так надихав і підбадьорював, надавав сили боротися.

Тема поеми

Головна тема поеми Твардовського - життя людей на фронті. Як би весело і завзято, з гумором та іронією письменник ні описував події і героїв, він у той же час не давав забути про те, що війна - трагічне і суворе випробування. І образ Василя Тьоркіна допомагає розкрити цю думку.

Поет описує як радість перемоги, так і гіркоту відступу, солдатське життя, смерть, страх, все, що випало на долю народу. І ці випробування проходили люди заради одного: «Смертний бій не заради слави, заради життя на землі!»

Але Твардовський проймає проблеми не тільки Великої Вітчизняної війни, він говорить про війну взагалі. Піднімає філософські питання про життя і смерть, мирного життя і битвах. Через призму головних людських цінностей дивиться письменник на війну.

Символіка в імені головного героя

Примітний з точки зору символіки образ Василя Тьоркіна. Твір, присвячений цьому герою, можна почати саме з цього, а потім перейти до докладної характеристиці героя, яка нижче буде представлена докладно. Отже, як зазначалося вище, герой Твардовського різко змінився, він вже не той балагур Вася. Його місце займає справжній боєць, російський солдат зі своєю біографією. Він брав участь у фінській кампанії, потім повернувся в армію в 1941 році, відступав, потрапляв в оточення, після разом з усією армією переходить у наступ і закінчує шлях у Німеччині.

Образ Василя Тьоркіна багатоплановий, символічний, що втілює в собі народ, російська тип людини. Не випадково в поемі немає жодної згадки про його сім`ю, особистих відносинах. Описується він як людина цивільна, змушений стати солдатом. До війни Василь жив в колгоспі. Тому він сприймає війну, як звичайний мирний житель: для нього вона неймовірне горе, те саме стихійного лиха. Він живе мрією про мирне життя. Тобто Твардовський створює в Теркине типаж звичайного селянина.

У героя говорить прізвище - Тьоркін, тобто тертий життям, бувалий чоловік, у поемі про нього сказано: «Життям тертий».

Образ Василя Тьоркіна

Часто стає темою творчих робіт образ Василя Тьоркіна. Твір про цього персонажа варто доповнити невеликий довідкою про створення поеми.

Розрізнену композицію твору в одне ціле об`єднує головний герой, учасник усіх описаних подій - Василь Іванович Тьоркін. Сам він з смоленських селян. Добродушний, простий у спілкуванні, намагається підтримати бойовий дух, для чого часто розповідає солдатам смішні історії зі свого військового життя.

Тьоркін з перших днів на фронті був поранений. Але його доля, доля простої людини, який зміг перенести всі негоди війни, уособлює силу російського народу, волю її духу та жагу життя. Найголовніше в образі Тьоркіна - те, що він нічим не виділяється, він ні розумнішими, ані сильнішим, ані талановитіший інших, він, як усі: «Просто хлопець сам собою / Він звичайний ... Хлопець в цьому роді / В кожній роті є завжди».

Однак цей звичайна людина наділений такими якостями, як сміливість, мужність, простота, почуття гумору. Цим Твардовський підкреслює, що всі ці якості притаманні всім російським людям. І саме в цьому причина нашої перемоги над безжалісним ворогом.

Але Тьоркін не тільки бувалий солдат, він ще й умілець, майстер на всі руки. Незважаючи на суворість воєнного часу, він лагодить годинники, точить пилку, а в перервах між боями грає на гармоні.

Щоб підкреслити собирательность образу, Твардовський дозволяє говорити герою про себе у множині.

Примітний розмова Тьоркіна зі Смертю. Боєць лежить поранений, закінчується його життя, і за ним є Кістлява. Але герой згоден з нею піти, тільки якщо вона дасть йому відстрочку на один день, щоб він міг «почути салют переможний». Тоді Смерть дивується цій самовідданості і відступає.

Висновок

Отже, образ Василя Тьоркіна - збірний образ, покликаний підкреслити героїзм і мужність російського народу. Однак в цьому герої присутні і індивідуальні риси: спритність, кмітливість, дотепність, здатність не сумувати навіть перед обличчям смерті.