Аналіз балади Жуковського «Світлана». Поєднання романтизму і сентименталізму

Василь Жуковський є одним з перших російських поетів, які створили зрозумілі, прості і легкі для читання твори. До цього літератори працювали за принципом, чим складніше - тим краще. Нам непросто оцінити масштаб геніальності Василя Андрійовича, адже те, що для нас здається цілком прийнятним і звичайним, для сучасників поета було дивним. У XIX столітті все захоплювалися сентименталізмом, і Жуковський не був винятком, тому його творчість є поєднанням цього жанру і народного.

Спроба створення російської народної балади

аналіз балади жуковского светланаАналіз балади Жуковського «Світлана» показує, що за основу сюжету автор узяв твір німецького поета Бюргера. Василь Андрійович завжди вважав, що росіянам слід переймати досвід у західних колег, але переробляти свої роботи відповідно до народними звичаями та враховуючи російський характер. Враховуючи особливості жанру, письменник звернувся до світу казок, легенд, фантастики і містики.



Слід зазначити, що на інші подібні твори абсолютно не схожа балада Жуковського «Світлана». Зміст спочатку наганяє на читача страх і жах від того, що відбувається, але ось кінець радісний і щасливий. Головні герої залишаються живі, їх доля чудово складається, тоді як в таких відомих баладах, як «Людмила», «Лісовий цар», відчувається драматизм.

Сюжетний аналіз балади Жуковського «Світлана»



балада жуковского светлана змістТвір починається з прикрашеною автором картини ворожіння дівчат на Святки. Василь Андрійович, щоб зробити образ Світлани яскравіше, звернувся до сентиментальної поезії. Читач бачить дівчину скромною, мовчазною, сумною. Вона сумує, тому що розлучена з милим, але не скаржиться на свою долю, а знаходить заспокоєння в молитвах. В образі цієї дівчини Жуковський хотів втілити типові риси, притаманні російському народові: релігійність, покірність долі, лагідність.

Аналіз балади Жуковського «Світлана» показує, що автор включив у свій твір риси романтизму і сентименталізму. Спочатку дівчина сидить перед дзеркалом, бажаючи побачити там свого судженого, потім засинає. У сні вона зустрічається зі своїм нареченим, слід за ним, але чоловік здається якимось незвичайним. Тільки з часом читач разом зі Світланою розуміє, що це наречений-мрець. Коли дівчина опиняється в хатинці біля труни, вона своєю молитвою відганяє потойбічні сили, злетів їй на груди білий голуб є символом Духа Господнього. Смиренність і покірність принесуть порятунок і винагороду - ось головна тема балади Жуковського «Світлана».

Оптимістичний кінець

тема балади жуковского светланаТвір написаний в романтично-сентиментальному стилі. До романтиці можна віднести містичний сон, в якому присутній образ страшного нареченого-мерця, зловісне каркання ворона, нічні перегони на конях, мертвотний світло місяця, труна в хатинці, самотня церковця. До сентиментализму відноситься образ подружок Світлани, ворожіння, весілля. Щоб підкреслити цей стиль, поет використовує іменники в зменшувально-пестливих форм. Аналіз балади Жуковського «Світлана» показує, що цей твір оптимістичне. Що б не сталося уві сні, в реальному житті все буде добре.




» » Аналіз балади Жуковського «Світлана». Поєднання романтизму і сентименталізму