А.Т. Твардовський, "Василь Тьоркін": аналіз поеми

Найвідомішим твором А.Т.Твардовского стала улюблена російським народом ще з часів ВВВ поема «Василь Тьоркін». Це доводить вже той факт, що в 1995 році на батьківщині письменника, в центрі Смоленська, було встановлено пам`ятник. Немов живі, ведуть бесіду відлиті з бронзи Олександр Трифонович і його знаменитий герой з гармошкою в руках. Ці скульптури - символ пам`яті сильному російській характеру, здатному все пережити заради порятунку Батьківщини.

Жанрові особливості твору

У літературі прийнято відносити «Василя Тьоркіна» до поем. Однак сам письменник не був таким категоричним у цьому питанні.

По-перше, потрібно звернути увагу на підзаголовок «Книга про бійця», зроблений автором. Це вже наводить на думку про деяку нетрадиційності твору. Дійсно, у змісті відсутня як така сюжетна зв`язаність глав, немає кульмінації, та й питання щодо завершеності є досить спірним. Головна причина в тому, що твір «Василь Тьоркін» писалося по главам, що ставали миттєвим відгуком на що відбувалися на фронті події.

По-друге, збереглися записи Твардовського, де він висловлюється щодо жанру: "... літопис - НЕ літопис, хроніка - НЕ хроніка ...". Це підтверджує той факт, що основу твору становили реальні події, обіграні автором.

Таким чином, це унікальна книга, що є енциклопедію життя народу у страшні для нього воєнні роки. І головне в ній те, що письменникові вдалося майстерно змалювати героя, що втілив у собі кращі риси російського характеру.

Композиція і сюжет

Поема «Василь Тьоркін» мала особливе призначення: вона писалася в 1942-45 роки і була адресована, насамперед, рядовому солдату, який воював в окопах. Це визначило її композицію: самостійні глави (у повоєнному виданні автор залишив 29, у тому числі 5 «авторських» глав) з окремим сюжетом. «Без початку, без кінця, без особливого сюжету» - так визначив особливості «Книги про бійця» Твардовський. Такий підхід пояснювався досить просто: в умовах воєнного часу не було можливості повністю читати поему «Василь Тьоркін». Глави, які об`єднував образ головного героя, завжди опиняються в центрі подій, розповідали про якийсь важливий момент солдатських буднів. Це зробило твір цінним в плані його масштабності й народності.

Василь Тьоркін: аналіз образу

Перші глави з`являються в 1942 році. У них виникає образ звичайного солдата, який постає то балагуром і веселуном, то майстром на всі руки і вмілим гармоністом, то мужнім і відданим батьківщині бійцем. Твардовський не дає докладного опису зовнішності героя: його риси максимально реалістичні і властиві більшості людей. Немає чіткої вказівки і на місце його проживання, хоча з авторських відступів можна зрозуміти, що Твардовський і Тьоркін - земляки. Такий підхід позбавляє героя індивідуальності і додає образу узагальнений характер. Саме тому кожен читач знаходив у Теркине знайомі риси і приймав його за свого.

Герой, колишній трудівник землі, сприймає війну як важливу роботу. Він показаний то на привалі, то в селянській хаті, то перепливають річку, то міркує про заслуженою нагороді, то граючим на гармошці ... Неважливо, в якій ситуації опинявся багато що випробував (очевидний зв`язок прізвища зі словом «тертий») за своє життя Василь Тьоркін. Аналіз його вчинків і поведінки показує, що він навіть у таких важких умовах зберігає життєлюбність і кращі людські якості, свято вірить в перемогу і в товаришів. Цікава й римування «Василь-Росія», яка вживається в тексті кілька разів і підкреслює істинно народні риси створеного образу.

Зображення війни

Особливий підхід був у автора і до опису місця дії поеми «Василь Тьоркін». Аналіз тексту показує, що в ній практично немає конкретних географічних назв і точної хронології подій. Хоча цілком виразно вказується рід військ - піхота, так як саме їй довелося більшою мірою випробувати всі тяготи фронтового життя.

Важливу роль відіграє опис окремих деталей і предметів солдатського побуту, які складаються в одну живу і масштабну картину війни з фашистами. При цьому досить часто образ Тьоркіна асоціюється з воїном-героєм всіх «компаній і часів».

Образ автора

Важливе особа в поемі не тільки Василь Тьоркін. Аналіз глав «Від автора» дозволяє представити оповідача і одночасно посередника між героєм і читачами. Це людина, сам випробував повною мірою тяготи війни (А.Т. Твардовський з перших днів вирушив на фронт як кореспондент). У його роздумах дається характеристика героя (на першому місці психологічний аспект) і народна оцінка страшних подій. Останнє особливо важливо, тим більше що адресатом поеми стали і солдати-фронтовики (Л. Озеров охарактеризував її як книгу-помічник на війні), і ті, хто залишився в тилу. Появи нових голів чекали з нетерпінням, а окремі їх частини заучували напам`ять.

Мова і стиль поеми «Василь Тьоркін»

Тема війни зазвичай розкривається за рахунок використання піднесеної лексики. Твардовський відходить від цієї традиції і пише поему про звичайний солдата, людину з народу легким, простою мовою. Це надає всьому оповіданню і образу героя природність і теплоту. Автор вміло поєднує розмовну, іноді навіть просторечную, і літературну мову, вдається до оборотам і засобів виразності усної творчості, перефразовує малі жанри фольклору. Це численні приказки та примовки («твоя нині хата скраю»), слова з зменшувальним значенням (синочок, соколе), постійні епітети («година гірка»), вирази типу «стрепенувся ясний сокіл», «хвать-похвала».

Ще одна особливість - велика кількість діалогів, в яких багато коротких неповних речень. Вони легко відтворюють картини повсякденного солдатського життя і роблять героїв простими і близькими читачеві.

Монументальний твір про долю народу

Поема стала вирішальною подією не тільки у творчості А.Т.Твардовского, а й у всій літературі воєнного періоду. Автор зумів показати в ній героїчний шлях рядового бійця, яким був Василь Тьоркін. Аналіз бойових подій їх безпосереднім учасником робить оповідання правдоподібним. Три частини поеми розповідають про вирішальні етапах війни: відступ, перелом і переможний хід на Берлін. Дія твору закінчується одночасно з перемогою, так як головне своє завдання - розповісти про неймовірне мужність радянського народу у роки війни з фашизмом - А.Т. Твардовський повністю виконав.