Класицизм в російській літературі

Класицизм - літературний стиль, який був вироблений у Франції в 17 в. Він отримав своє поширення в Європі в 17-19 ст. Напрямок, яка звернулася до античності як ідеального зразка, тісно пов`язане з епохою Просвітництва. Грунтуючись на ідеях раціоналізму та розумності, воно прагнуло до вираження суспільного змісту, до становлення ієрархії літературних жанрів. Говорячи про світові представниках класицизму, не можна не згадати Расіна, Мольєра, Корнеля, Ларошфуко, Буало, Лабрюйра, Гете. В театральному мистецтві ідеями класицизму перейнялися Мондорі, Лекен, Рашель, Тальма, Дмитрієвський.

Прагнення відобразити ідеальне в реальному, вічне в тимчасовому - ось характерна риса класицизму. У літературі створюється не певний персонаж, а збірний образ героя або лиходія, ідеальної людини або низинного. У класицизмі неприйнятно змішування жанрів, образів і характерів. Тут є межі, валити які не дозволено нікому.

Класицизм в російській літературі - певний виток в мистецтві, що надавав особливого значення таким жанрам, як епічна поема, ода, трагедія. Засновником жанру оди по праву вважається Ломоносов, трагедії - Сумароков. В оді поєднувалися публіцистика і лірика. Комедії мали пряме відношення до античних часів, у той час як у трагедіях повествовалось про діячів вітчизняної історії. Говорячи про великих російських діячів періоду класицизму, варто сказати про Державіна, Княжніна, Сумарокове, Волкова, Фонвизине та ін.

Класицизм в російській літературі 18 ст., Як і у французькій, спирався на позиції царської влади. Як говорили самі представники класицизму, мистецтво повинно стояти на сторожі інтересів суспільства, давати людям певне уявлення про громадянське поведінці й моралі. Ідеї служіння державі і суспільству співзвучні інтересам монархії, тому класицизм набув розповсюдження по всій Європі і в Росії. Але не варто асоціювати його тільки лише з ідеями прославлення влади монархів, російські письменники відображали у своїх творах інтереси «середнього» шару.

Класицизм в російській літературі. Основні ознаки

До базових можна віднести:

• звернення до античності, її різним формам і образам-
• принцип єдності часу, дії і місця (переважає одна сюжетна лінія, дія триває до 1 доби) -
• в комедіях класицизму добро торжествує над злом, пороки караються, в основі любовної лінії - треугольнік-
• у героїв «говорять» імена та прізвища, самі вони мають чіткого поділу на позитивних і негативних.

Заглиблюючись в історію, варто згадати про те, що епоха класицизму в Росії бере свій початок від письменника Антіоха Кантемира, який першим написав твори в цьому жанрі (епіграми, сатири і т.д.). Кожен з письменників і поетів даної епохи був першовідкривачем у своїй галузі. У реформі літературної російської мови головну роль зіграв Ломоносов. В цей же час відбулася і реформа віршування.

Як говорить Федоров В.І., перші передумови виникнення класицизму в Росії з`явилися за часів Петра 1 (в 1689-1725 рр.). Як жанр літератури, стиль класицизм сформувався до середини 1730-х років. У другу половину 60-х років йде бурхливий його розвиток. Відбувається світанок публіцистичних жанрів в періодиці. Еволюціонував він вже до 1770 році, криза ж почався в останню чверть століття. До того часу остаточно оформився сентименталізм, посилилися тенденції реалізму. Остаточне падіння класицизму сталося після видання «Бесіди любителів російського слова».

Класицизм в російській літературі 30-50-х років вплинув і на розвиток наук епохи Просвітництва. У цей час відбувся перехід від ідеології церковної до світської. Росії потрібні були знання і нові уми. Все це і дав їй класицизм.