Класицизм в живописі. Російські художники цієї епохи
Художній стиль у мистецтві Європи 17 - 19 ст., Найважливішою рисою якого було глибоке звернення до античного мистецтва як до ідеалу, ідеалу, - класицизм. У живописі, як і в скульптурі, архітектурі та інших видах творчості, тривали традиції Відродження - віра в силу людського розуму, схиляння перед ідеалами міри і гармонії античного світу.
Тенденції класицизму з`явилися в Італії в кінці 16-го століття. Загальноєвропейський стиль почав формуватися в лоні художньої культури Франції. Естетичною цінністю цієї епохи володіє лише непідвладне часу, неминуще. Величезне значення надавалося виховної та суспільної функції мистецтва. Тому класицизм в живописі висуває нові етичні норми, що формує образи його героїв: підпорядкування загальним особистого, пристрастей - розуму, обов`язку, верховним інтересам громадськості, законам світобудови, стійкість перед мінливістю буття і жорстокістю долі. Орієнтація на неминущі образи, на розумне початок визначила регламентацію художніх законів, нормативність вимог класичної естетики, сувору ієрархію існуючих жанрів - від «низьких» (портрет, пейзаж, натюрморт) до «високих» (міфологічний, історичний, релігійний). Кожен жанр висував змістовні суворі кордону і формальні чіткі ознаки.
Першим класицизм в живопис ввів француз Н. Пуссен, він і є його основоположником. Картини художника - «Смерть Германіка», «Рінальдо і Арміда», «Аркадські пастухи», «Знаходження Мойсея» і т.д. Всі вони відзначені гармонійністю ритмічного колориту і ладу, височиною етично-філософського змісту.
Класицизм в російському живописі висловлювався твердженням краси індивідуального, неповторного, незвичайного. Найвище досягнення даної епохи саме в живописі не історичні тематика, а портрет (А.Антропов, А.Агрунов, Ф.Рокотов, Д.Левицький, В.Боровиковський, О.Кипренський). Російський класицизм в живописі 19-го століття займає почесне місце, оскільки має свої відкриття і особливості. О.Кипренський, наприклад, відкрив не тільки нові людські якості, але й новітні можливості живопису. Всі його портрети різні: кожен має свій оригінальний живописний лад. Деякі побудовані на мальовничому контрасті тіні і світла. В інших же проявляється тонка градація схожих, близьких кольорів.
Російський класицизм в живописі обов`язково асоціюється з безцінними полотнами Брюллова. Вони відрізняються сплавом академічного класицизму і романтизму, новизною сюжетів, театральної ефектністю пластики та освітлення, складністю композиції. А.Іванов зумів подолати багато шаблонів, властивих академічної техніці і надав своїм роботам характер жертовних суджень ідеям.
Класицизм в живописі Росії також просували такі відомі художники: І.Рєпін, І.Суріков, В.Сєров, І.Шишкін, О.Саврасов, Левітана. Всі вони окремо зробили багато для мистецтва своєї країни, а разом взяті - для культури цілого світу.