Жанри літератури - крок до самопізнання

Література - єдиний невичерпний джерело інформації і знань. Різні жанри літератури допоможуть пізнати справжню сутність нашого світу. Саме читаючи книги, можна дізнатися історію створення світу, прочитати художні розповіді чи романи для внутрішнього заспокоєння душі або підвищити якої-небудь навик.

Роди і жанри літератури визначаються як історично сформовані і розвиваються типи художньої, наукової, публіцистичної або іншого твору. Наприклад, жанром можна назвати монографію, роман, репортаж і так далі. Традиційно під цим поняттям мають на увазі найчастіше типи художніх творів, але кожна літературна епоха має свою індивідуальною системою жанрів, яка присвячена окремій сфері спілкування та духовності.

Мовні жанри і жанри літератури мають певні подібності, однак питання про їх співвідношенні є невирішеним. Самої аргументованою вважається точка зору про те, що мовні жанри - це родове поняття, якщо розглядати їх по відношенню до літературних.

Жанри в літературі володіють комплексом стійких властивостей, більше того, вони характеризують різні сторони самого твору:

-обсяг-

-пафос-

-тематіку-

-систему ріфмованія-

-сюжетну лінію.

Це тільки частина всіх тих особливостей, які повинні бути дотримані автором при роботі над своїм творінням.

Жанри літератури можуть бути абсолютно різними за «віком», таким чином, серед них є й такі, які існують протягом усієї історії нашої духовної культури, наприклад, байки. Є й такі, існування яких приписується лише якоїсь конкретної епосі.

Дуже важливим фактом є те, що основні ознаки та особливості жанрів еволюціонують. На сьогоднішній день можна без зусиль відмітити, що одне і те ж жанрове назву для різних періодів літературного розвитку може виражати зовсім різні поняття, адже співвідноситься з різними типами текстів. Наприклад, можна поцікавитися значенням поняття «оди» для часів Ломоносова і першої третини дев`ятнадцятого століття.

Будь-який фахівець може сказати, що жанри літератури володіють не тільки зовнішнім, але ще формальним і внутрішнім планом. Потрібно розуміти, що жанрова форма дуже тісно пов`язана з жанровим змістом, а саме з тематикою самого твору та особливостями осмислення обраної теми автором. Адже будь-яку проблематику можна розглядати з кількох сторін, саме від того, яку сторону вибере для себе творець, будуть залежати особливості змісту і жанр кінцевого твору.

Форми жанру можуть бути готовими, жорсткими, завершеними, гнучкими, відкритими для оновлення та модифікації. Але є так звані «канонічні жанри», які регламентуються нормативними поетики. Такий вид творів найбільше характерний для античної художньої літератури та творів, які були написані до вісімнадцятого сторіччя. У подальшому своєму розвитку літературні жанри відходять від строгих правил і втрачають свою «канонічну» форму і строгість. Саме внаслідок цього відбувається сплеск творчості та індивідуалізації.

Варто також відзначити, що літературні жанри здатні визначати навіть стилістичні особливості повсякденної мови. Така цікава залежність дуже легко простежується в таких жанрах, як анекдот, фейлетон і байка. На базі цього можна сказати, що в загальній системі жанрів літератури є ті, які були більш авторитетними (психологічні романи чи повісті в російській літературі дев`ятнадцятого століття). Інші, навпаки, швидко здавали свої лідируючі позиції, а в деяких випадках навіть зникали.

Не потрібно забувати про те, що саме літературні твори повною мірою здатні забезпечити спадкоємність культурного життя кожної людини. Будь-який з нас може знайти той жанр, який буде відображати індивідуальне бачення сучасного світу і допоможе знайти відповіді на всі запитання.