Робимо аналіз вірша Блоку
Вірш «Фабрика» було написано Олександром Блоком в листопаді 1903. Вперше у своєму творі молодий початкуючий поет торкнувся теми не настільки романтичні, як у всьому попередньому періоді творчості при створенні збірки «Вірші про Прекрасну Даму», робота над яким велася в 1901-1902 роках. Вірш «Фабрика» є частиною циклу «Роздоріжжя» (що відноситься до 1902-1904 рр.), В який також входять вірші «По місту бігав чорна людина», «Останній день», «За березі плентався хвора людина ...», «З газет та інші. Даний цикл являє собою першу спробу поета-символіста звернутися до соціальної тематики, зачіпаючи проблеми класової нерівності, непосильної праці робітників, гніту правлячих станів і нових революційних умонастроїв.
Аналіз вірша Блоку «Фабрика» показує, що сам поет глибоко співчуває фабричним робітникам, нещадно експлуатованим фабрикантами, образ яких не прописаний у вірші чітко, але лише відзначений містичними згадками «непорушний хтось» і «чорний хтось». У цих згадках таїться набагато більше зловісного сенсу, ніж в будь-якому детальному описі, оскільки в природі людини інстинктивно закладено боятися всього невідомого.
Аналіз вірша Блоку в даному випадку показує, що поет не дає абсолютно ніякого динамічного опису подій, а немов взявши в руки фарби і пензель, пише в похмурих тонах картину життя робітників фабрики. Епітети «чорний» і «непорушний», так вдало використовуються Блоком, ще більш, ніж невідомість, підкреслюють і посилюють зловісне враження від образу застиглого на стіні «когось», який вважає людей за глухо зачиненими воротами.
Аналіз вірша Блоку дозволяє нам побачити, наскільки щільно дане вірш наповнений різними символами, в сукупності своїй створюють цілісний зловісний образ фабрики-тюрми. Так, образ «глухо замкнених воріт» лише посилює відчуття чогось зловісного і прихованого всередині, в стінах фабрики. Також цей образ, нарівні з епітетом «нерухомий хтось», надає додаткове відчуття статичності, скам`яніння, відсутності життя. В даному випадку поет використовує прийом лексичного паралелізму, використовуючи різні епітети для передачі та посилення одного і того ж сенсу.
Аналіз вірша Блоку в даному випадку дозволяє відчути всю болісність гнітючої атмосфери фабрики, на якій править зловісна тиша і лише «скриплять задумливі болти». Ні шум кроків, ні крики людей, ні розмови не чутні за воротами такої фабрики, немов вони є брамою в інший світ - загробний. Відчуття хворобливості у вірші передається епітетами «вікна Жолт» і «в Жолт вікнах».
Дворазове згадка жовтого кольору лише додатково посилює ефект. Аналіз вірша Блоку дозволяє зрозуміти, що навмисно використовуючи замість прикметника «жовті» словоформу «Жолт», поет прагне показати читачеві, що в даному випадку першорядне значення має не стільки сам колір, скільки саме передача з його допомогою самого відчуття хворобливості, що виходить від фабрики. На такий фабриці люди не працюють, а знаходяться в рабстві, втрачають здоров`я і повільно гинуть.