«Острів дракона» - казка про втрачений час чи еталон жанру?

Досить дивно, але кінокартина «Острів дракона» залишається кращим жанровим зразком фільму про бойові мистецтва вже більше сорока років. Причому деяким шанувальникам даної категорії кінострічок цілком достатньо присутності Брюса Лі на екрані, щоб переглядати картину раз сяк по 20.

Харизматичні персонажі картини завжди притягували глядачів. Достатньо лише згадати, скільки радянських хлопців були настільки вражені цим фільмом, що йшли цілими партіями на заняття бойовими мистецтвами прямо з кінозалів СРСР.

Фільм «Острів дракона» також захоплює самобутньої особливою музикою Лало Шифріна. Його композиції відбили істинний дух фільму.

Брюс Лі живий

Для шанувальників актора головна роль Майстра в даній кінострічці має велике значення, тому що це його остання повністю завершена зйомка. Надовго залишиться в їхній пам`яті «Острів дракона». Брюс Лі був і буде кумиром давно виросли підлітків і не тільки. Сучасні маленькі спортсмени продовжують дивитися і захоплюватися цим актором і спортсменом. Якщо відкинути передбачуваний сюжет, то вийде відмінний відеопосібник з занять бойовими мистецтвами. Адже люта манера бою, неприборканий дух бійця, які завжди були притаманні цій людині, ніколи не знайдуть собі рівних. Яскрава зірка Брюса Лі буде горіти в серцях вічно.

Людина-легенда

Важко сказати, будь Брюс Лі живий, канув би він у небуття або продовжував би плисти на зоряних хвилях? Ми цього ніколи не дізнаємося, тому що він пішов живою легендою, нею і залишиться назавжди. Тільки уявіть, оператори фільму «Острів дракона» були змушені використовувати для зйомок спеціальну техніку. Пов`язано це було з тим, що звичайні кінокамери того часу (1973 рік) не встигали зняти блискавичний удар людини-легенди.

Зміст фільму

Події фільму «Острів дракона» переносять глядача на острів-фортеця, перетворений одним з ватажків бойовиків в школу бойових мистецтв. Вдала ширма для маскування контрабанди.

Головний герой (Лі) володіє унікальними здібностями: він вивчає бойові мистецтва також з філософської та релігійної точки зору. Одного разу йому надходить пропозиція взяти участь у турнірі.

Від свого вчителя герой дізнається, що людина організуючий турнір, Хан, давним-давно також був учнем Шаоліня, але образив священні правила школи-монастиря і був виключений. Поліції ж потрібен відважна людина, який проник б на острів і роздобув неспростовні докази занять контрабандою, перед тим як прибуде спеціальний загін для захоплення території.

Поліцейські вже оправляли туди свою співробітницю, але з тих самих пір від неї не було абсолютно ніяких звісток. Такий боєць, як герой Лі, - ідеальний варіант для цієї місії, тому що на цьому контрабандистського острові заборонено носіння будь-якої зброї.

Брюс відважно сідає в джонку, надану Ханом учасникам його турніру, і відправляється на нещасливий острів.

Туди ж пливуть разом з ним і інші бійці: хтось із них бере участь у турнірі в надії виграти приз і виплатити карткові борги бандитського угруповання, а хтось їде раз і назавжди розквитатися з Ханом і його незаконним бізнесом. Далі за сюжетом йдуть невблаганні бої. Закінчується все торжеством справедливості.

Що тут ще додати? Важко сказати, чи варто дивитися цей фільм кілька разів, враховуючи невигадливий сюжет, давність зйомки і т. Д. Але якщо ви його не дивилися жодного разу - подивіться, адже це прабатько сотень наступних не зовсім вдалих копій.