Про що нам розповість один день з життя Обломова?

Чому, аналізуючи роман Івана Олександровича Гончарова, зазвичай виокремлює тему «Один день з життя Обломова»? Як відомо, людини формують обставини, що складаються навколо нього. Крім того, за зовнішніми деталям можна багато що сказати про характер людини. Побічно про нього повідомляє і обстановка житла. Про все це розповідає нам перша глава твори класика.

Інтер`єр житла

Прокидається Обломов, швидше за все, вже після 9 години ранку. У книзі, правда, він відірвав голову від подушки в 8:00, але при цьому письменник вказав, що герой прокинувся «раніше звичайного». Що ж покаже нам один день з життя Обломова? Те, що він відкрив очі - ще нічого не означає: відірватися від дивана Ілля Ілліч і не думає. Адже цей предмет меблів йому заміняє і робочий кабінет, і кухню, і спальню, і передпокій. Під стать йому - і улюблений одяг поміщика - зношений східний халат, м`який, просторий, здатний двічі охопити повне тіло. Обломов на дивані зайнятий не тільки роздумами - він тут живе: сюди слуга Захар підносить поїсти, перебуваючи тут же, господар приймає гостей. Слуга, до речі, трохи менше ледачий, ніж пан, більшу частину часу він дрімає на лежанці.

Де ж розгортається один день з життя Обломова? У шикарною чотирикімнатній, добре мебльованої квартирі по вулиці Гороховій на Виборзькій стороні Північної Пальміри. Ось тільки три кімнати - нежитлові (до них - занадто далеко від дивана). Меблі там укрита чохлами. Не спромагається заходити туди Обломов, прикутий лінню, немов ланцюгами, до свого лежбища. Та й у тій кімнаті, де знаходиться Ілля Ілліч, добротні меблі червоного дерева - бюро, два дивани, дорогі ширми, килими, шовкові завіси, дорогі дрібнички, - все покрито пилом, недоглянуто, в плямах. Дзеркала на стінах настільки брудні, що по них можна писати пальцем. У квартирі водяться миші. Є й клопи. А Захар навіть не «напружується», щоб вивести бліх, яким сподобалася його шевелюра з бакенбардами. Прав був автор роману: в першій частині немає чого було показувати читачеві кілька днів з життя Обломова, достатньо лише одного.

Щоденне спілкування з Захаром

Молодий пан, прокинувшись і поміркувавши півтори години, не встаючи з дивана, кличе Захара. Як і кожен день, починає звично докоряти того за неприбрану пил і бруд у приміщенні. Захар так само стандартно відповідає своєму панові, що «обожнює службу». При цьому все залишається на своїх місцях, включаючи пил. Захар філософствує, що німецький порядок для росіян - ні до чого, він вельми спритний у знаходженні відмовок.

Ілля Ілліч довго болісно щось згадував, а потім попросив свого слугу принести записку від прикажчика свого сільського маєтку. Багато часу зайняв його пошук. Адже в кімнаті речі не розкладаються по місцях, доводиться переглядати масу інших конвертів, переставляючи такі предмети, як брудні тарілки і стакани.

Проте лист так і не почало писатися, натомість Обломов перевів розмову на рахунки до оплати, які приніс йому слуга. Втім, це питання не знайшов свого логічного завершення, він завис у повітрі. Минуло вже три години після пробудження, після чого поміщик поцікавився, чи готова вода і умивальні приналежності. Але й до вмивання не дійшло діло в Іллі Ілліча. Він знову відволікся на філософську бесіду з Захаром про «ослах», які одружуються.

Прийом гостей

Потім Обломов прийняв кілька гостей. Прибув світський франт Волков. Весь їх розмова звелася до монологу гостя про закоханостях, про призначені зустрічі у Савінова, Маклашіних, Тюменева, Муссінскіх, Вязникова. Наприкінці Волков запросив Іллю Ілліча «на устриці», але не на свої гроші, а «дармові», оскільки «пригощає Міша». Наш головний герой після відходу світського персонажа дає йому оцінку - «людини немає», він «розсипається» на десять місць щодня.

До нашому герою входить чоловік в форменому зеленому фраці з гербовими гудзиками - начальник відділення Судьбинский. Думки його - про службу, про вигідну для подальшої кар`єри весіллі. «... По вуха загруз!» - Думає про нього Обломов.

Потім у дверях - письменник Пєнкін. Поверхневий, недалекий «маратель» паперу. Він, людина недалекий, навіть не намагається побачити в своїх образах «божу іскорку», живої людини, зображуючи події в чорно-білих тонах. За ним - Алексєєв, людина невиразний, «сірий», не впевнений у собі, позбавлений власних думок.

Після того як гості пішли, Обломов, нарешті, знаходить лист старости. Воно, як виявилося, «сховалося» в складках ковдри. Причому це - послання ще з минулого року. Воно містить повідомлення про різке зменшення доходу з маєтку - на дві тисячі. Ця новина викликає лише мляве обломовское міркування. Тому староста особливо не обтяжує себе ділової листуванням з паном: все одно з боку господаря не буде виявлено ніякого впливу.

Чиїм візитом закінчується один день з життя Обломова? На завершення гостьового потоку до Іллі Іллічу заходить Михей Андрійович Тарантьев. Це людина такий же непрактичний, як і Обломов. Але, на відміну від першого, досконало засвоїв мистецтво словесного шахрайства. Він уміє захопити ідеєю, підкреслити простоту і принадність її виконання, підвести «жертву» до її здійснення. Але далі - Михей Андрійович ретирується. Тільки його й бачили. Його цікавить сільське маєток головного героя, він намагається заманити Обломова в свої плани, щоб той «потрапив у його мережа». Тарантьев переконує його приїхати в село, змінити старосту, він обіцяє йому теплу зустріч у своєї куми - Гафії Пшеніциной (брату якої - Мухоярова Івану Матвійовичу, пропалені пройдисвітові - відведена роль дійсного розорителя Обломова).

Потім був рясний обід, і - спокій, після денної праці. Подібний «напружений режим дня» витримували вже кілька поколінь його предків.

Висновки

Тут доречна аналогія з відомим американським фільмом «День бабака». На відміну від Гончарівського роману, це кінотворів носить фантастичний характер. Головний герой Филл «застряг» в одному і тому ж дні. Здавалося - день закінчився. Ніч, сон. Потім ранок - і знову починається вчорашній день, що повторюється в найдрібніших подробицях. І лише завдяки самодисципліні та «накопиченню» позитивного балансу добрих справ герою фільму вдається вирватися з цього замкнутого кола. Якщо спробувати відповісти на питання: «У чому трагедія життя Обломова?», То відповідь, очевидно можна побудувати, виходячи з аналогії з вищезазначеним фільмом. Образно кажучи, гончаровский персонаж - не старий (32 - 33 роки) поміщик Обломов Ілля Ілліч - не тільки на дванадцять років «щільно застряг» в одноманітності днів, наповнених пасивним роздумом і спогляданням, але й не намагається розвиватися, проявити чоловічий характер, розпочати конструктивну діяльність. В результаті на грунті гіподинамії розвивається смертельно небезпечна хвороба.