«Яблуневий спас» без прикрас

Фільм «Яблуневий спас» є оригінальним продовженням російської комедії «Полуничний рай». Коротенько сюжет можна позначити таким чином: дві сім`ї в першому епізоді зближуються донезмоги допомогою весілля головних героїв Свєти і Вадима, і живуть весело і щасливо в силу своїх можливостей. Кінострічка «Яблуневий спас» починається з того, що обидві родини приїжджають погостювати на дачу. Все йде тихо й добре до тих пір, поки не з`являється таємнича пара, яка комусь із сімей припадає родичами. Герої в нетерпінні чекають весілля, яка, по ідеї, повинна скоро відбутися між новоприбулою парою, і кожен на свій манер намагається прискорити процес майбутнього одруження. Ось, власне, весь сюжет фільму. Решту часу займає, за словами рецензоров, «іскрометний гумор», «несподівані повороти подій» та «відмінні жарти». А тепер варто розібратися детальніше в деяких вищесказаних фразах. Наприклад, що, на думку тих, хто складав початкове опис фільму «Яблуневий спас», значить «іскрометний гумор»?

Сміємося до упаду або мляво хихикаємо?

Гумор, приправлений самобутнім російським колоритом, - річ дуже специфічна. На це натякає не тільки «Яблуневий спас» - фільм, який, вважається гумористичної мелодрамою. Так, для тих, хто не хоче особливо замислюватися про сюжет і бажає подивитися щось не напружує, даний шедевр вітчизняного кінематографа підійде якнайкраще. Для всіх інших можна дати пораду: подумайте, перш ніж приступати до перегляду.

Тому що картина «Яблуневий спас» дійсно багата гумором і відмінними жартами, як в самому сюжеті, так і в репліках, діалогах персонажів, але є один нюанс. Всі курйозні ситуації фільму вже обігравалися, і не раз, у подібних творах кінематографа, а тому встигли порядком набриднути. Хоча, з іншого боку, вся гумористична складова не переходить межі допустимого, і глядач, досить втомлений від великої кількості вульгарності, вбивств, крові і злочинів на телеекранах, має можливість просто розслабитися і відпочити під час перегляду серіалу.

Мелодраматичне кліше і не більше?

У «Яблуневому спасе» є все, що потрібно потенційному середньостатистичному глядачеві для приємного проведення часу: інтрига, нові обличчя, курйози, нерозуміння, що приводить до дурощів, поспіх і прекрасну мить майбутнього весілля, на якій теж без реготу не обійшлося. Кінець - щасливий, як і годиться. Також сценаристи і режисери не забули позначити контраст між персонажами: перед нами постають недалекі головні герої і їх батьки, яким протиставляють Його і Її (родичі, яких всі намагаються одружити) - розумних, красивих, ну просто зразкових розумника і розумницю! Але за них все в підсумку щасливі до поросячого вереску і до цукрових сліз. Це все так мило, так Розовенькая і сладенько. Загалом, епітети закінчилися. А ще звучить у фільмі «Яблуневий спас» пісня, яку без скупої чоловічої сльози слухати неможливо. Цитувати її зміст не має сенсу: нехай це буде ще однією інтригою і наснагою до перегляду для тих, хто хоче цього.

Резюме

Створюється враження, що фільм порознесений в пух і прах? Зовсім ні. Просто є кіно, яке годиться «на один раз», і чогось особливого про нього не скажеш, бо одноразова річ - є одноразова річ. Картина «Яблуневий спас» є дивно рівним продовженням першої частини, в ній ви не знайдете нічого кардинально нового, лише простий життєвий гумор.