Характеристики Гриньова і Швабрина. Порівняльна характеристика Гриньова і Швабрина

Написана в 1836 році Пушкіним повість «Капітанська дочка» є логічним продовженням теми «незначного героя», пересічної людини, який не може похвалитися великим багатством, впливовістю або серйозними зв`язками. Головний персонаж близький до народу, володіє позитивними якостями характеру, добрий, справедливий. В основі повісті лежить повстання під проводом Пугачова, але Пушкін зовсім не ставив собі за мету відтворити історичні події, на їх фоні він описав життєві історії простих людей.

Загальна характеристика Гриньова

Петро Гриньов - виходець із дворянської родини, але його батьки бідні, тому він ріс в обстановці провінційно-помісного побуту. Герой не може похвалитися хорошим вихованням, зізнається, що ріс недорослем. Оскільки батько був відставним військовим, то і Петро став офіцером. Це совісний, м`який, добрий і справедливий юнак, що дивиться на все крізь рожеві окуляри. З часом ілюзії розсіюються, і він розуміє, як насправді влаштований світ.

Через морального чуття і доброго виховання навіть із самих складних і небезпечних ситуацій виходить цілим і неушкодженим Петро Грінвей. Характеристика героя показує його стрімкий духовне зростання. Чоловік зумів розглянути в Маші Миронової моральну особистість і чисту душу, у нього вистачило мужності попросити вибачення у кріпака Савельїча, Петро побачив у Пугачову не просто бунтаря, а справедливого і великодушного людини, зрозумів, яким насправді низьким і підлим є Швабрин. Незважаючи на страшні події, що коїлися під час міжусобної боротьби, Гриньов зумів зберегти честь, людяність і вірність своїм ідеалам.

Загальна характеристика Швабрина

Характеристики Гриньова і Швабрина дозволяють читачеві розібратися, хто є хто насправді. Олексій Іванович за походженням дворянин, він жвавий, смаглявий, що не дуже гарний. На час приїзду Гриньова до Бєлгородської фортеця Швабрин там прослужив уже п`ять років, його сюди перевели за вбивство. Все говорить про його підлості, нахабства і безсердечності. При першій же зустрічі з Петром Олексій Іванович знайомить його з мешканцями фортеці, відгукуючись про всі з презирливістю і насмішкуватістю.

Швабрин дуже розумний і набагато освіченіші Гриньова, але в ньому немає доброти. Цей персонаж багато порівнювали з перекотиполем, людиною без роду, котрі вміли лише пристосовуватися до різних обставин. Його ніхто не любив і не чекав, але і йому ніхто не потрібен. В кінці розповіді чорне волосся Швабрина після пережитих хвилювань посивіли, але душа його так і залишилася чорною, заздрісною і злісної.

Порівняльна характеристика Гриньова і Швабрина

У кожній повісті повинен бути антагоніст головного героя. Якби Пушкін не створив образ Швабрина, то духовне зростання Гриньова був би не так помітний, до того ж неможливо було б розвиток любовної лінії між Марією і Петром. Письменник у всьому протиставляє двох молодих офіцерів дворянського походження. Коротка характеристика Швабрина і Гриньова показує, що навіть на службу в фортеця вони потрапили з різних причин. Петра сюди служити прислав батько, щоб син понюхав справжнього пороху, послужив в армії. Олексія в Білогірську міцність заслали за вбивство поручика.

Вираз «військовий обов`язок» кожен з героїв розуміє по-різному. Швабрину все одно кому служити, аби йому було добре. Під час повстання Пугачова Олексій відразу ж переметнувся до бунтівників, забувши про присягу і честі. Гриньов під страхом смертної кари відмовляється присягати на вірність бунтарям, але його врятувала природна доброта. Справа в тому, що колись він подарував Пугачову заячий кожушок і подав склянку вина, а той у відповідь платить вдячністю і зберігає життя Петру.

Яблуком розбрату для героїв стала капітанська дочка. Гриньов і Швабрин полюбили Машу, але їх любов дуже різна. Петро складає для дівчини вірші, а Олексій їх критикує, розносячи в пух і прах. Це й зрозуміло, адже йому самому подобається Марія, але хіба щиро любляча людина міг виставити свою кохану в поганому світлі і порекомендувати супернику подарувати їй сережки замість віршів, щоб вона вийшла до нього в сутінки.

Взаємовідносини Швабрина і Марії

Олексію Івановичу подобається капітанська дочка, він доглядає за нею, але коли отримує відмову, розпускає про неї брудні і брехливі чутки. Ця людина не здатний на щирі, добрі і чисті почуття, Маша йому потрібна лише як красивою ляльки, яку можна переробити на свій лад. Характеристики Гриньова і Швабрина показують, наскільки це несхожі один на одного люди. Петро ніколи не дозволив би собі обмовити або примушувати до чогось свою кохану.

Олексій - підлий і боягузливий, діє обхідними шляхами. На дуелі він вистрілив Гриньова в спину, потім доніс батькам Петра про поєдинок, щоб ті заборонили синові одружитися з Марією. Після переходу на бік Пугачова Швабрин використовує свою владу, змушуючи дівчину стати його дружиною. Навіть наприкінці він не може допустити щастя Гриньова і Миронової, тому наговорює на Петра.

Взаємовідносини Гриньова і Маші

Петро Андрійович відчуває до капітанської дочці найсвітліші і чисті почуття. Він всією душею прикипів до сім`ї Миронових, що стала для нього рідною. Молода дівчина відразу сподобалася офіцеру, але він намагався діяти делікатно, складав для неї вірші, щоб підкорити серце красуні. Характеристики Гриньова і Швабрина дають уявлення про поняття честі у цих двох людей.

Олексій Іванович сватався до Миронової, але отримав відмову, він не зміг з гідністю визнати свою поразку, тому всіма силами намагався заплямувати репутацію дівчини. Гриньов в свою чергу захищає кохану, викликаючи противника на дуель. Петро життя готовий віддати заради Маші, ризикуючи, він визволяє дівчину з ув`язнення Швабрина, вивозить її з фортеці. Навіть на суді він намагається не заплямувати честь Миронової, хоча йому загрожує довічна каторга. Така поведінка говорить про благородство героя.

Ставлення Гриньова до Пугачова

Петро Андрійович не схвалює дій бунтівників і завзято захищає від них фортеця, під час страти офіцерів він відмовляється присягнути на вірність Пугачову, тому що служить імператриці. Тим не менш, Гриньов захоплюється великодушністю, справедливістю і організаторськими здібностями ватажка бунтарів. У героя з Пугачовим складаються свої, дещо дивні, але дружні відносини, засновані на взаємній повазі. Бунтівник пам`ятає доброту Гриньова і відплачує йому тим же. Хоч Петро і не перейшов на бік Пугачова, але він залишається про нього хорошої думки.

Ставлення Швабрина до Пугачова

Характеристика Швабрина і Петра Гриньова показує різне ставлення до честі військового у цих офіцерів. Якщо головний герой і під страхом смертної кари не побажав зрадити імператрицю, то для Олексія Івановича найважливіше власне життя. Як тільки Пугачов закликав офіцерів перейти до нього, Швабрин тут же переметнувся на бік заколотників. Для цієї людини немає нічого святого, в потрібний момент він завжди готовий підставити підніжку іншим, тому визнання влади бунтарів - це не більше ніж спроба врятувати своє життя.

Духовне становлення Гриньова і падіння Швабрина

Протягом всієї повісті читач стежить за духовним зростанням головного героя. Характеристики Гриньова і Швабрина говорять самі за себе: якщо для Олексія немає нічого святого, він готовий переступити через кого завгодно, щоб досягти своєї мети, то Петро підкорює своєю шляхетністю, добротою, чесністю і людяністю.