Характеристика Марії Миронової з «Капітанської дочки» Пушкіна А. С.

Однією з найкращих повістей Пушкіна вважається «Капітанська дочка», що описує події селянського бунту 1773-1774 років. Письменник хотів показати не тільки розум, героїзм і талант предводителя бунтівників Пугачова, а й зобразити, як у складних життєвих ситуаціях змінюється характер людей. Характеристика Марії Миронової з «Капітанської дочки» дозволяє простежити за перевтіленням дівчата з сільської боягузки в заможну, сміливу і самовіддану героїню.

Бідна бесприданница, скоритися долі

На самому початку повісті перед читачем постає несмілива, боягузлива дівчина, яка навіть пострілу боїться. Маша - донька коменданта Білогірської фортеці. Жила вона завжди самотньо і замкнуто. У селі женихів не було, тому мати переживала, що дівчина так і залишиться вічною нареченою, та й приданого у неї особливого не було: віник, гребінь так алтин грошей. Батьки сподівалися, що знайдеться добра людина, який одружується на їх безприданниці.

Характеристика Марії Миронової з «Капітанської дочки» показує нам, як поступово змінюється дівчина після зустрічі з Гриньовим, якого вона полюбила всім серцем. Читач бачить, що це безкорислива юна особа, яка хоче простого щастя і не бажає виходити заміж з розрахунку. На пропозицію Швабрина Маша відмовляє, бо він хоч людина розумна і багатий, але не лежить до нього серце. Після дуелі з Швабріним Гриньов отримує серйозне поранення, Миронова не відходить від нього ні на крок, виходжуючи хворого.

Коли Петро зізнається дівчині в коханні, вона теж відкриває йому свої почуття, але вимагає від коханого отримати благословення від його батьків. Схвалення Гриньов не отримав, тому від нього стала віддалятися Марія Миронова. Капітанська дочка була готова відмовитися від власного щастя, але проти волі батьків не йти.

Сильна і смілива особистість

Характеристика Марії Миронової з «Капітанської дочки» відкриває нам, як героїня кардинально змінилася після страти її батьків. Дівчина потрапила в полон до Швабрину, який вимагав від неї стати його дружиною. Маша твердо вирішила, що краще смерть, ніж життя з нелюбом. Їй вдалося послати звістку Гриньова, і той разом з Пугачовим прийшов їй на допомогу. Петро відправив кохану до своїх батьків, а сам залишився воювати. Капітанська дочка Маша сподобалася батькові й матері Гриньова, вони полюбили її всім серцем.

Незабаром прийшла звістка про арешт Петра, дівчина не показувала своїх почуттів і переживань, але постійно думала, як звільнити коханого. Боязка, неосвічена сільська дівчина перетворюється на впевнену в собі особу, готову до кінця боротися за своє щастя. Саме тут характеристика Марії Миронової з «Капітанської дочки» являють читачеві кардинальні зміни в характері й поведінці героїні. Вона їде в Петербург до імператриці, щоб просити помилування для Гриньова.

У Царському Селі Маша зустрічає знатну даму, якій під час розмови повідала про своє нещастя. Вона розмовляє з нею на рівних, навіть сміє заперечувати і сперечатися. Нова знайома пообіцяла Миронової вставити за неї слівце імператриці, і тільки на прийомі Марія впізнає в правительці свою співрозмовницю. Вдумливий читач, звичайно ж проаналізує, як характер капітанської доньки змінювався протягом всієї повісті, і боязка дівчина змогла знайти в собі сміливості і твердості духу, щоб постояти за себе і свого нареченого.