Грузія, Панкіську ущелині. Чим живе Панкіську ущелині?

На нашій землі багато таких місць, які свого часу ставали джерелом конфлікту по лінії релігійних віянь або національних інтересів. Саме таким, одночасно загадковим і страшним є Панкіську ущелині. У цьому місці свого часу спалахнув військовий конфлікт між представниками Грузії та Росії. Що являє собою цей район в даний момент? І чим живе ущелині сьогодні?

Короткі відомості про Панкіській ущелині

Панкіську ущелина - це відокремлений куточок, розташований приблизно в 161 км від Тбілісі і неподалік від Чеченської Республіки. Дане місце являє собою якусь долину, що розташувалася на узбережжі гірської річки Алазані, із загальною протяжністю в 28 км і шириною понад 5 км. Воно покрите густою рослинністю і відкриває дивовижний вид на гори і населені пункти.

Які народи живуть у Панкіській ущелині?

Панкіську ущелині стало рідним домом для людей різних національностей. Так, серед місцевих жителів можна зустріти багато грузин і осетин, які прибули сюди в 1901-1910 роках і проживають в семи селах: Халацані, Куцахта, Пічховані, Думастурі, Корет, Цінубані і Аргохі. В ущелині також проживають і кістінци, які є віддаленими родичами чеченців з Північного Кавказу. У 1990 році сюди перебралося багато біженців з Чеченської республіки.

Що говорять про Панкіській ущелині?

Панкіську ущелина - унікальне місце, з яким пов`язано велика кількість міфів, легенд і чуток. Наприклад, деякі джерела стверджують, що саме в цьому місці спецслужби США займалися навчанням ісламістів з подальшим їх використанням для розпалювання конфліктів в різних країнах, у тому числі в Іраку і Сирії. При цьому при вербуванні терористів перевага віддавалася громадянам з чеченськими корінням.

Інші ж джерела стверджують, що Панкіську ущелині є батьківщиною багатьох небезпечних терористів, оголошених у міжнародний розшук. Приміром, саме тут народився один з ватажків терористичної організації «ІГІЛ» - Тархан Батірашвілі, більш відомий як Генерал Руда Борода. Також деякі дані говорять про наявність в ущелині особливої «тренувальної бази», на території якої навчалися бойовики з «Аль-Каїди».

Треті кажуть, що у зв`язку з відсутністю перспективи у молодого покоління багато місцевих жителів у пошуках легшого і значного заробітку виїжджають до Сирії, де примикають до злочинних угрупувань.

Четверті стверджують, що Панкіську ущелині давно продано чеченцям і що тут практично не залишилося грузин. Їх просто виселили звідси. Однак більшість чуток так і залишаються чутками, тому як вони неодноразово спростовувалися представниками влади Грузії. Тому більшість тверджень - спірні.

Кримінальна історія ущелини в деталях

Хто б міг подумати, що в цьому мальовничому куточку, що знаходиться в парі метрів від Головного Кавказького хребта, станеться справжнє військове протистояння. Більше того, Панкіську ущелині перетворилося на багатозначний грудку конфліктів і безперервних міжусобиць.

Саме тут, як повідомляють джерела, була помічена торгівля забороненими наркотичними речовинами та зброєю. Сюди ж, як ми і говорили раніше, з`їжджалися біженці під час другої Чеченської війни, а разом з ними йшли і яскраві радикальні угруповання. Наприклад, серед них були бандформування під проводом Руслана Гелаева. Так, навскидку, до 1999 року на території ущелини проживало 5000 кістінци, а з моменту початку антитерористичної операції в Чечні сюди прибуло близько 7000 біженців.

У 2000 році вперше стали з`являтися відомості про бойовиків в ущелину. У народі стали говорити про що з`явилися бандах войовничих бойовиків, які промишляли пограбуваннями, торгівлею зброєю та наркотичними речовинами. За невеликий проміжок часу Панкіську ущелині перетворилося на найбільш кримінальний район Грузії.

У грудні цього ж року грузинській владі не залишалося нічого більше, ніж вчасно зреагувати на цю інформацію і ввести в ущелину приблизно два батальйони внутрішніх військ країни. Однак навіть за участі військових вирішити проблему зі скупченням бойовиків все ж не вдалося. Вже ближче до літа 2001 року було прийнято рішення депортувати Руслана Гелаева до Абхазії. Але восени бойовик зі своїми поплічниками повернулися назад.

Ближче до 2002 року знову «спалахнула» Грузія. Панкіську ущелині знову перетворилося на театр військових дій. На цей раз в країні виникло певне непорозуміння між чеченцями і осетинами. У долині стали говорити про часті викраденнях осетин, про криваві «розборках» на грунті релігійної тематики і націоналізму, про злодійство, нападі на худобу, про насильство над жінками і т.д. У нічні години, як кажуть місцеві жителі, в той час ходити по вулиці було дуже небезпечно.

Вся це інформація не залишилася непоміченою. У підсумку грузинська влада не стали доводити конфлікт до справжньої «спорідненої вендети», тому влада Грузії знову ввели в ущелині внутрішні війська. В цей же час влада США заговорили про намір направити в долину своїх військових для боротьби з «розперезалися» терористами. Замість цього влітку 2002 року відбулися спільні навчання обох армій (американської та грузинської), в яких взяло участь близько 1500 грузин.

Одночасно з цим американські представники разом з владою Грузії стали розробляти план по боротьбі з бойовиками. Про нього дізналися терористи, які вирішили не чекати відплати. Тому вони поспішили покинути ущелині, перебираючись на сусідню російську територію. У цей же момент представники Росії звинуватили Грузію в пособництві тероризму, на що послідував жорстку відповідь - звинувачення Москви в участі в конфлікті. У даному випадку мається на увазі бомбардування Панкісского ущелини, яка, судячи за звинуваченнями грузинської влади, була організована Російськими ВВС.

«А чи був хлопчик взагалі»?

27 листопада Валерій Хабурдзанія, на той момент виконуючий обов`язки міністра державної безпеки Грузії, зробив заяву. У ньому він розповів про нібито російських вертольотах, які незаконно вторглися в повітряний простір країни і стали бомбити ущелині в області Хадорінга. «Вони налякали місцевих жителів», - констатував той. Цю ж версію підтвердили і в прес-службі прикордонної служби Північнокавказького регіонального управління РФ.

Микола Дерябін, начальник прес-служби Міністерства оборони РФ, дотримується іншої думки. Він спростував звинувачення грузинської сторони, пославшись на нанесення авіаудару виключно по позиціях бойовиків і то тоді, коли вони намагалися проникнути на кордон Росії.

Чим закінчилася боротьба з терористами в ущелині?

У серпні 2002 року влада Грузії на чолі з екс-президентом Едуардом Шеварнадзе провели антитерористичну операцію. За її підсумками було зроблено оголошення, що свідчило, що терористів в долині вже немає.

За даними статистики, владою було оточено і виведено з ущелини 800 чеченських радикалів, а разом з ними і близько 100 арабських бойовиків. Далі послідувала заява влади про те, що Панкіську ущелині не є осередком джихадизма. Терористи ліквідовані, тому життя населення повернулася на круги своя.

У цей же момент влади Чеченської Республіки намагалися домовитися про надання гуманітарного коридору, для того щоб повернути своїх біженців з Грузії. Деякі з них повернулися. Однак багато хто вирішив залишитися. І лише небагато вирішили перебратися в сусідні країни: Туреччину, Азербайджан і міста Європи.

Чим живе Панкіську ущелині сьогодні?

Що відбувається у Панкіській ущелині в наші дні?

І хоча конфлікт у Панкіській ущелині практично вичерпаний, в цьому місці періодично спалахують інші міжусобиці. Так, наприклад, в 2013 році долина знову стала своєрідною ареною міжетнічного конфлікту, в якому були задіяні чеченці і місцеві грузини. За словами очевидців, п`ятеро корінних жителів Грузії поверталися додому і на своєму шляху зустріли представників чеченської діаспори. Слово за слово і в жилах учасників конфлікту скипіла «гаряча кров». Зав`язалася бійка, під час якої один з чеченських представників отримав поранення в результаті удару сокири і був доставлений до лікарні.

Проблему вдалося залагодити тільки після втручання влади Грузії. Глава МВС Грузії особисто поспілкувався з представниками обох громад. В результаті сторони прийшли до компромісу. Чи надовго в ущелині запанувала тиша, час покаже.

Панкіську ущелині (Грузія): відгуки місцевих жителів

В даний момент ущелині викликає у місцевих жителів самі суперечливі відгуки. Одні люди вважають його «розсадником бандитизму» і сьогодні. Інші говорять про те, що там регулярно відбуваються етнічні бійки і колотнечі. Треті захоплюються прекрасною природою долини і пропонують прокласти вздовж ущелини нові туристичні маршрути. Одним словом, щоб зрозуміти Грузію, потрібно хоча б раз в ній побувати!