Сучасна армія казахстана: чисельність і озброєння

Днем утворення Збройних сил Республіки Казахстан є 7 травня 1992 року. У цей день був підписаний указ президента про створення власних національних збройних сил і був призначений перший в історії країни міністр оборони - генерал-полковник С.К. Нурмагамбетов. Генерал армії Казахстану - вища військове звання республіки. Після розпаду Радянського Союзу держава отримала в своє розпорядження величезну кількість озброєння і військової техніки, будівлі та споруди військових частин, систему військових комісаріатів. Однак важка економічна ситуація, притаманна всьому пострадянському простору періоду кінця двадцятого століття, багато в чому перешкоджала ефективному використанню багатого радянського спадку. Роки скорочень, перетворень призвели до появи збройних сил в їх нинішній формі. Армія Казахстану, фото чисельних навчань і парадів якої вражають, продовжує розвиватися.

Загальна інформація

Станом на сьогоднішній день організаційно армія Республіки Казахстан представлена трьома видами: сухопутними військами, силами повітряної оборони і військово-морськими силами. Армія Казахстану, чисельність якої становить близько 100 000 чоловік, входить в сотню найбільш боєздатних армій світу.

Сухопутні війська

Сухопутні війська утворені відповідно до Закону Республіки Казахстан "Про оборону та Збройні сили Республіки Казахстан". Основне їх призначення - захист територіальній цілісності Республіки Казахстан, захист її суверенітету, оборона державних і військових об`єктів, оборона сухопутних кордонів, участь у миротворчих місіях. Всі ці завдання вирішує армія Казахстану. Країна робить велику ставку на сухопутні війська. Вони є найбільшим за чисельністю особового складу видом збройних сил. За приблизними підрахунками в сухопутних військах проходить службу близько 50 тисяч чоловік.

Регіональні командування сухопутних військ

Існує кілька регіональних командувань:

1. Командування «Астана» розташовується на території Карагандинської області, а також північних областей Казахстану на кордоні з Росією. Є резервом Верховного головнокомандувача республіки.

2. Командування «Захід» розташоване в межах адміністративних кордонів Мангістауської, Актюбінській, Атирауської і Західно-Казахстанської областей. Серед завдань даного командування особливу важливість має захист економічних інтересів Казахстану в Прикаспійському регіоні і в акваторії Каспійського моря згідно з договорами між країнами.

3. Командування «Південь» розташовується на території південного сходу Республіки Казахстан і виконує вкрай важливу в сучасній геополітичній обстановці задачу - прикриття південних кордонів Казахстану від ймовірних загроз ісламістів, перешкода наркотрафіку, розвиток військового партнерства з південними сусідами - членами ОДКБ.

4. Командування «Схід» розташоване в східній частині країни, на кордоні з Росією і Китаєм. Призначено для забезпечення суттєвого військової присутності в регіоні, демонстрації обороноздатності та організації передових рубежів оборони у разі конфлікту з іншими державами.

Технічна оснащеність

Сухопутні війська мають на озброєнні здебільшого техніку радянського виробництва, частково минулий модернізацію на казахських підприємствах. У наявна невелика кількість техніки, придбаної у Росії вже після проголошення незалежності, а також зразки озброєнь, отриманих в результаті військово-технічного партнерства з країнами НАТО. За різними оцінками сухопутні війська мають у своєму розпорядженні близько 2 500 танків в різних ступенях готовності до бойових дій. На думку більшості експертів, в повністю технічно придатному стані знаходиться не більше однієї тисячі танків. Переважна більшість складають вироблені на "Уралвагонзаводі" танки Т-72, в модифікаціях «А» і «Б», що дісталися Республіці Казахстан від Радянської армії. Меншу, але все ж значущу частку займають більш старі танки Т-62, також вироблені в СРСР. Інформація щодо наявності у сухопутних військ танків інших типів в засобах масової інформації не зустрічається і навіть чисто гіпотетично є малоймовірною.

У великій кількості сухопутні війська оснащені бойовими броньованими машинами радянського виробництва. Загальна кількість машин даних типів на озброєнні практично не піддається точній оцінці, однак складає не менше однієї тисячі гусеничних машин (БМП-1, БМП-2, МТ-ЛБ) і близько п`ятисот колінних бронетранспортерів (БТР-60К, БТР-70, БТР- 80). Крім перерахованих вище зразків є значна кількість бойових машин більш легких класів, таких як, наприклад, турецькі Otokar Cobra і отримані в результаті військового партнерства з США HMMWV. Нішу розвідувальних автомобілів займає радянська БРДМ-2 в кількості 150-200 одиниць.

Сили повітряної оборони

Сили повітряної оборони є системою об`єктів військово-повітряних сил, зенітно-ракетних та радіотехнічних військ, призначеної для забезпечення прикриття від повітряних ударів території Республіки Казахстан, надання допомоги сухопутним військам у відбитті наземного вторгнення, а також для виконання транспортних і пасажирських перевезень в інтересах Міністерства оборони .

На озброєнні сил повітряної оборони знаходиться безліч типів авіаційної техніки, що дозволяє виконувати весь спектр завдань. Винищувальна авіація представлена МіГ-31 (25 штук), Су-27 (30 штук), а також легкими фронтовими винищувачами Міг-29 (близько 25). Основними ударними літаками сил повітряної оборони на сьогодні є Су-25 і МіГ-27. Армійська авіація в достатній кількості оснащена вертольотами Мі-8 широкого застосування, а також Мі-24. На цьому тлі досить екзотично виглядають вертольоти Eurocopter, збірка яких здійснюється на території Республіки Казахстан відповідно до укладеного в 2012 році контракту. Крім всієї цієї авіаційної техніки є значна кількість військово-транспортних літаків радянського виробництва і 12 чехословацьких навчальних літаків Л-39.

Рівень льотної майстерності льотчиків сил повітряної оборони заслуговує окремої згадки. Даний показник складає 100-150 годин нальоту на рік, що порівнянно з аналогічним показником у ВПС Російської Федерації.

Практично всі вищезгадані літаки і вертольоти були випущені ще в радянський період, і, незважаючи на значний доробок для модернізацій, у найближче десятиліття перед військовим керівництвом Республіки Казахстан постане питання про переозброєння сил повітряної оборони. Аналогічна ситуація спостерігається і з парком зенітно-ракетних комплексів.

Військово-морські сили

Військово-морські сили Республіки Казахстан мають головним завданням захист економічних чи інших законних інтересів Казахстану в Каспійському морі. Крім безпосередньо Каспійської флотилії до військово-морським силам відноситься морська піхота, берегова артилерія і морська авіація.

Через специфіку Каспійського басейну, а також геополітичної обстановки військово-морські сили мають на озброєнні досить невеликі кораблі і катери. За інформацією з відкритих джерел, на озброєнні ВМС Казахстану є близько 20-22 малих кораблів і катерів.

Призовна система

Призов до армії в Казахстані проходить два рази щорічно: з квітня по червень і з жовтня по грудень. Призовної контингент формується з юнаків у віці від 18 до 27 років. Служба в армії Казахстану для громадян становить 12 місяців. Солдати можуть проходити службу як недалеко від будинку, так і в іншому регіоні країни. Відстрочка від армії в Казахстані чи навіть повне звільнення від служби надається при досягненні граничного призовного віку, за станом здоров`я, що не дозволяє проходити військову службу, при наявності близьких родичів, убитих при виконанні службового обов`язку, за наявності наукового ступеня.

Особливості призову

У 2015 році кількість призовників складе 29000 чоловік, що повністю покриє потреби армії Казахстану в військовослужбовців строкової служби. Загальна кількість військовослужбовців-строковиків в збройних силах поступово знижується і складає 35%, за даними за попередній рік. Ухилення від військової служби, згідно із законодавством Республіки Казахстан, завжди було і є злочином і карається великим штрафом і терміном позбавлення волі.

Нестатутні взаємини

Дідівщина в армії Казахстану є темою для окремої розмови. Слід зазначити, що в останні роки, завдяки спільній роботі прокуратури, командування збройних сил, а також виховних органів, в армії намітилася позитивна тенденція щодо зниження кількості випадків нестатутних взаємовідносин, практично зникли випадки вчинення призовниками самогубств і членоушкодження. Таким чином, можна стверджувати, що армія Казахстану, дідівщина в якій все-таки ще зберігається, вибрала правильний вектор протидії подібній поведінці старослуживих по відношенню до новобранців. Слід згадати, що таке явище, як дідівщина, є неминучою витратою призовної системи комплектування збройних сил будь-якої держави.

Висновок

Підводячи підсумок, слід додати, що Збройні сили Республіки Казахстан є досить серйозною силою в масштабах Середньоазіатського регіону. На чільну роль Казахстан, безумовно, не претендує, однак увага, що приділяється армії та її розвитку, дозволяє забезпечувати республіці високий рівень обороноздатності, а також брати участь у міжнародній боротьбі з тероризмом і в миротворчих місіях, що є важливою частиною міжнародного співробітництва в галузі оборони.