Збройні сили України (2014). Статут Збройних сил України

Збройні сили України - захист держави. Яким чином вони комплектуються? На строкову службу призиваються чоловіки, які досягли вісімнадцятирічного віку, але не старше двадцяти п`яти років, службовці за контрактом. Скільки ж триває обов`язкова військова служба для солдатів і сержантів? В армії та інших військових формуваннях служать дванадцять місяців. Якщо у призовника є вища освіта (спеціаліст або магістр), служба триває дев`ять місяців.

Історія

Українська Верховна Рада в 1991 році 24 серпня вирішила перевести під свою юрисдикцію всі військові структури армії СРСР у володіннях Української РСР. Сталося це після оголошення незалежності України. Крім того, вирішено було створити українське Міністерство оборони.

Під юрисдикцію країни з 1991 року перейшло безліч об`єктів. До складу Збройних сил України увійшли вісім артилерійських бригад, чотирнадцять мотострілкових, чотири танкові і три артилерійських дивізії. Крім того, Україна отримала дві повітряно-десантні та чотири бригади спецназу, дев`ять бригад ППО, сім полків військових вертольотів, три авіаційних війська (близько 1100 військових літаків) і окрему армію ППО.

На території держави також дислокувалися стратегічні ядерні сили. Вони налічували 176 балістичних міжконтинентальних ракет і близько 2600 примірників ядерної тактичної зброї. У момент проголошення незалежності краю чисельність Збройних сил України досягла семисот тисяч чоловік.

І ось СРСР розпався. Отримала у спадок Україні одне з найбільш сильних військ у Європі, оснащене ядерною зброєю та новітніми моделями військової техніки та озброєння.

У короткі терміни українська Верховна Рада розробляє пакет законодавчих документів для військового товариства. Тут є і концепція будівництва та оборони української армії, і положення «Про український Раді оборони», і закони про оборону, «Про Збройних силах України», і українська Військова доктрина, і багато інші акти.

Закладаються основи національної армії. У короткі терміни формується Генеральний штаб, системи управління, типи збройних сил і Міністерство оборони. Йде підготовка різнобічного забезпечення військ та інші заходи.

Процес створення української армії

Що було закладено в основу процесу створення авангарду? Звичайно ж, політичні рішення українського директорату щодо позаблокового і без`ядерного статусу держави. Одночасно виконувалося Ташкентська угода 1992 року, яке встановлювало максимально рівне озброєння і для кожної республіки колишнього Радянського Союзу, і для новоявленого «флангового району». До нього увійшли Миколаївська, Запорізька, Херсонська області та Кримська Автономна республіка. Обмеження, пропоновані ратифікацією Договору про звичайні збройні сили в Європі, також враховувалися.

Збройні сили України еволюціонували завдяки скороченню військових структур, кількості військового складу, величини військової техніки та озброєння. У ці ж роки відбулося ядерне роззброєння країни. До 1 червня 1996 на українській території не залишилося жодного ядерного боєприпасу або заряду.

У 1995 році український міністр оборони В.Н. Шмаров оприлюднив деякі факти. Він повідомив, що, здійснюючи нову військову доктрину, уряд країни вирішив скоротити військово-космічні війська і ліквідувати аеродром з прийому космічних пристроїв «Буран». Він також додав, що до 2000 року Україна буде володіти компактною орбітальної угрупованням військово-космічних сил, що складається з чотирьох апаратів.

Миротворчі операції та бойові дії

Міністерство Збройних сил України в 1992 році, 3 липня, затвердив Положення №2538-12 «Про взаємодію батальйонів української армії з Миротворчими Силами ООН в конфліктних зонах на території колишньої Югославії». Після цього українська армія почала брати участь у миротворчих операціях.

Перший досвід миротворчий контингент України отримав у військових діях в Боснії. В ході тієї війни він перебував у складі сил UNPROFOR. У 1992 році 29 липня кілька підрозділів 240-го спеціального окремого батальйону миротворців ООН прибули в Сараєво. Військовослужбовців вперше обстріляли лише через два дні. Надалі військових неодноразово атакувала ворогуюча сторона.

У 1993 році 19 листопада український Верховна Рада вирішила збільшити чисельність контингенту України в миротворчій армії ООН на землях колишньої Югославії. Почалося формування та підготовка шестидесятого спеціального окремого батальйону. Підрозділ назвали «УКРБАТ-2». Даний батальйон прибув в Сараєво в 1994 році, 19 квітня.

Найвдаліша бойова операція

Чим же таким незвичайним можуть похвалитися збройні сили України? В анклаві Жепа, БіГ була проведена в 1995 році липнева, найвдаліша військова операція в історії української армії. Підрозділ, що складалося з 79 українських миротворців, атакував боснійсько-сербський корпус «Дрина». Крім того, в атаці взяли участь мусульманські підрозділи ОГ «Жепа». Підтримка з боку ООН і НАТО була відсутня. Який же був результат даної операції? Більше п`яти тисяч громадян Жепи та біженців змогли врятуватися. Серед українців втрат не було.

У 1995 році Радою Безпеки ООН була прийнята резолюція № 1031. На її підставі ООН припинило підтримувати мир на землях колишньої Югославії. Ця функція була передана багатонаціональному війську IFOR під управлінням НАТО. У 1995 році контингент України був переведений до складу армії IFOR. А в 1996 році ці ж люди були передані під юрисдикцію сил SFOR.

У 1997 році в рамках українсько-польських домовленостей був створений миротворчий польсько-український батальйон POLUKRBAT. Він був необхідний для несення військової служби в Косово. Українське формування було направлено для виконання поставленого завдання в Косово 1 вересня 1999.

Але служба в збройних силах України і небезпечна, і важка. В ході виконання завдань в 2007 році в ДТП загинув один і отримали травми троє військовослужбовців. І ще один український миротворець армії KFOR загинув 17 березня 2008 року в місті Митровиця.

Миротворчі напрямки

21 липня 2000 колектив України був направлений до складу миротворчого війська ООН у південному Лівані. Він складався з третього окремого інженерного батальйону української армії та військово-медичного персоналу. Навесні 2003 року склад був скорочений з 650 до 250 військовослужбовців. У квітні 2006 року військові покинули Ліван. Як правило, солдати займалися будівельними роботами, знищували вибухонебезпечні предмети і звільняли від мін заміновані території. У загальній складності, вони перевірили п`ятсот п`ятдесят тисяч квадратних метрів місцевості, виявили та знешкодили 6341 вибухонебезпечний об`єкт.

Про Збройних силах України можна розповідати багато і довго. Так, у серпні 2003 року контингент миротворців був направлений до Іраку. Основні сили були виведені з Іраку в 2005 році, а частина, що залишилася - лише в грудні 2008 року. В Іраку загинули 18 військовослужбовців і 42 отримали поранення.

У серпні 2004 року миротворці України направляються до Ліберії. До квітня 2006 Збройні сили України в миротворчій місії понесли наступні втрати: 44 солдати загинули, один військовослужбовець пропав без вісті.

І в 2007 році українська армія направляється до Афганістану. А Кот-д`Івуар миротворці відвідують в листопаді 2010 року. Що ж трапилося в 2012 році 10 жовтня? Україна долучилася до військово-морської місії НАТО «Океанський щит». Вона почала боротьбу з сомалійськими піратами, що тероризують Аденську затоку і береги Африканського рогу. До складу сил був направлений один фрегат з гелікоптером на палубі.

Загальна статистика діяльності українського контингенту

Українська армія брала участь у миротворчих місіях з 1992 року до 29 травня 2012 року. У сумі за цей період було задіяно понад 39 тисяч військовослужбовців України. І п`ятдесят з них загинули. Необхідно відзначити, що до 29 травня 2012 Україна взяла участь у дев`яти операціях НАТО і ООН за межами країни. Всього було задіяно 627 українських військовослужбовців.

А що собою являють збройні сили України 2014? До цього часу миротворчий склад взяв участь в 12 миротворчих завданнях НАТО, ООН та ЄС за межами країни. Усього брало участь 990 військових, 20 вертольотів і чотири бронемашини. У 2014 році 30 травня більше двохсот солдатів повернулися в Україну з Конго для участі в боях на сході країни. Їх вивели зі складу контингенту миротворців ООН.

Співпраця з НАТО

Україна взаємодіє з НАТО з 8 лютого 1994 року в відповідності з програмою «Партнерство заради миру». У 2005 році здобула перемогу «помаранчева революція», і до влади прийшов президент Віктор Ющенко. Після цих подій співпрацю з НАТО активізувалося. Наступним президентом був обраний В.Ф. Янукович, який уповільнив процес інтеграції НАТО і України. Але програма «Україна-НАТО» діяла. Здійснювалося і навчання, і перепідготовка військових української армії.

Крім того, українські солдати брали участь у військових навчаннях НАТО на українській території, в акваторії Чорного моря і на землях інших країн. Збройні сили України 2014 зовсім не схожі на попередні формування. Адже з 11 березня 2014 повітряне український простір контролює авіація НАТО. Для цієї мети задіяна далека радіолокаційна розвідка, а саме літаки E-3A AWACS-NATO. Вони базуються на авіабазах Уоддінгтон і Гайленкірхен. Це Великобританія і ФРН. Апарати виконують польоти над територією Польщі та Румунії. Вони літають уздовж кордону з Україною і контролюють українське небо.

14 квітня 2014 Ю. Тимошенко попросила про надання прямої військової допомоги Україні у лідерів усіх держав.

19 червня 2014 Саймон Сміт, який є в Україні послом від Великобританії, заявив, що Великобританія згодна співпрацювати з Україною для підтримки розвитку ефективних і справжніх збройних сил.

У 2014 році, 21 червня, США української армії поставила півтори тисячі особистих комплектів першої допомоги. А 23 червня було створено трастовий фонд НАТО для надання допомоги українському військовому сектору. 25 червня це рішення затвердили 28 країн НАТО.

І нарешті, найцікавіше подія в історії української армії. У серпні 2014 український Верховна Рада закликає президента Російської Федерації Володимира Путіна заблокувати введення збройних сил в Україні.

Контингент і комплектація

У 2012 році В.Ф. Янукович уповноважив Міністерство оборони підготувати реалістичну концепцію перетворення армії. У процесі підготовки обов`язково повинен був враховуватися позаблоковий статус України. Наявні економічні ресурси повинні були адекватно оцінюватися. Розроблена в 2012 році реформа армії передбачала скорочення її чисельності. Отже, що ж насправді чекало збройні сили України? 2014 повинен був характеризуватися тим, що залишилося сто тисяч військовослужбовців, а до 2017 року - лише сімдесят тисяч.

Примітно, що в 2013 році загальна чисельність української армії становила 184 000 осіб, серед яких 47 тисяч були жінками.

Але Збройні сили в Україні очікували серйозні зміни. У березні 2014 був виданий указ № 303, відповідно до якого почався частковий заклик військовозобов`язаних. І до квітня 2014 поставлене завдання було виконано на 90%. Примітно, що в травні 2014 була оголошена повторна вибіркова мобілізація. Почалася комплектація нових формувань.

19 березня 2014 українська Рада національної безпеки і оборони вирішила створити кілька оперативних штабів, прикріплених до обласних державних адміністрацій українських прикордонних областей. Для територіальної оборони на Лівобережній Україні в березні 2014 було сформовано сім батальйонів. О. Турчинов 30 березня 2014 доручає керуючим обласних адміністрацій почати створення батальйонів для оборони територій в кожній українській області.

Військові статути української армії

А тепер розглянемо Статут Збройних сил України. Їх декілька. Фактично це збірник законів військової служби. На їх основі проходить виховання, повсякденне життя, навчання та військова діяльність армії. Дані документи роз`яснюють, як воїн зобов`язаний нести військову службу і вчити військову справу. Тут описані морально-бойові якості, що характеризують солдатів. Адже вони - надійні і вмілі захисники Батьківщини.

Статути зобов`язують солдат сумлінно нести військову службу, вивчати зброю, бойову техніку і військову справу. У них говориться, що військовослужбовець повинен запам`ятовувати всі уроки командирів і зразково виконувати показані йому прийоми. Виконання вимог і положень статутів обов`язково для всіх армійців українського війська.

Життя і діяльність армії українців визначає Статут Збройних сил України. Ці військові правила діляться на статути загальновійськові та статути видів військ.

Загальновійськовими українськими статутами є:

1. Статут внутрішніх служб української армії.
2. Дисциплінарний статут українського війська.
3. Статут караульної служби і гарнізонної.
4. Стройові правила українського війська.

Керівництво

Президент України є Верховним головнокомандувачем українського війська. Саме він звільняє з посад і призначає на посади вище командування української армії та інших військових організацій. Президент також керує в сферах оборони і національної безпеки країни.

Безпосереднє керівництво українськими вояками у мирний і воєнний період здійснює Головнокомандувач українського війська. За посадою їм є глава Генерального штабу армії. Призначити і зняти з посади його може лише Президент України. Українські військові в підпорядкуванні знаходяться в українського Міністерства оборони, яке фігурує в державній політиці з питань військового будівництва і оборони. Це відомство координує рух органів держави і місцевого самоврядування у підготовці країни до оборони, аналізує воєнно-політичну обстановку. Воно обчислює рівень воєнної загрози безпеці України, забезпечує функціонування армії і її готовність до виконання різних завдань.