Структура ВВП України. Економічний розвиток України після здобуття незалежності

Історія України як окремої держави починається з 24 серпня 1991 року - в день прийняття Верховною радою УРСР акту незалежності. Проведений 1 грудня 1991 референдум переважною більшістю схвалив це рішення. Яких же успіхів домоглося молода держава за 30 років?

Спадщина СРСР

До моменту розпаду Радянського союзу Україна залишалася найрозвиненішою республікою в його складі. Промисловість України налічувала понад 300 галузей. Найбільших успіхів вона добилася в металургії, електроенергетиці, машинобудуванні, добувної та хімічної промисловості, сільському господарстві.

Ось тільки деякі показники республіки в складі СРСР:

• 50% видобутку залізної руди;
• 36% виробництва сталі;
• 62% виробництва цукру;
• 32% рослинної олії;
• 71% продуктів тваринництва.

Крім того, був розвинений військово-промисловий комплекс. Знамениті балістичні ракети «Сатана» збирали в дніпропетровському Південмаші.

Нова історія

ВВП України в 1991 році становило 81,5 млрд. Дол. Розрив економічних зв`язків і економічний спад у всіх республіках колишнього СРСР викликав затяжну кризу на Україні. Найважчим виявився 1999 рік, коли ВВП України опустилося до 40,8 млрд.

У результаті кризи загинули багато наукоємні виробництва. Основними експортними статтями України залишилися сільське господарство, металургія та хімічна промисловість. Зростанню ВВП України не сприяла також політична нестабільність у країні. Населення України розділилося приблизно порівну на 2 частини. Одну можна умовно назвати прозахідною, іншу - проросійською.

В результаті Україна весь цей час не могла визначитися зі стратегією розвитку. Зміна президента супроводжувалася і сумний курсу - у бік Заходу чи Росії. Під час одного з таких політичних загострень стався газовий конфлікт з РФ, в результаті якого ціна на імпортований газ різко піднялася. Це стало ще одним ударом по українській промисловості.

Драматичні події 2014 року і зовсім поставили хрест на співпраці двох країн. Криза обвалила автомобільну промисловість. Випуск нових автомобілів практично припинився. Україна, ВВП на душу населення якої і так був невисокий, скотилася за цим показником на 111 місце у світі.

Слабкість центральної влади - теж відмітна ознака України. Приватизація в Росії і на Україні відбувалася схожим чином. У результаті найприбутковіші галузі опинилися в руках вузького прошарку. Будь-який президент України неминуче повинен рахуватися з інтересами олігархічних кланів, які здобули значну самостійність, беруть участь у політичному житті, контролюють ЗМІ і ведуть між собою підкилимну боротьбу, відгомони якої з`являються в газетах і на телебаченні.

Інша проблема - конфлікт президента і парламенту. Сторони перетягували владні повноваження на себе, в результаті Україна за свою недовгу історію побувала президентською і парламентською республікою. Такі умови ніяк не сприяють ні притоку інвестицій, ні розвитку наукомістких технологій. Структура економіки постійно спрощувалася, головною статтею експорту став металопрокат та продукція сільського господарства.

Порівняння рівня життя Росії та України

Незважаючи на те, що всі макропоказники в Росії вище, ніж на Україні, рівень життя в цих країнах до недавнього часу був порівнянний. Різниця в зарплатах компенсувалася значно більш низькими цінами, насамперед, на продукти харчування. В середньому на Україні вони коштували на 30-50% дешевше. Послуги ЖКГ також до 2014 року в Росії були значно дорожче.

У 2014-2015 роках Україна була змушена під тиском МВФ підняти тарифи на електрику, газ і тепло для населення. Ці заходи були покликані вирівняти платіжний баланс, але вони викликали різке зубожіння населення. Україна сьогоднішня нагадує Росію початку 90-х з тими ж проблемами - заворушеннями в регіонах, низьким рівнем життя, величезним держборгом і залежністю від зовнішніх кредиторів.

Промисловість України по регіонах

Якщо подивитися статистику ВВП України по областях, то з`ясується, що основний внесок у його формування вносять Донецька, Луганська, Дніпропетровська та Одеська області. Луганська та Донецька області складають єдиний промисловий комплекс - Донбас.

Їхній внесок в економіку країни - 17% ВВП. Тут зосереджена практично вся вугледобувна промисловість і багато металургійні підприємства. Добре розвинене тваринництво і сільське господарство. Частка орних земель у цих областях досягає 80%.

Дніпропетровська область має багатющими покладами залізних руд і кольорових металів. Поряд з виплавкою металу вона прославилася машинобудуванням та виробництвом в космічної та ракетної галузях.

Лідером за вкладом ВВП є г. Киев з 18,9%. Це фінансовий і науковий центр України. Але тут варто врахувати, що багато найбільших підприємств зареєстровані в столиці, а діяльність ведуть в інших областях.

Західні області в економічному відношенні розвинені слабко. Цей регіон живе в основному за рахунок сільського господарства і торгівлі. Виняток становить хіба що р Львів, де є промислове виробництво. На північному сході України добре розвинена хімічна промисловість.

Динаміка зміни ВВП України по роках

За час своєї незалежності Україна пережила кілька спадів і підйомів. За графіком зміни ВВП можна виділити кілька моментів. З 1992 по 1999 відбувалося падіння ВВП. Потім протягом 8 років спостерігалося зростання ВВП, але світовий криза 2008 року вдарила і по Україні, який збігся з газовим конфліктом з Росією і розбіжностями президента В. Ющенка і глави уряду Ю. Тимошенко.

До 2012 року вдалося домогтися стабілізації економіки, але ненадовго. До 2014 року тривало невелике падіння виробництва. Відставка президента Януковича і пішли за цим відділення Криму і війна на Донбасі привели до нової кризи.

Перспективи та прогнози

У світлі триваючого конфлікту на сході України ні про яку стабільність не може бути й мови. Падіння курсу гривні в 3 рази збільшило проблему зовнішнього боргу. Зараз він вже перевищив позначку в 100% ВВП. Багатьма експертами очікується дефолт за зовнішніми зобов`язаннями України вже цього року. На цьому тлі падіння ВВП України на 9% здається вкрай оптимістичним прогнозом. Стабілізація економіки, насамперед, залежить від припинення військового протистояння.