Зона вільної торгівлі - це Вільні економічні зони

Рівень, на якому зараз знаходяться світова економіка і міжнародні відносини, вимагає постійного реформування ринкових механізмів. Передбачається, у зв`язку з цим, використання різноманітних форм ділового співробітництва. Взаємодія в ряді випадків набуває глобального характеру. Світова економіка і міжнародні відносини розвиваються сьогодні в досить складних умовах. Для забезпечення найбільш ефективної співпраці робляться різноманітні кроки. Одним з них є виділення компактних зон, на яких здійснюється інтенсивне економічна взаємодія. Розглянемо далі докладніше, що собою представляють такі території.

Загальні відомості

Зона вільної економічної торгівлі дозволяє тим чи іншим державам і регіонам пристосуватися до сучасних умов, скоротити відставання від лідерів. На такій території сформований спеціальний пільговий режим здійснення господарської та ринкової діяльності у відповідності з національними і природними особливостями. Зона вільної торгівлі - це регіони, де створені найбільш сприятливі умови для залучення нових технологій, іноземних інвестицій, а також передового управлінського досвіду. В останні кілька десятиліть стало досить популярним створення таких територій. Першими їх стали формувати розвинуті країни. Зони вільної торгівлі почали з`являтися в 60-70-х рр. Поступово єдиний ринковий простір стало перетворюватися в цілісне утворення. Згодом це передбачає не тільки узгодження, але й ведення загальної, фактично єдиної політики, абсолютну уніфікацію нормативної бази.

Що таке зона вільної торгівлі?

Це регіональне угруповання розвиваються і високорозвинених держав. В її межах на ринку не діють мита. Зона вільної торгівлі - це одна з форм інтеграції. Її учасники знімають митні тарифи один для одного. Разом з цим відносно третіх держав кожна сторона, що підписала міжнародний договір, вправі проводити власну ринкову політику.

Позитивні сторони створення безмитних територій

Міжнародний договір, який підписують учасники, дозволяє:

• Розширити межі внутрішнього ринку.
• Розвивати конкуренцію. У результаті цього той чи інший регіон отримує можливість подолати низький рівень свого економічного розвитку. За рахунок чого посилюється його роль у загальному обороті, знижується залежність від інших регіонів.
• Розвивати інфраструктуру. Це, у свою чергу, підвищує експортний та імпортний потенціал окремо взятої держави.
• Подолати складності по збуту готової продукції і послуг на ринку.

Розширення взаємодії

Протягом кількох останніх десятиліть відзначається значне зростання числа регіональних угод. Наприклад, у липні 2005 року було нотифіковано до СОТ 330 документів. З них функціонувати протягом наступних років почали 180. Більша частина з них - угоди про зони вільної торгівлі. Із загальної кількості діючих документів на їх частку припадає близько 84%. Переговори ведуться по 96%. Угода про зону вільної торгівлі передбачає вельми прозорі умови для учасників. Саме цим пояснюється такий високий відсоток. Зона вільної торгівлі - це територія, яка не вимагає особливої координації зовнішньої ринкової політики. Причому вона зберігає незалежність держави у створенні митного режиму щодо третіх сторін.

Специфіка

Вільні зони дозволяють вирішити питання, що стосуються доступу держав до стратегічних ринків. У цьому зв`язку географічна близькість учасників часом зовсім не обов`язкова. Цим такі території відрізняються від інших, більш складних інтеграційних форм, що припускають наявність спільного кордону між партнерами. Домовленість в рамках СОТ передбачає формування багатосторонньої системи основних вимог до створення і подальшого функціонування зон. У першу чергу, допускається утворення цих територій в порядку виключення в режимі максимального сприяння (разом з преференціями для держав, що розвиваються, введенням прикордонних ринків і так далі). У таких випадках сторони-учасники будуть діяти на пільгових підставах. По-друге, угоди повинні укладатися тільки з іншими державами-учасницями. Вступ у взаємодію з третіми сторонами має здійснюватися в порядку винятку. Треба тут зазначити, що дотримання цього положення на практиці досить неоднозначно. Перехід до вільного ринку повинен надавати стимулюючий вплив на торгівлю між учасниками, не створюючи при цьому перешкод для третіх країн. Регіональні акти виступають доповнення принципів формування багатосторонньої ринкової системи, але не як протиставлення ім. Вільна торгівля повинна охоплювати більшу частину обороту продукції між учасниками, у тому числі основні галузі економічної діяльності, і бути взаємною. Освіта безмитних територій передбачається здійснювати в розумний термін. Період може бути більше десяти років тільки у виняткових випадках. Прийнято вважати, що цього терміну достатньо для повної адаптації більшості виробників до нових конкурентних умов.

Відмінні риси

Вільні зони розрізняються за деякими істотними параметрами. До них, зокрема, слід віднести:

1. Число учасників.
2. Порівняльні обсяги національних економік сторін.
3. Різні рівні розвитку господарства.
4. Режимний охоплення галузей і товарів.
5. Характер впливу на національну економіку.
6. Тривалість переходу до вільного ринку.
7. Рівень реальної взаємної залежності між країнами в економічному плані.
8. Значення політичного чинника.
9. Норми, цінності, традиції інтеграційного процесу в регіоні.

Загальні ознаки

Незважаючи на наведений вище перелік відмінностей, існує кілька рис, які об`єднують вільні зони. Ці загальні закономірності слід враховувати при формуванні нових територій. У першу чергу, слід виділити той факт, що створення зони повинно мати досить глибокі передумови історичного, політичного, економічного, регіонального, соціального та іншого характеру. Тут варто виділити рівень ринкової взаємодії в загальних показниках по регіону. Так, на 2008 рік вони становили:

• 66.8% - ЄС.
• 24.9% - АСЕАН.
• 12.9% - МЕРКОСУР.
• 55.8% - НАФТА.

  

Зона вільної торгівлі, як показує практика, робить позитивний вплив на рівень розвитку держав-учасниць. Разом з цим перехід до такої моделі співпраці не завжди буде припускати однакову вигоду. Співвідношення й обсяги динамічних і статистичних результатів, які характерні для окремих держав, відрізняються один від одного. Це обумовлюється відмінностями у виробничих і ринкових структурах, здібностях виробників адаптуватися в нових умовах, ефективності використання ресурсів.

Лідери

Сьогодні вже сформовані головні центри "тяжіння" безмитних територій. Вельми привабливими для зарубіжних експортерів є структурно розвинені, ємні ринкові майданчики митних союзів або окремих держав. Вони забезпечують формування більшості умов для ведення міжнародної торгівлі. У цій категорії визначилися і безсумнівні лідери. Найбільш розвиненими вважаються зони вільної торгівлі США, Індії, Чилі, ЄАВТ. Досить швидко розширилася сфера взаємодії Сінгапуру. Найбільшим числом угод володіє Європейський союз. При початку переговорів з ним державі доведеться враховувати не тільки основні закономірності, за якими мають розвиватися безмитні території. Зона вільної торгівлі з ЄС повинна формуватися відповідно до умов зовнішньої політики безпосередньо самого Союзу.

Держави ближнього зарубіжжя

Згідно з відомостями інформаційних агентств Канада планує відкрити ринок для української індустріальної продукції. Це буде після підписання відповідних документів. Раніше повідомлялося про те, що прем`єр Яценюк попрямує до Великобританії, США та Канаду. У Сполучених Штатах буде проведена інвестиційна конференція. По її закінченні будуть підписані документи, згідно з якими буде сформована зона вільної торгівлі. Україна планує поставляти до Канади продукцію машинобудівних заводів та індустріальні товари. Після цього Яценюк планує відправитися в Лондон, де буде вести переговори про підтримку Києва.

Зони вільної торгівлі в Росії

У РФ ЗВТ функціонують у вигляді митних складів і територій. Режим складів встановлюється для утримання ввезеної продукції без стягування мит, а також експортуються виробів з поверненням або звільненням від зборів. Максимальний термін, протягом якого може зберігатися товар, - три роки. Протягом цього періоду продукція може пройти сортування, упаковку, дроблення партій, маркування і так далі. За фактом власник митного складу надає клієнтам податкові, у тому числі і довгострокові, кредити. Більш пільгові умови мають вільні митні зони. Крім кредитування, тут надається можливість вести будь-яку комерційну, крім роздрібного продажу, і виробничу діяльність. На вільному складі відсутні обмеження по часу утримання товарів. Перша ЗВТ в РФ була створена в Находці. Ліцензія була вручена АТ "Дальінтермет". Це підприємство здійснює оброблення списаних риболовецьких і торгових суден, а також кораблів ВМФ на металобрухт. АТ володіє правом безмитного ввезення іноземного технологічного обладнання та експорту продукції.