Девід кемерон: фото, біографія

Девід Кемерон на даний момент знаходиться на посту прем`єр-міністра Великобританії, а також є лідером Консервативної партії починаючи з 2005 року. Протягом 1994-2001 років займав пост директора, що займається корпоративними зв`язками у відомій телемовній компанії під назвою Carlton Communications. Також варто відзначити, що з 1992 по 1994 рік Девід Кемерон був спеціальним радником при МВС. Крім цього, був радником казначейства Великобританії.

Зростання британського прем`єра становить 1,85 м.

Молодість

Народився Девід Кемерон в 1966 році 9 жовтня в Лондоні. Його батько, якого звуть Ян Дональд Кемерон – прямий нащадок короля Англії Вільгельма IV, а також відомий в ділових колах як великий біржовий маклер. Варто відзначити, що серед близьких родичів нинішнього прем`єр-міністра досить велика кількість різних впливових фінансистів.

Мати Девіда була дочкою баронета, а кілька її прадідів і дідів займали посади в парламенті від партії Торі. Варто відзначити, що перші кілька років свого життя Девід Кемерон жив в округах Кенсінгтон і Челсі, але з плином часу разом з батьками переїхав в невелике село під назвою Пізмор, яка знаходиться поруч з Ньюсбері.

Освіта

Протягом перших років життя Девід Кемерон (фото якого було показано вище) ходив у досить престижну підготовчу школу Хетердаун, що знаходиться в Уінкфілде. Примітно, що в цій же школі проходили навчання сини діючої королеви Єлизавети II, а також багато дітей британських мільярдерів. Приміром, Пітер Гетті, однокашник і досить близький друг британського прем`єра, є сином відомого нафтового бізнесмена Джона Пола Гетті.

За сімейною традицією в 1979 році Девід Кемерон (фото №2 в університеті) прийняв рішення вступити в елітний коледж Ітон. При цьому в 1983 році, перед тим, як йому потрібно було здавати першу випускні іспити, його викрили в курінні марихуани. Однак він зізнався у скоєному вчинку, і так як при цьому не займався розповсюдженням наркотику серед інших учнів, його не відрахував, але заборонили виходити за межі коледжу на певний час.

За чутками, ще до початку бурхливої політичної кар`єри британський прем`єр-міністр Девід Кемерон, можливо, вживав важкі наркотики, проте ці чутки є непідтвердженими.

Незважаючи на що стався епізод, Девіду вдалося досить добре скласти іспити, внаслідок чого він вступив до коледжу Брейзноз при Оксфордському університеті, хоча він не так добре здав філософію, проходячи вступні іспити. Перед тим, як почати свої заняття в Оксфорді, британський прем`єр Девід Кемерон встиг потрудитися дев`ять місяців, три з яких він працював в якості помічника свого хрещеного батька (колишнього на той час членом парламенту від Консервативної партії), а також брав участь у дебатах в Палаті громад. Потім протягом трьох місяців Девід проживав і працював у Гонконзі на компанію Jardine Matheson. З Гонконгу він повернувся, використовуючи залізничний транспорт, внаслідок чого встиг побувати в Ялті і Москві, де, за його ж словами, йому пропонували стати агентом КДБ СРСР.

Подальше навчання

У Брейзнозе він навчався на бакалавра мистецтв, прослухав міждисциплінарний курс по політиці, економіці та філософії. Варто відзначити той факт, що викладачі відгукувалися про Девіда, як про одного з кращих студентів. У процесі навчання Кемерон складався в тенісній команді університету, а також був рядовим членом різних закритих елітних клубів Оксфорда. У 1988 році він отримує диплом першого ступеня.

Початок кар`єри

26 вересня 1988 на політичній сцені Англії з`являється Девід Кемерон. Політика для нього почалася з дослідницького відділу, в якому він займався детальною розробкою стратегії своєї партії, а також формуванням всіляких брифінгів для дебатів у парламенті. З 1991 року Камерону був запропонований пост в політичному відділенні дослідного відділу, і згодом він займався вже безпосередньою розробкою економічної стратегії для своєї партії, а також написанням промов для прем`єр-міністра Мейджора, які він використовував під час виборів 1992 року, але сам Мейджор говорив згодом , що йому не запам`ятався молодий помічник.

Після того, як консерватори перемогли на виборах 1992 року, Девід Кемерон почав працювати у канцлера казначейства, займаючи пост його політичного радника. Виниклий в той час криза призвела до того, що в країні значно збільшилися податки, а також виникла маса інших негативних наслідків в економіці. Саме на канцлера казначейства тоді поклали всю відповідальність за ці події, внаслідок чого він пішов у відставку, в той час як Кемерон, зберігши партійне довіру, отримав посаду спеціального радника, працюючи в МВС, де він займався брифінгами міністра, що став в майбутньому лідером консервативної партії .

Перерва

Далі ми розглянемо політичний перерву, який взяв Девід Кемерон (біографія коротко описує ці події). У 1994 році він залишив посаду спеціального радника і почав працювати в якості директора з корпоративних зв`язків у відомій компанії Carlton Communications, яка на той момент тільки придбала права телемовлення в Лондоні. Дану посаду він отримав за допомогою своєї нареченої Саманти Гвендолін. Справа в тому, що мати нареченої особисто знала голови даної компанії, внаслідок чого, на прохання своєї дочки, запропонувала йому взяти на роботу Кемерона. В процесі своєї роботи майбутній прем`єр зміг надати компанії права на цифрове супутникове мовлення, а також брав безпосередню участь у виконавчій раді. Згодом Грін, який обіймає посаду голови компанії, говорив про те, що Кемерон був гідним кандидатом у раду директорів, але замість цього прийняв рішення про участь у парламентських виборах.

Кар`єра в парламенті

Варто відзначити той факт, що перед 2001 роком також у списку кандидатів до парламенту могла бути присутньою ім`я "Девід Кемерон". Біографія говорить про те, що він намагався подати заяву про участь у виборах в Ешфорді ще в 1994 році, однак не зробив цього через запізнення поїзда. У 1997 році він не зміг виграти на виборах в Стаффорді, де на той момент переміг кандидат від лейбористів. Також варто відзначити, що і в 2000 році Камерону не довелося потрапити до списку кандидатів на вибори, причому зараз він вже хотів обиратися від уїлда.

У 2001 році він здобув перемогу на виборах від виборчого округу Уїтні, які відбулися після того, як Шон Вудворлд прийняв рішення піти у лейбористську партію.

Робота радником

Після того, як Кемерона обрали до Палати громад. Він очолив окремий комітет, що займається внутрішніми справами. Це був досить високу посаду, особливо для відносно молодого парламентарія. Девід брав активну участь у дебатах, внаслідок чого прославився як відмінного оратора. Відомо, що Кемерон вносив пропозицію про зменшення відповідальності за продаж і вживання наркотику «екстазі», а також, будучи любителем полювання, виступав проти того, щоб заборонити полювання на тварин з собаками. Крім усього іншого, Кемерон виступав противником заборони куріння в ресторанах, проте так і не взяв участь у голосуванні з цього питання, оскільки в цей час у нього народилася дитина.

У березні 2003 року Девід Кемерон активно підтримував збройне вторгнення в Ірак, однак через 3 роки став ініціатором розслідування обгрунтованості цієї дії.

Становлення лідера

Незважаючи на те, що Кемерон брав вкрай активну участь у дебатах, лідер консервативної партії Ян Дункан Сміт вирішив не просувати його в 2002 році на передові місця, внаслідок чого Девід виступав проти того, щоб Сміт залишався лідером, і навіть висловлювався проти політики партії. Зокрема, він утримався від голосування щодо законопроекту про усиновлення дітей гомосексуальними парами.

У 2003 році Камерону надали можливість увійти в «тіньовий кабінет міністрів», де він став заступником тіньового лідера Палати Еріка Форту. У листопаді того ж року Сміт пішов з поста голови консервативної партії, внаслідок чого Кемерон отримав посаду віце-голови при Майкла Говарді, що став новим лідером. Займаючи цю посаду, він відповідав безпосередньо за координування політики партії, а в 2005 році зайняв пост тіньового міністра освіти.

Крім усього іншого, варто відзначити той факт, що з 2002 року до моменту свого сходження на пост лідера еонсерватівной партії майбутній прем`єр був також невиконавчим директором комерційної компанії Urbium, якій належала велика англійська мережа барів під назвою «Tiger Tiger».

Лідер партії

Після того, як лейбористи виграли загальні вибори, Майкл Говард оголосив про свою відставку з посади лідера партії, внаслідок чого Кемерон балотувався на цей пост і переміг головного свого супротивника з розгромним результатом, набравши 66% голосів. У якості лідера опозиції, він в цьому ж році став членом Таємної королівської ради Великобританії.

Вже найближчим часом після того, як Кемерон зайняв пост лідера опозиції, відповідно до соціальних опитуваннями населення в 2007 році він у рейтингах був вище чинного на той момент прем`єр-міністра Тоні Блера. Після того, як в цьому ж році Блер оголосив про свою відставку, лейбористи змогли зберегти своє лідерство, висунувши нового голови Гордона Брауна, проте вже через 4 місяці у Кемерона знову були більш високі рейтинги, а підтримка консерваторів серед виборців була найбільш високою за останні 14 років існування партії. Саме тоді Кемерон закликав провести дострокові парламентські вибори, а також неодноразово називав політику Гордона Брауна старомодною, всіляко критикуючи економічну платформу лейбористів.

Активні дії в парламенті

Кемерон виступав проти антитерористичного закону, запропонованого лейбористами, а також введення спеціалізованих ідентифікаційних крат. Себе він завжди називав євроскептиком і говорив про те, що Англія не зобов`язана підкорятися зовнішній політиці Сполучених Штатів. У 2008 році їм було внесено пропозицію про збільшення на 20 років терміну дії авторських прав в обмін на те, що музиканти відмовляться оспівувати женоненависництво, матеріалізм і культ зброї.

В умовах виниклого в 2008 році кризи населення Англії вирішило, що економічні заходи лейбористів є ефективними, внаслідок чого ті знову зайняли лідируючі позиції в соціальних опитуваннях.

Прем`єр-міністр

11 травня 2010, Девід Кемерон – прем`єр-міністр Великобританії. Експерти неодноразово говорили про те, що його уряд є першим коаліційним, починаючи з 1945 року, а сам політик – наймолодшим прем`єром за останні 200 років.

Ставши на чолі уряду, Девід Кемерон почав займатися активним просуванням передачі повноважень і влади народу з центру для того, щоб місцеві установи та транспорт контролювалися виключно місцевими громадами. Вже в липні, після свого обрання на пост, він оголосив про те, що створюється таке самоврядування всього в декількох населених пунктах.

Особисте життя

Девід Кемерон (ріст і дата народження вказані на початку статті) займався активною благодійною діяльністю, і зокрема, жертвував гроші на реабілітацію наркоманів, був патроном великої кількості благодійних товариств. Варто відзначити, що прем`єр їздить на роботу на велосипеді, який навіть встигли вкрасти в 2008 році.

У 1992 році зустрілися майбутня дружина політика Саманта Гвендолін і Девід Кемерон. Дружина у нього з`явилася вже в 1996 році, саме тоді вони вирішили офіційно оформити стосунки. За його словами, Саманта досить сильно впливає на політичні погляди чоловіка.