Контркультура - це добре чи погано?

Культура як психологічний феномен, на думку Матсумото, - це сукупність установок, цінностей і вірувань, поділюваних групою людей. Це научайтесь поведінку, тому ми по-різному засвоюємо цінності, норми. Цей процес постійно перебуває у зміні, в русі, в доповненні. Контркультура - це те, що існує на противагу усталеним традиціям. Не можна однозначно відповісти на питання про те, позитивний чи негативний окрас вона несе. Історія знає чимало прикладів, коли завдяки цій рушійній силі відбувалися позитивні зміни в розвитку цілих держав. Традиції, норми і правила залишаються незмінними, сталими протягом тривалого часу, будь-яке суспільство проходить шлях від зародження до піку, потім до занепаду. Культура схильна тим же змінам. Тільки із застереженням про те, що приходячи в занепад, вона може зовсім зникнути. Але вона може і оновитися, і контркультура - це те, що здатне її до цього підштовхнути.

Прикладів існує безліч. Так, у 60-ті роки минулого століття на Заході сформувалося нове рух - хіпі. На противагу культу грошей вони пропагували культ простоти. Поступово в моду міцно увійшли джинси, перетворившись з робочого одягу спочатку в повсякденне, а потім і в святкову. Замість гучних гасел конформізму, що пропонує не виділятися з натовпу, бути «як усі», вони стали просувати ідею про те, що кожна людина - це індивідуальність і повинен чимось відрізнятися від інших. В даному випадку контркультура - це хіппі, які не тільки встановили нові тенденції в одязі, а й внесли свій внесок у зміну політичної ситуації в США. Уряд цієї країни повсюдно закликало допомогти в боротьбі проти комуністичного В`єтнаму, хіпі ж пропагували пацифізм, говорячи про те, що в світі є місце тільки любові, а не війні. Саме в цей період часу багато на Заході захопилися читанням і осмисленням революційної літератури, марксизмом, ідеями Че Гевари, країну захлиснули масові акції протесту, на яких ставилося питання про утиск темношкірого населення, реформах освіти.

Контркультура - це і рух панків, привніс в модні тенденції одяг зі шкіри, в якій не соромно і не соромно було навіть хизуватися президенту, укупі з джинсами, що ще пару десятків років тому вважалося неприпустимим. Представниці жіночої статі в цей час причепурилися в міні-спідниці, що вважалося поганим тоном, оскільки оголяти коліна було не прийнято. А за часів Дикого Заходу одна з леді вперше одягалася в штани, чим викликала подив і невдоволення своїх сусідів. Такі маленькі, але потрібні перемоги, які спочатку викликали лише осуд, дозволяють сьогодні вибирати ті предмети гардероба, які більше подобаються, не боячись косих поглядів і нерозуміння.

Змінюючи стереотипи, що склалися століттями, субкультура і контркультура привносили в розвиток громадської думки і свідомості власні погляди. Так, наприклад, споконвіку у братів-слов`ян було неприпустимо поява «на людях» заміжньої жінки з розпущеним волоссям. Як бачимо, ця традиція канула в Лету, багато в чому завдяки прогресивним поглядам деяких представниць прекрасної статі. Думається, що домогтися подібного результату їм довелося дуже непросто, напевно спочатку вони були засуджені подругами і суспільством за такий сміливий вчинок.

Культура, субкультура, контркультура знаходяться в тісному взаємозв`язку. З`являються нові рухи, течії, ламаються стереотипи, люди перестають бути безликою сірою масою, по-різному намагаються заявити про себе. Одні - за допомогою одягу, інші - висуваючи нові ідеї та гасла.