Які традиції на Різдво в Україні?

Різдво - світлий і багатий на звичаї свято, яке щороку з нетерпінням чекають дорослі і діти. Красива вбрана ялинка, милі подарунки, мелодійні колядки, смачна трапеза, величезний Дідух і таємничі ворожіння - все це елементи торжества, без яких воно втрачає свою чарівність. У кожній країні світу існують свої традиції на Різдво. В Україні вони також індивідуальні і автентичні, але не менш цікаві, ніж в будь-якому іншому куточку нашої неосяжної планети.

Підготовка до свята

Починалася вона ще під час осінньої жнив. Саме тоді заготовляли святковий Дідух - перев`язаний стрічкою сніп сіна, який прикрашали різні злакові культури: пшениця, овес, жито. Вибирали найкрасивіші колоски, сіно при цьому мало бути обов`язково м`яким і пахучим. До початку свята, ще до Нового року, намагалися завершити всі найважливіші господарські справи: заготовляли корми домашньої худобини, робили генеральне прибирання в будинку, білили стелі, розмальовували димоходи й печі.

Традиції святкування Різдва в Україні володіють своєю неповторною родзинкою. Наприклад, глава сім`ї купував дружині і дітям обновки, а також новий посуд. Жінки збиралися вечорами і за допомогою воску, зібраного на власній пасіці, робили гарні плетені свічки, які потім у Святвечір прикрашали стіл і приміщення. Над ними шепотіли спеціальні молитви і змови, щоб вони знаходили чудодійну силу. Юні хлопці та дівчата, у свою чергу, розучували колядки, шили ритуальні вбрання і майстрували вертеп.

Напередодні Різдва

Вранці 6 січня з першими півнями вставала вся родина. Господиня брала сім полін, які відкладала протягом семи тижнів, і акуратно складала їх у піч. Саме на них потрібно було варити головні святкові страви - кутю та узвар. За традицією, на Різдво в Україні їх запалювали «живим» полум`ям, для цього використовували кресало або старий спосіб: висікали іскру двома брусками дерева. Тільки в XX столітті почали використовувати сірники, але в далеких селах звичай "живого" вогню зберігся й понині.

Господар будинку з першими променями сонця відкривав всі двері і вікна в будинку, навіть ворота стаєнь, хлівів та комор. Вважалося, що бог достатку та врожаю ходить в цей час по землі і заглядає в ті двори, де його радо чекають. Худобину обсипали маком, щоб відвадити від неї нечисту силу. Чоловіки перед самим святковим пісним вечерею заносили в хату Дідух, попередньо окропив його водою, зібраної з першої ранкової зорькой. Над снопом примовляли молитву, просячи у Бога здоров`я і багатства в поточному році.

Приготування вечері

Це був особливий ритуал, в якому брали участь не тільки жінки, а також їхні чоловіки та діти. За традицією, на Різдво в Україні (англійською мовою - Christmas Eve) головним блюдом вважалася кутя. Для її приготування брали товчену і вимочену пшеницю, а також воду, набрану до сходу сонця. Після того як кутя зварилася, до неї додавали горіхи, мед, мак і родзинки. Що стосується узвару, то його робили із заготовлених ще восени сухофруктів: груш, яблук, слив.

Обов`язково повинен був бути присутнім на столі і книш - пиріг з начинкою. Поверх нього викладали невеликої хлібець, призначений для душ померлих предків. Потім господиня випікала пісні калачі, варила в новому посуді голубці з грибами, вареники з картоплею та інші страви. У загальній складності їх повинно було бути 12. Всі святкові страви викладали на стіл, застелений нарядною скатертиною, в куточках якої клали зубчики часнику - він охороняв родину від різної нечисті, а також від зла і лихого ока.

Дідух

Після того як стіл був накритий, глава сім`ї і його старший син в будинок заносили Дідух. На порозі їх зустрічала господиня із запаленою свічкою в одній руці і з книшем в інший. За традицією, на Різдво в Україні діти встановлювали Дідуха на покуті, застеленій сіном. Після цього малеча ритуально каталася по підлозі, щоб живність у господарстві не переводилася.

Дідух в стародавні часи був аналогом сучасної нарядженою ялинки. Він - символ Різдва, тому завжди займав почесне місце на чолі столу. Традиції святкування Різдва в Україні свідчать про те, що слов`яни, які жили на цій території, вірили в чудодійну силу Дідуха. Вони вважали, що після жнив в нього вселяються душі померлих родичів.

Після урочистого переміщення Дідуха з комори в будинок заборонялося робити будь-яку домашню роботу. Дівчата навіть виносили на вулиці віники і ганчірки, щоб не піддаватися спокусі. Цілих три дні люди веселилися і відпочивали. Єдине, що дозволялося робити, так це доглядати за худобою.

Пісну вечерю

Коли всі ритуали і обряди були зроблені, члени сім`ї переодягалися в ошатний одяг й нетерпляче чекали появи першої зірки на нічному небі - тільки тоді можна було сісти за стіл. Цілий день перед цим люди постили - нічого не їли, тільки воду пили - тому це був особливо довгоочікуваний момент.

Які традиції на Різдво в Україні, пов`язані зі Святвечір? По-перше, за звичаєм першим за стіл сідав глава сім`ї. Далі по старшинству інші: батьки, дружина, діти. Перед тим як сісти, присутні люди дули на стільці, щоб бува не придавити духів, які могли на них примоститися. По-друге, господар обов`язково читав молитву, після якої можна було трапезувати. Спочатку пробували кутю, потім всі інші страви по черзі. Весь цей час посередині столу стояв книш та встромлена в нього запалена свічка.

Вважалося, що якщо до вечері в будинок прийдуть бідні люди - це на щастя. Доброю прикметою було і підкидання ложкою куті до стелі: люди вірили, що ритуал принесе худобі багатий приплід, а їм, відповідно, достаток.

Після вечері

За традицією, на Різдво в Україні Святвечір закінчувався колядками. Люди співали їх спочатку в колі сім`ї, потім запускали в будинок цілі ватаги ряджених з вертепами, які бажали господарям достатку, здоров`я і удачі, після чого з їхнього благословення співали ритуальні пісні про народження Христа. У нагороду отримували солодкі частування або дзвінку копієчку.

Спати після Святої вечері ніхто не лягав. Люди намагалися провести цей час в колі сім`ї. Виходити з дому не було прийнято: тільки діти брали ласощі зі столу і відносили їх своїм дідусям і бабусям, а також хрещеним батькам. На підвіконнях цілу ніч горіли свічки: вони висвітлювали шлях душам померлих, які могли заглянути на вогник. Також для них залишали кутю та інші страви на святковому столі.

Після півночі дівчата ворожили на судженого: на кавовій гущі, дзеркалах, чоботях і полінах. Вважалося, що саме в цю ніч можна максимально відкрити завісу майбутнього. Не можна було сваритися, злитися і говорити погані слова, оскільки в цю ніч їх могла почути нечиста сила, що блукала під вікнами.

7 січня

На наступний день з самого ранку знову приходили колядники. Це були хлопчики-вінчувальнікі, дівчаткам можна було вітати господарів тільки 8 січня. За традицією, на Різдво в Україні (англійською мовою - Christmas Day) хлопців щедро обдаровували пиріжками, цукерками, яблуками і горіхами. Люди йшли до церкви на святкову службу, після якої вважалося, що Різдво повністю вступило у свої законні права.

Святкували його мінімум три дні: весь цей час місцеві жителі ходили один до одного в гості, співали колядки і відпочивали. Глави сімейств обкурювали будинку свічками з храму, кропили кути святою водою. Трапезували вже не пісної, а скоромної їжею. За традицією, на Різдво в Україні 7 січня подавали на стіл ковбасу-кров`янку, холодець, печеня, смалець, домашній жовтий сир, фаршированих поросят і так далі. Вечорами збирали біля церкви і влаштовували народні гуляння: водили хороводи, співали, танцювали, бажали кожному зустрічному щастя й удачі в Новому році.