Структура філософського знання та її значення у вивченні даної дисципліни

Деякі молоді люди вважають філософію нудним і одноманітним предметом, який вивчається з великими труднощами. Насправді це зовсім не так, просто іноді люди не можуть зрозуміти цей предмет через складність сприйняття деяких метафізичних понять. Якщо ж правильно розкривати ті чи інші аспекти, то структура філософського знання стає зрозуміла практично кожному, хто нею цікавиться.

Отже, в перші століття свого існування філософія не мала чіткої та узгодженої структури, оскільки в неї входили найрізноманітніші сфери людської діяльності. Першим, хто вирішив систематизувати і розкласти всі наявні назви по поличках, був знаменитий давньогрецький філософ Аристотель. Своє вчення про початки всього сущого він називав «первинної філософією», розділивши всі існуючі на той момент знання на фізику, етику і логіку. Цієї ж структури дотримувалися і всі виникаючі після нього філософські течії аж до епохи Нового часу.

Сьогодні загальна структура філософського знання включає в себе наступні аспекти:

1. Власне філософія, яка вивчає категорії і закони мислення, а також поняття буття.
2. Логіка, що представляє собою вчення про правильні умовиводах, а також пошуку доказів.
3. Естетика, вивчає чуттєвий світ, прекрасне і потворне, гармонійне і негармонійне.
4. Етика, що лежить в основі теорії моральності та правильної поведінки людини, поняття добра і зла, а також сенс людського життя.

Проте в нашій країні філософія завжди мала свої характерні особливості, де упор найчастіше ставився на правильності обраного життєвого шляху, чесності, порядності, а також здатності самопожертви собою заради всього людства. Саме тому структура філософського знання вітчизняних шкіл розділилася на наступні аспекти: теорія пізнання і онтологія, естетика, історія філософії, логіка, етика, соціальна філософія, антропологія, філософія науки і техніки, релігійна та культурна філософія.

Як можна зрозуміти з усього перерахованого вище, філософія в цілому являє собою дуже об`ємну сферу людського пізнання, яка зачіпає безліч паралельних наукових дисциплін. Можна сказати, що ця дисципліна включає в себе всі найважливіші людські думки, які висловлювалися мудрецями, що проживали на нашій землі і цікавилися вищим знанням. Саме тому у філософії слід виділити також її спеціалізовані функції, тобто те, через що відбувається реалізація її пізнавальної діяльності

Структура і функції філософського знання включає в себе наступне:

1. Методологічна функція - виробляє основні методи пізнання навколишнього нас дійсності.
2. Світоглядна функція - сприяє формуванню цілісної картини світу, уявленню про його пристрої, місце людини в ньому, а також взаємодію людини з навколишнім світом.
3. Гносеологічна функція - передбачає перевірку достовірності як наявних, так і нових знань, а також правильного пізнання навколишньої дійсності.
4. Критична функція - заповнює знання важливими критичними зауваженнями, а також піддає сумніву існуюче уявлення про світ.
5. Мисленнєво-теоретична функція - виражається в умінні концептуально мислити і гранично узагальнювати навколишню дійсність.

Крім усього перерахованого вище структура філософського знання включає в себе виховно-гуманітарну та прогностичну функції, завдяки яким у молодого покоління дітей розвивається вміння правильно поводитися в суспільстві і робити прогнози на майбутнє. В цілому вміння правильно скласти аналіз на прилеглу перспективу є дуже корисним, оскільки дозволяє людині завчасно підготуватися до тих чи інших подій, які відбудуться в найближчому майбутньому.

Підводячи підсумки всієї концепції даного предмета, слід зазначити, що предмет і структура філософського знання вкрай важливі при отриманні вищої освіти, оскільки дають загальне уявлення про найважливіші аспекти людської душі і духу. А в наш час верховенства матеріальних цінностей дуже важливо не упустити важливі знання про життєву мудрість, які донесли до нас великі світові мислителі.