Що таке екологічна рівновага?
Останнім часом все частіше звучать слова «погана екологічна обстановка», «порушення екологічної рівноваги», «екологічна катастрофа». Перш ніж міркувати, чи загрожує світу така катастрофа, необхідно з`ясувати, що позначає поняття «екологічна рівновага». Незважаючи на те, що термін вперше вводять ще в середній школі, багато погано уявляють собі значення цього словосполучення.
Екологічні словники пояснюють, що екологічна рівновага - це співвідношення (як якісне, так і кількісне) всіх природних процесів, екологічних компонентів, факторів людської діяльності, які забезпечують тривале і стійке існування біогеоценозу. Біогеоценоз - це цілісна система, що складається з комплексу рослин, тварин, інших живих організмів, щільно пов`язаних між собою абиотическими факторами (атмосферою, середовищем, геоструктур, освітленістю, кліматом і т.п.)
Іншими словами, екологічна рівновага - це відносна стійкість біологічних процесів, клімату, спільноти живих організмів, властивих певній території.
Стійкість екосистеми забезпечує поєднання автотрофов і гетеротрофів. Перші (їх ще називають продуцентами) - це організми, здатні неорганічні речовини переробляти в органічні сполуки. Гетеротрофи для своєї життєдіяльності потребують цих органічних продуктах. Такі організми називають також консументами або редуцентамі.
Екологічну рівновагу можна виміряти. Зазвичай заходом вважається різноманітність видів, а також їх стійкість.
Якщо зміни виходять за рамки звичайних для навколишнього середовища нормативів, виникає порушення екологічної рівноваги. Його результат - різке скорочення одних видів і розмноження інших. Приклад екологічної катастрофи: історія з винищенням виробів в Китаї або розмноженням кроликів в Австралії. Неграмотне втручання людини в цих випадках призвело до загибелі річок, зникнення багатьох видів тварин.
Порушити екологічну рівновагу може газовий склад атмосфери (як залежний, так і не залежить від людської діяльності), забруднення вод, глобальне забруднення середовища.
Найчастіше порушується рівновага через результати людської діяльності.
Людина все більше земель займає під свою діяльність, витісняючи живі організми з їх звичних місць проживання.
Розвиток промисловості сприяє виснаження природних ресурсів, зростання міст забруднює атмосферу, природні водойми.
Порушення екологічної рівноваги в місцях проживання, вважають деякі вчені, може стати справжнім «кінцем світу». Їх приклад: Аральське море, яке в результаті людської діяльності з четвертого за величиною водойми в світі перетворилося на смердючий колектор стічних вод.
Інші вчені не настільки песимістичні, вони впевнені, що зміна екологічної обстановки веде не до порушення, а до зміни екологічної системи, примушуючи людей і тварин пристосовуватися до нових умов. Але навіть фахівці не сумніваються: забруднення навколишнього середовища може призвести до того, що людина виявиться поза системою, де він здатний вижити.
Для того щоб уникнути цього, потрібно з самого раннього дитинства виховувати екологічну свідомість. Це не так вже й складно. Усвідомлене ставлення до природи починається з малого. Якщо малюк навчиться не ламати гілки, не топтати газони і не знищувати траву, то ставши дорослим, він зможе хоча б задуматися про те, скільки шкоди приносить його діяльність навколишнього світу. А той, хто вміє думати, ніколи не зруйнує своє власне житло, чи не знищить світ, в якому живуть його діти.