Діяльність людини - особлива форма соціальної активності

Діяльність людини - своєрідна форма взаємодії з навколишньою дійсністю. Це складна категорія. Діяльність - це активність людини, в результаті якої відбувається перетворення середовища існування і самої людини. Це діяльність індивідів, що протікає або колективно, або на самоті, наодинці з навколишнім світом. Але, якою б вона не була, її не можна розглядати окремо, не можна вилучати з громадських відносин, з життя суспільства. Ця система включена в систему суспільних відносин, без яких діяльність людини не існує зовсім.

Схожість з тваринами в тому, що людина також пристосовується до умов життя, але кардинальна відмінність полягає в наступному: діяльність його носить перетворювальний характер. Тому тварини живуть у природному середовищу, а люди - в соціальній, яка і є результатом їх свідомого праці, де встановлюється ряд відносин: соціальних, політичних, економічних, правових і т.п. У світі тварин подібних зв`язків просто не існує. Навколишнє людей реальність - це результат їх творінь.

Діяльність людини цілеспрямована завдяки тому, що він володіє свідомістю. У підсумку виходить якийсь результат, який був закладений у свідомості. Поставлена мета повинна відповідати можливостям. Все, що допомагає домогтися поставленої мети в процесі праці, називається знаряддями праці. Тільки люди в змозі впливати на середовище з використанням спеціальних засобів.

Будь-яка діяльність людини має мотивацію, тобто причину, що спонукає його до дії. Мотив виникає під впливом потреб, інтересів. Основний мотив - це бажання задовольнити власні потреби, головне джерело активності людини.

В основному, людська діяльність підрозділяється на фізичну і духовну. Фізична - це перетворення різних природних об`єктів, яких громадських об`єктів. Духовна ж полягає в зміні людського свідомості.

Практична діяльність - це практичне зміна навколишнього світу і суспільства, включаючи і самої людини. Тільки перетворення природи - це матеріально-виробнича, а перетворення суспільства - це діяльність соціально-організаційна.

Пізнавальна діяльність людини багатогранна і різноманітна. Відбувається осмислення цінностей, яке знаходить вираження в ідеології і світогляді. Людина здатна створювати матеріальні і духовні цінності, тобто займатися творчістю. Але мотиви поведінки людей бувають не тільки свідомими, а й несвідомими. У творчості особлива роль відводиться інтуїції.

Для повноцінного існування в суспільстві необхідні різні сфери діяльності. Також і люди, які різні за своїми характеристиками воліють ту чи іншу сферу, ближчу для них.

Сфери діяльності людини, їх налічується вісім:

1. Педагогіка. Долучає людей до суспільних цінностей. До неї входить освіту суспільства, починаючи з дитячого садка і закінчуючи вищими навчальними закладами. Займаються нею вихователі, викладачі.
2. Сфера управління. Включає в себе всі управлінські організації суспільства. Займаються нею керують, чиновники, державні службовці.
3. Наука. Створення нових досягнень, які покликані покращувати світ. Займаються нею вчені.
4. Мистецтво. Створення цінностей духовних. Займаються нею артисти, письменники, поети, художники.
5. Екологія. Покликана покращувати якість життя. Займаються нею НДІ, міністерства, різні об`єднання.
6. Економіка. Збільшення матеріального багатства. Займаються нею банкіри, підприємці, робітники.
7. Медицина. Покликана покращувати стан людства, це лікарні та інші оздоровчі заклади, займаються нею лікарі та інші медпрацівники.
8. Фізкультура. Це стиль життя. Нею займаються спортсмени, а також звичайні громадяни.