Пізнавальна діяльність - дорога до Знання

З точки зору філософії пізнавальна діяльність є найважливішою світоглядної проблемою. Ставлення до питання про те, наскільки пізнати світ, визначає орієнтацію людини в суспільстві і навколишньому просторі, його діяльність. Саме знання визначає функцію людини у світі, а знання - це найвищий рівень відомостей про світ, які людина може отримати за допомогою своєї свідомості. Пізнавальна діяльність (ПД), що представляє собою єдність чуттєвого сприйняття, практичної діяльності і мислення дозволяє отримати Знання.

ПД здійснюється безперервно: у нашому спілкуванні, праці, експериментах, художньо-естетичної діяльності, вирішенні різних завдань. Таке пізнання властиво всім живим організмам. Людині властива, крім пізнавальної, навчально-пізнавальна діяльність. У процесі навчальної ПД пізнання набуває чіткі цілі, форми, завдання.

Існують різні види ПД. Сучасна наука виділяє:

• буденно-практіческій;
• научний;
• міфічно-релігіозний;
• художественний;
• філософський.

Буденно-практична пізнавальна діяльність протікає в активному і пасивному режимі, вона стихійна, відбувається безперервно. Ми засвоюємо досвід інших, вчимося новому, пізнаємо світ за допомогою дотику, нюху, інших органів чуття. Довкілля, побут, найпростіші знання - ось зміст повсякденного пізнання. Практичне дещо складніше: це наші переконання, ідеали, народні прикмети, інформація про зв`язки, що існують у світі. Ми знаємо, що якщо сунути руку в окріп, буде опік. Буденно-практична пізнавальна діяльність узагальнює особистий, соціокультурний досвід, народну мудрість. Через буденно-практичне ми навчаємося мови, дізнаємося про духовні цінності, дотримуємося загальноприйнятим звичаям.

Наукова пізнавальна активність (діяльність) також виникає з досвіду, практичного або стихійно-емпіричного пізнання навколишнього світу. Але на відміну від пізнання стихійного, наука не чекає, поки з`являться знання, отримані за допомогою досвіду. Вона йде далі. Будуючи теоретичні моделі явищ, пристроїв, процесів, застосовуючи ідеальні абстрактні об`єкти. Правильність наукових припущень перевіряється за допомогою експерименту. Судити про те, наскільки модель відповідає реальності, можна тільки після порівняння результатів експерименту і логічних міркувань.

Наукова пізнавальна діяльність відрізняється націленістю на дослідження все нових явищ і процесів, предметністю, цілісністю. Вона являє собою єдність об`єктивно істинних і логічно взаємозалежних поглядів, суджень, теорій, положень, законів.

Міфічно-релігійне пізнання (деякі вчені розглядають їх як окремі види пізнавальної діяльності) -це, скоріше, не пізнання в чистому вигляді, а мислення за допомогою догм, віра в надприродне, в Бога. Тому релігійна пізнавальна діяльність - осягнення Бога. Прихильники релігії вважають, що світ являє собою арену двох протиборчих сил. Вони в різних релігіях називаються по-різному, але суть у них одна: Добро і Зло. Надприродне може надати допомогу, захист, а може покарати за гріхи.

Міфологічно-релігійне пізнання створило несхожу на інші картину світу, що наклала яскравий відбиток не тільки на світогляд віруючих, але й на культуру в цілому.

Міфологічна ПД властива товариствам на найнижчому щаблі розвитку.

Філософське пізнання дійсності - це прагнення осягнути світ цілісно, знайти і усвідомити його фундаментальні основи, визначити місце людини у світі.

Художня ПД - образне осмислення дійсності.

Всі види пізнавальної діяльності пов`язані між собою і є похідними від буденно-практичного пізнання.