Що таке національний характер, і притаманний він більшості з нас?

В цілому термін "національний характер" відноситься до категорії найскладніших соціальних явищ і понять відразу декількох сучасних наук: культурології, філософії, соціальної психології, етнології та суміжній з нею науки етнополітології.

1. Національний характер. Визначення поняття

Дане визначення описує різні стійкі особливості, які є характерними для більшості членів певного етнічного або національного спільнот, і включає в себе:

• духовні цінності-
• ідеї-
• інтереси-
• релігію-
• мораль-
• мотиви-
• психічний склад-
• соціально-психологічні захисні механізми-
• стремленія-
• почуття.

Все вищезазначене можна з упевненістю віднести до певного народу, нації чи етносу.

Взагалі, мені здається, що властивості характеру нації чи цілого народу - це досить складне поняття, що припускає під собою, в першу чергу, психогенетичний склад цього етносу. Останній, як правило, виникає, грунтуючись на історичному, соціальному і культурному досвіді, а також з урахуванням всіх ідей, традицій, стереотипів, цінностей, інтересів та ідеалів, які поширені в даній спільності.

Можна з упевненістю сказати, що характер народу проявляється у двох категоріях: як у якості системи культурних і соціальних норм, так і психічного явища.

Дуже часто доводиться чути питання, що стосується відмінностей між національним і народним характером. Чи існує різниця? Вивчивши масу спеціалізованої літератури, я прийшла до висновку, ставши на бік більшості фахівців, що ці два визначення повністю тотожні, тому обидва відображають і виражають особливості і специфіку загальноприйнятих у певному етносі поглядів, цінностей і відчуттів.

2. Національний характер в сучасному світі

Однак деякі сучасні дослідники, у свою чергу, дотримуються трохи іншої точки зору. Вони вважають, що поняття народного і національного характеру потрібно розмежовувати, тому під останнім слід розуміти більш складне й історично розвинуте явище.

Чому? Це, насамперед, пов`язано з тим, що в окремих країнах деякі активні представники етносу чи нації свідомо беруть участь в найбільш важливих сферах життя, а саме в правовій і політичній. Вони навмисно замислюються про історію свого регіону, шанують її і хочуть зберегти для майбутніх поколінь. Тобто відбувається все це цілком усвідомлено.

В даному випадку увага сфокусована на проблемах нації в цілому, а значить, пов`язані вони не тільки з розвитком кожної особистості, але і з співвідношенням суспільних і персональних інтересів.

Вчені вважають, що ці проблеми не розглядаються, або майже не розглядаються, в народних спільнотах, а займаються ними переважно національні організації, громади, групи.

3. Національний характер народів світу: шведи і росіяни

Головною рисою шведів, мабуть, є працьовитість. Крім цього, кожен побував у цій країні відзначить, що, на відміну від нас, росіян, жителі цієї держави досить неохоче висловлюють свою точку зору, не показують свої емоції, почуття і переживання.

Саме тому, мабуть, вони і користуються славою нудних і некомунікабельних людей. Ви рідко зустрінете шведа, хвалиться своїми успіхами або досягненнями. Представники цієї культури взагалі воліють не говорити ні про себе, ні про членів своєї сім`ї. Причому це зовсім не снобізм, як вважають багато, це норма їхньої поведінки. Для шведа, на відміну від пересічного росіянина, цілком у порядку речей не знати сусідів по під`їзду, не ходити в гості на свята, чи не привозити подарунки з відпочинку або відряджень.

Хоча тут спостерігається певний парадокс: якщо вам вдасться якимось дивом розговорити шведа, то змусити його замовкнути буде вже просто неможливо. Він охочіше йде на контакт з іноземцем, відвертіше ділиться з ним епізодами про своє особисте життя, нюансами бізнесу та досягненнями дітей. Ось тільки не сподівайтеся знайти в особі шведів вдячних слухачів, вони мало того, що не вміють слухати, так і зовсім не відчувають такої потреби.

Російський національний характер передбачає і зовсім інші відносини між представниками протилежної статі. На відміну від нас, шведи ставляться зовсім інакше до прекрасної статі. Ніколи вони не заплатять за свою супутницю в кафе, кіно чи трамваї. І це зовсім не від жадібності. Чоловіки цієї країни щиро вважають, що, роблячи таким чином, вони принижують гідність працюючої жінки, яка, в свою чергу, сприйме це зовсім не як прояв жесту ввічливості, а скоріше, як подачку.