Етнічна ідентичність як поняття

Етнічна ідентичність - це уявлення про себе, що формується у людини при усвідомленні ним власної причетності до певної соціальній групі, тобто в процесі соціалізації. Мова в цьому випадку йде про приналежність до національно-етнічної спільності. Таке усвідомлення, природно, відбувається не само собою, а буває прив`язане до навколишньої дійсності. Тому у випадках дорослішання та соціалізації людини в етнічно змішаному середовищі набуття ідентичності часто ускладнене або диференційовано, тобто не має чіткої прив`язки до однієї єдиної національності чи культури.

Етнічна ідентичність надзвичайно важлива для здобуття людьми соціальної спільності. На її підставі формується самобутність, що дозволяє членам певної соціальної групи відрізняти себе від інших, забезпечується потреба в захисті і в разі необхідності відбувається мобілізація за етнічною ознакою.

Іншим базовим поняттям є етнічна самосвідомість. Це базове поняття, з якого якраз і випливає етнічна ідентичність. Розділити ці дві категорії досить складно. Етнічної вважається форма суспільної свідомості, характеризується приналежністю до того чи іншого етнокультурного простору. Саме поняття "етнос" має на увазі в побуті сукупність національних і культурних традицій, обрядів, звичаїв, укладу і специфічного фольклору.

На формування етнічної ідентичності великий вплив робить державна ідеологія, а також суспільно-політичні ідеї, сформовані елітою етносу. Прикладом може служити зміна уявлень більшості народів СРСР в 80-90 роках під впливом лідерів національних рухів. Досліджуючи даний феномен, вчені навіть ввели термін "нав`язаної етнічності".

Етнічна ідентичність, на думку етнопсихологів, може бути диференційована за сімома різними типами. Нормальний тип ідентичності характеризує позитивне ставлення до образу свого народу, його культури і цінностям. Етноцентричність - має елементи замкнутості, перебільшеною цінності етнічності і некритичного ставлення до неї. Етнодомінірующій тип характеризують уявлення про перевагу своєї нації і дискримінація інших народів. Етнічний фанатизм - повне і абсолютне домінування етнічних інтересів, готовність до жертв заради них.

Іншими типами служать етноіндіфферентний (байдужий до цінностей і проблем етносу), етнонігілізм (повне заперечення таких цінностей) і амбівалентний. Останньому типу властива неяскраво виражена ідентичність (іноді подвійна), що часто буває в змішаному середовищі.

Не менш важлива частина самосвідомості - громадянська ідентичність, т. Е. Усвідомлення своєї причетності до сообщности тієї чи іншої держави. Громадянська ідентифікація необхідна для формування у свідомості людини соціально-правового статусу та співвіднесення декларованого статусу з реальним. Для виникнення і підтримки її потрібна продумана правова політика державних структур. Особливо складно відбувається таке формування в умовах багатонаціональної держави. Кожна держава в цьому питанні має свій власний неповторний досвід.

У Росії з її багатонаціональним укладом етнічна ідентичність росіян досить самобутньо поєднується з державною. Причин тому чимало - від імперського минулого до численних історичних потрясінь радянської епохи. Такі поняття, як етнос і нація, довгий час поступалися в суспільній свідомості наших співгромадян поняттям державності та суспільним цінностям радянського ладу.

Багато дослідників сходяться на думці, що російська національна ідея повинна бути вільна від імперських установок і вузьких національних інтересів і повинна являти собою пошук нових способів спільного існування численних народностей Російської держави для подолання економічних криз і відображення зовнішніх загроз.