Економічно розвинуті країни

Економічно розвинуті країни відрізняються високим рівнем виробництва як матеріального, так і нематеріального. Серед усіх галузей більш всіх переважає сфера послуг.

Як відомо, роль маркетингу в економічному розвитку країни дуже висока. Це сприяє прогресу в різних галузях державного господарства. Так, економічно розвинені країни відрізняються прогресуючої інфраструктурою, що включає транспорт, зв`язок, обслуговування, торгівлю та інше, а також блоком соціальних послуг. До останніх, зокрема, відносять спорт, освіта, охорона здоров`я та інше.

Економічно розвинуті країни застосовують високі технології в різних виробничих галузях. Для інноваційних технологій характерна, як відомо, низька матеріало- і трудомісткість, підвищена частка витрат на НДДКР, а також ті галузі, які відповідають за здійснення виробництва технологічних послуг. До них відносять консалтинг, програмне забезпечення та інше.

Економічно розвинуті країни переходять від створення послуг і продукції масового споживання до виготовлення та впровадження нововведень. Це дозволяє сформувати нові кордони господарської діяльності, яка ґрунтується на якісних змінах в технології та регулюванні споживання і виробництва.

У ролі основи конкурентоспроможності держав виступають кадри і наукові знання. Економічний розвиток по новому шляху в цих країнах проявляється у виготовленні і подальшому комерційному застосуванні нових благ, способів виробництва. Здійснюється також і освоєння нових торгових майданчиків збуту і нових сировинних джерел. Зміцнення інформаційної економіки, основу якої складають нові знання, дозволяє концентрувати міжнародну ренту. Це призводить до того, що багаті держави багатіють, бідні ж продовжують беднеть. У цьому випадку чітко проявляється нерівномірність економічного розвитку країн.

Прогресуючі держави домінують на світовому ринку. Вони займають найбільш прибуткові ніші продуктів глибокої переробки, інтелектуальних об`єктів і послуг (ліцензій, патентів, товарних знаків та іншого).

Для країн з розвиненою економікою характерно перетин глобальних потоків капіталів. Таким чином, формуються світові фінансові центри. До них відносять Лондонський, Чиказький, Нью-Йоркський, Токійський та інші. У всіх цих міжнародних центрах здійснюються великомасштабні фінансові операції, що перевищують обсяги платежів в рамках світової торгівлі в десятки разів. При цьому в якості учасників виступають транснаціональні корпорації і банки, досить великі фінансові і кредитні інститути. Порядку дев`яноста відсотків позичкового міжнародного ринкового капіталу розміщено всередині держав Організації економічного розвитку та співробітництва.

За рахунок ефективної структури обміну і виробництва досягаються найвищі показники за рівнем і якістю життя.

До країн, економічно розвиненим, відносять Канаду, США, Австрію, Бельгію, Грецію, Болгарію, Іспанію, Італію, Естонію, Латвію, Францію, Литву, Швецію, Польщу, Великобританію, Німеччину, Румунію та інші. Також в цю категорію входять і такі держави, як Нова Зеландія, Австралія, Японія, Ісландія, Норвегія, Швейцарія. До числа країн з розвиненою економікою відносять і Тайвань, Гонконг, Сінгапур, Південну Корею. Такі держави, як, наприклад, Мексика і Туреччина, незважаючи на те, що за багатьма критеріями більше розвиваючим, включені в число розвинених за територіальною ознакою. Туреччина є частиною Європи. А Мексика - учасник НАФТА (Північноамериканської договору про вільну торгівлю).