Країни, що входять в ЄС. Історія Євросоюзу
1951 зіграв вирішальну роль у розвитку принципово нових економічних відносин між кількома європейськими країнами. У цьому році з`явився на світ один з найбільш успішних економічних проектів. Мова йде про Європейському економічному співтоваристві. Спочатку це був досить скромний союз, який налічував у своєму складі всього лише шість європейських держав. Це були добре розвинуті країни зі стійкою економікою і відмінними перспективами на майбутнє.
ФРН, Франція, Нідерланди, Бельгія, Італія та Люксембург - ці країни, що входять в ЄС, стали першовідкривачами нових політичних і економічних відносин у всьому світовому співтоваристві. По суті, це була репетиція майбутнього економічного союзу. У 1951 році була закладена нова західноєвропейська економічна інтеграція. Старт проекту цих розвинених в той час країн був настільки успішним, що вчені-економісти ретроспективно період з кінця 50-х років до середини 70-х назвали «золотим віком» в житті Європейського співтовариства.
Справжній відлік виникнення ЄС починають вести з 1957 року, адже саме тоді був підписаний договір про створення абсолютно нового типу відносин - Європейського економічного співтовариства. Країни, що входять в Євросоюз, відрізнялися небувалими темпами економічного зростання. Характерно і те, що безперервний прогрес спостерігався і в наступні 15 років.
Країни, що входять в ЄС, забезпечили своїм народам високий рівень життя завдяки тому, що нова організація чітко ставила перед собою цілі і реалізовувала їх у певній послідовності, причому досить успішно. У перший період (50-70 роки) великим досягненням вважається створення успішного єдиного аграрного ринку. Великобританія, Ірландія і Данія доповнили представлений вище список в 1973 році.
Що ж це було - економічне диво або продумана зважена політика держав? Швидше, останнє, оскільки країни, що входять в ЄС, вирішили відразу ж багато питань за рахунок того, що забезпечили успішну торгівлю всередині Союзу. Вони прибрали обмеження для переміщення капіталів, людей і послуг, ввели загальну політику щодо транспорту та сільського господарства і, найголовніше, уніфікували податкову систему.
Спочатку країни, що входять в Євросоюз, поставили і успішно реалізували мета щодо створення єдиного ринку товарів і капіталів, а також організували раціональне використання робочої сили в зоні ЄС. Союз держав забезпечив високий ступінь економічного розвитку, стабільні валютно-фінансові відносини, гуманітарне співробітництво, зважену зовнішню політику, а також безпеку країн, що є членами союзу.
Історично важливим був 1967, коли всередині союзу створені були основні правові інститути: Європейська комісія, парламент, рада і суд. Наступною подією було прийняття до складу Греції в 1981 році. Це призвело до конфлікту, причиною якого стала невідповідність рівня економіки Греції та тих державах, які були в складі союзу вже давно. Країни, що входять в ЄС, на той момент мали вищі темпи економічного розвитку. Приєднання Греції спричинило за собою ряд складнощів і втрат.
У 1986 році країни, що входять в Європейський союз, нараховували на дві держави більше, завдяки приєднанню Іспанії та Португалії. Велику роль у подальшому формуванні ЄС зіграв Маастрихтський договір, який був підписаний у лютому 1992 року. Країни, що входять в Євросоюз, до цього часу нараховували в своїх рядах уже 15 членів. У цьому ж році був створений єдиний Європейський банк з найважливішими повноваженнями і правами на емісію єдиної валюти.
1 січня 1995 в ЄС увійшли такі передові країни, як Фінляндія, Австрія і Швеція. Амстердамський договір в червні 1997 року містив конкретний план з розширення Європейського Союзу, в нього повинні були увійти в перспективі країни Центральної, а також Східної Європи. Цей план, як, втім, і всі інші, союз виконав на «відмінно», але при цьому зіткнувся з додатковими економічними проблемами.
У 2004 році в співдружність вступили держави: Угорщина, Латвія, Литва, Кіпр, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія та Естонія. Це був тріумф Східної Європи. Вона знайшла свій щасливий шанс влитися в успішну європейську економічну структуру, а жителі цих країн перейшли на новий, більш якісний рівень життя.
У 2007 році ЄС прийняв до своїх лав Румунію і Болгарію.
Що ж собою становить сьогодні ЄС? Це міжнародне економічне утворення, яке досі успішно існує, і потрапити в нього мріють багато країн. За всіма ознаками - це, безсумнівно, міжнародна організація, навіть з функціями держави. Однак формально вона - просто союз, але такий, що має повноцінне право на участь у міжнародних інтеграційних відносинах, причому вплив його з кожним роком зростає. Безперечно, заслуга ЄС полягає в тому, що він здатний забезпечити міцний мир, процвітання і стабільність в Європі.