Озеро Лох-Несс як бізнес-проект

Озеро Лох-Несс вперше «призначили» місцем проживання загадкового монстра ще в шостому столітті нової ери. Тоді абат місцевого монастиря за допомогою молитви відігнав чудовисько, собиравшееся закусити одним з учнів священика. Абата згодом за це благодіяння зарахували до розряду святих.

Після цього «першого явища» чудовисько пропало більш ніж на тисячу років. Знову про нього згадали в кінці дев`ятнадцятого століття. У 1880 році на озері в тиху безвітряну погоду перекинулося і затонуло (причому, разом з екіпажем і пасажирами) невелике вітрильне судно. З цього-то часу і почалася вся свистопляска навколо міфічного чудовиська, яка, підігрівається штучно, продовжується і по сьогоднішній день.

До кінця дев`ятнадцятого століття героїчна епоха, коли «володарка морів» стверджувала свій «Юніон Джек» на всіх материках і океанах, закінчилася. Настав час тихих буржуа, які вирішили, що для збагачення зовсім не обов`язково плисти за тридев`ять земель, стискаючи в руках цівку карабіна. Ні, для того, щоб гаманець приємно розпух, треба всього лише організувати попит на те, що малося у жителів околиць шотландського озера Лох-Несс. Попит на таємницю. Що й було зроблено швидко, грамотно і без душевних терзань.

У пресі з`явилися повідомлення, що різні люди в різний час зустрічали безпосередньо в озері або в його найближчих околицях якесь невідому істоту, яке, не дозволяючи себе сфотографувати, швидко ховалося геть з очей. Туристи ринули на озеро бурхливим потоком. Чудовисько то з`являлося, то зникало на деякий час, втім, не даючи інтересу до своєї персони охолонути. Озеро Лох-Несс притягувало все більшу кількість туристів.

З`являються «фотознімки» чудовиська, пізніше опинилися фальшивкою. Відеозйомка, нібито зафіксувала пінний слід, залишений рухомим монстром. Зрозуміло, що через деякий час ця «зйомка» теж була визнана неспроможною. І таке повторювалося постійно.

Жителям оточували озеро Лох-Несс населених пунктів така увага преси і особливо туристів, охочих на власні очі побачити легендарну Нессі (ну, або хоча б спробувати це зробити), було на руку. Туристичний бізнес приносить місцевим обивателям щорічно до двадцяти п`яти мільйонів фунтів стерлінгів. А Ромні Бремнер, власник «Музею Нессі», розташованого в селі Драмнадрочіт, став мільйонером! Що й казати, якщо Нессі не існує, то її треба придумати! Головна таємниця озера Лох-Несс полягає в тому, що воно робить багатими людьми всіх, хто доторкнувся до туристичного бізнесу, створеному навколо неіснуючого чудовиська. Доторкнувся, природно, не в якості туриста, а в якості менеджера. Якщо Нессі довго не показується з власної волі, то чому б не організувати її поява штучно? Як кажуть, нічого особистого, просто бізнес ...

А якщо відволіктися від цього ажіотажу під назвою «чудовисько озера Лох-Несс», що ми побачимо в Північній Шотландії, в тридцяти семи кілометрах західніше міста Інвернесс? Ми побачимо велику прекрасне глибоке (до 180 метрів) озеро, оточене мальовничими пейзажами. Чисте повітря, гори, ліси, добре розвинена туристична інфраструктура (спасибі чудовиську!). Нессі ви, звичайно, не побачите, але відпочити вийде дуже непогано. Правда, народу, кажуть, тут влітку буває забагато, але нічого не поробиш. Туристів зараз скрізь багато. Так що забудьте про Нессі, і по приїзду на озеро насолоджуйтеся природою, прогуляйтеся по навколишніх горах, пориньте в холодні води Лох-Несс, якщо здоров`я дозволяє.

До речі, озеро Лох-Несс не самотнє у своїй загадковості. У Північній Шотландії є ще два озера, де, за переказами, бачили невідому тварину. Не бажаєте відвідати?