Протекціонізм - це політика захисту вітчизняних підприємців

Так вже історично склалося, що різні держави в різні часові періоди мають різноманітні форми захисту національних інтересів на світовому ринку. Саме обрана позиція і визначає торговельну політику країни та її значимість на міжнародній арені. Найвідомішими вважаються протекціонізм і фритредерство. Якщо перший є спробою захисту національних інтересів підприємців, то другий передбачає повну свободу дій в торгівлі.

Протекціонізм цеПротекціонізм - це політика уряду країни щодо захисту інтересів вітчизняних виробників і обмеження ввезення імпортних продуктів. У жорсткій формі це виражається в максимальному стимулюванні експорту та обмеження чи заборону ввезення імпорту. Національна промисловість захищається за допомогою введення високих мит на іноземні товари. Така політика зародилася на основі меркантилізму.



З одного боку, для національних виробників дуже вигідним є протекціонізм, це дозволяє їм конкурувати з імпортерами і вигідно збувати свою продукцію. Але така позиція держави може призвести до зародження монополії, погіршення якості товару. До того ж рано чи пізно зовнішня торгівля почне помітно скорочуватися, а сама держава самоізолюється. Тому нерідко протекціонізм змінюється фрітредерство, тобто вільною торгівлею.



Протекціонізм і фритредерствоПолітика встановлення рівних умов для імпортерів і вітчизняних виробників нерідко дає позитивні результати. Національна економіка стає більш відкритою, а взаємини на міжнародному ринку помітно налагоджуються. Проаналізувавши політику різних країн, можна сказати, що протекціонізм - це не єдино вірний спосіб поліпшити своє економічне становище. Добробуту держави сприяє як раз лібералізація зовнішньої торгівлі, вона позитивно позначається як на світовому співтоваристві, так і на кожній конкретній країні.

Протекціонізм в Росії з`явився в XVII столітті разом з відкриттям перших приватних мануфактур. Тоді цар почав отримувати багато скарг від купців на іноземних торговців, через які ті не могли продати свій товар. На захист вітчизняних виробників першим встав Олексій Михайлович, а за ним і інші правителі. Саме він обклав іноземців високим митом, вказав їм, чим і де торгувати, на деяку продукцію і зовсім була накладена заборона.

Протекціонізм в РосіїВсіляко обмежували експорт Петро I, Єлизавета, Катерина ІІ, Олександр І, Микола І, Олександр ІІ, Олександр ІІІ. Протекціонізм - це основна форма торговельних відносин того часу. Правителі, що ослабляють заступництво вітчизняних виробників, не були в пошані, рано чи пізно їм доводилося міняти свої погляди і обмежувати імпорт. Наприкінці XIX сторіччя така політика призвела до непоганим наслідків, позиції російської промисловості помітно зміцніли. Але постійне втручання царя в справи капіталістів викликало їх невдоволення владою. Тому не дивно, що багато заможних підприємці всіляко підтримували і навіть спонсорували опозиційну сторону.




» » Протекціонізм - це політика захисту вітчизняних підприємців