Афілійовані компанії та їх роль в російському законодавстві

Поняття "афілійовані компанії" запозичене російським законодавцем із зарубіжного права (переважно, англо-саксонської системи) і вперше з`явилося в документах, виданих у 1992 році. При цьому поняття застосовувалося дещо в іншому значенні, ніж його використовують за кордоном. Згідно з Федеральним Законом 948-1, регулює питання обмеження монополістичної діяльності, афілійовані особи - це організації або фізичні особи, які здатні своїми діями або волею впливати на діяльність сторонніх комерційних підприємств або індивідуальних підприємців.

Таким чином, під визначення потрапляють як домінуючі, так і залежні особи. Закордонне ж тлумачення терміна афілійовані особи виглядає як: особи, залежні від волі і дій інших осіб. Інститут афілійованих осіб зустрічався в законодавчих документах, що регулюють інвестиційну діяльність в період активної приватизації дев`яностих років минулого століття. У подальшому ці документи втратили силу, проте, застосування терміна афілійовані компанії отримало широкий розвиток в законодавстві про акціонерні, а також про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю.

Цими документами регламентується спеціальний порядок виконання деяких дій, щоб уникнути порушення інтересів власників капіталу таких товариств. Так, існують обмеження на вчинення певних угод, учасниками яких виступають афільовані особи, відчуження або придбання часток у статутному капіталі, приділено увагу порядку розкриття відомостей про склад афілійованих осіб. Якими ж ознаками мають афілійовані компанії та особи? До таких належать члени вищого органу управління суспільства (Рада директорів, інший колегіальний орган), а також директор товариства (його одноосібний виконавчий орган) - афілійованими є компанії, що входять до складу однієї і тієї ж групи-при поєднанні перших двох ознак - у разі входження компанії в якусь групу підприємств, афілійованими по відношенню до даної особи будуть виступати члени органів управління та директора решти компаній групи- юридичні або фізичні особи, володіють повноваженнями на розпорядження двадцятьма або більше відсотками частки в статутному капіталі даної особи, або такою ж кількістю голосуючих акцій - теж афілійовані. Навпаки - афілійованим буде й те юридична особа, в якому дана компанія має 20-процентну частку в статутному капіталі або голосуючі акції в такій же кількості. Окремої уваги заслуговує такий неформальний ознака, як можливість впливати іншими, ніж адміністративно-корпоративними, способами - це має місце у випадку, коли деякі афілійовані компанії або фізичні особи, приховуючи власну участь у структурі деякого особи, фактично виконують у ньому вольові функції - мова про "кришування" і іншому тиску ззовні. Законодавці ще в 2000 році робили спроби видання окремого документа, присвяченого афілійованим особам (на рівні федерального закону), однак, проект так і не був прийнятий у другому читанні в Державній думі.

Сьогодні поняття афілійовані компанії успішно застосовується при проведенні державних та інших закупівель на підставі конкурентних процедур публічного характеру, коли закупівельна документація містить в собі вимоги про неприпустимість подання пропозицій на участь у закупівлі афілійованими особами. Це дозволяє уникнути змови учасників і сприяє прозорості та добросовісної конкуренції.