Інформаційна діяльність людини як ключ до прогресу
Не так давно передові країни (Європа, Сполучені Штати Америки, Канада) увійшли в епоху постіндустріалізму. Найціннішим з ресурсів стала інформація. Поступово знання починають превалювати за своєю цінністю над капіталом і в іншому світі. Цей процес помітний буквально в кожній області. Продати верстат можна за кілька тисяч доларів, а ноу-хау - за мільярд. Розвинені країни вже давно переносять всі матеріальні активи за кордон, залишаючи у себе лише науково-дослідні центри, університети та лабораторії. Це говорить про те, що інформаційна діяльність людини стала вище цінуватися, і люди готові в неї інвестувати.
Чому бакалаврам елітних вузів, які отримали якісну освіту, обіцяють доларові зарплати з чотирма нулями, а випускник російського професійного коледжу чи дотягне до сорока тисяч рублів на місяць? Це пояснюється просто: роботодавцем в кожному випадку по-різному була оцінена інформаційна діяльність ці двох місць навчання. Саме якість і доступність знань є визначальними факторами в сучасній освіті.
Інформаційна діяльність людини - поняття досить широке: воно включається в себе процеси передачі, одержання, зберігання, акумулювання і перетворення знань і даних. Це складний багатостадійний упорядкований процес. Але, незважаючи на різні види інформаційної діяльності людини, в глобальному сенсі вона зводиться до одного - прогрес за рахунок використання накопичених знань.
Гострою проблемою стояла збереження інформації. Рукописи і клинописні екземпляри не відрізнялися довговічністю. Вони часто бували безповоротно втрачені під час великих переїздів, війн, революцій або зміни правлячих династій. Через такі збоїв у передачі накопичених знань поколінням і сповільнювався розвиток нації. Про важливість передачі досвіду та вмінь замислювалися ще кілька століть тому. Професійна інформаційна діяльність людини тоді була покладена на плечі жерців, літописців, оракулів і друїдів. Однак вона не відрізнялася ефективністю: джерел було вкрай мало, а до відбитим у них даними мали доступ лише обрані.
З часом методики змінювалися, ставали більш зручними: створювалися приватні бібліотеки, архіви з різними видами систематизаций. З`явилися професії бібліотекаря і архіваріуса.
Йшли роки, і обсяги макулатури неухильно росли, каталогізувати ставало все складніше і складніше, штат співробітників розширювався. Трохи статистики: до початку дев`ятнадцятого століття середній обсяг знань людини подвоювався раз на п`ятдесят років-вже з його середини для цього стало вистачати п`яти. В даний час цей термін ще скоротився. У такому вигляді інформаційне рух проіснувало до масової комп`ютеризації. Піонером стала ЕОМ «ЕНІАК» в 1946 році з США. У СРСР ера комп`ютеризації прийшла в 1951-му стараннями академіка Лебедєва.
Зараз важко уявити собі фахівця, на столі у якого не було б комп`ютера, планшета або лептопа. Інформаційна діяльність людини з розвитком сегмента нано-технологій зробила в останні роки величезний стрибок. Важко знайти галузь, де б не використовувалися комп`ютерні бази даних і не служили на благо людства.