Звичаї ділового обороту. Значення і застосування

Розвиток підприємницької діяльності дало поштовх для формування нових правил ведення бізнесу, нового формування, такого поняття, як звичаї ділового обороту і відносини між партнерами. Час змусило створити нові звичаї ділового обороту. Дані правила ніколи не входили і не входять в поле державного законодавства, але вони доповнюють його.

На початку розвитку торговельних відносин між людьми не завжди існували норми регулювання ділових відносин, вони просто ще не були записані на папері. Людство не напрацювало досить багато економічного досвіду ведення бізнесу. Ранні товарні відносини мали примітивну правову базу, тому виникла необхідність підкріплювати їх усними домовленостями чи інші правовими актами.

Так історично склалося, що звичаї ділового обороту спочатку утвердились між фізичними особами, а потім, у міру розвитку бізнесу, отримали подальший розвиток і щодо юридичних осіб.

Звичаї ділового обороту і їх формування можна простежити на початку розвитку такого виду підприємницької діяльності, як страхування. Наприклад: два тисячоліття тому до нашої ери учасники торговельних караванів, які відправлялися в небезпечний шлях, заздалегідь вирішували питання про ймовірні напади, крадіжки, стихійних лихах і знали, що вони несуть збитки разом. Договір був усний, але виконувався обов`язково. Такі норми поведінки між людьми диктувалися умовами виживання.

Ще показовий приклад усних домовленостей при веденні ділової практики в розвитку морської торгівлі.

Відомий такий історичний факт, що в Англії в таверні збиралися власники торгових кораблів, які мали намір відправитися в далеку подорож, щоб продати товар і отримати прибуток. Метою цієї зустрічі мало стати угода з іншими купцями, які в разі непередбачених втрат, обіцяли компенсувати збитки. Поряд з підписанням деяких паперів, між ними існували і усні домовленості.

У стародавній Русі використовувалися збірники законів. У цих актах відрізнялося кілька способів укладення договорів: дошка, запис або усну угоду. Договору, по суті, являли собою стародавні правові акти. При укладанні усних угод обов`язково потрібно було присутність таких людей, як свідки. Пізніше, коли з`явилися гільдії купців, слово, дане купцем, було найвищим гарантом надійності.

Під звичаєм ділового обороту визнається необхідність дозволу такої ситуації, при якій необхідні питання не можуть зважитися чинним законодавством, а також самим підписаним конкретним договором.

Звичай ділового обороту застосовується тоді, коли наявні законодавчі акти не можуть задовольнити потреби бізнесу. Найбільш яскраво ці відносини відображені і широко використовуються Торгово-промисловою палатою, в її документах докладно представлені торгові і портові звичаї.

Як зазначалося раніше, найбільш часто звичай ділового обороту застосовується при веденні зовнішньоекономічної діяльності і валютних операцій. Законодавчі акти держав у цих основоположних галузях економіки країн часто не збігаються. Як прийти до згоди і отримати обопільну вигоду при укладанні ділових угод? Як врегулювати непередбачені ситуації в торгових або грошових відносинах?

Під звичаєм ділового обороту визнається історично сформовані і повсюдно застосовуються у підприємницькій діяльності правила поведінки. При цьому не обов`язково ці відносини регулюються законами держави. Для використання цих правил не має значення той факт, зафіксовані вони документально.