Що таке буферна зона заповідника? Що таке буферна зона на кордоні
Серед типів буферних зон можна виділити демілітаризовані (тобто вільні від військових дій), зелені екологічні коридори, території з невеликими обмеженнями і смуги з жорстким обмежувальним режимом.
Завдання екологічних коридорів в заповідниках
Що значить буферна зона? Це поняття спочатку використовували фахівці з охорони біосфери і зеленого пояса Землі. Смуга нейтральній землі протяжністю кілька кілометрів і певної ширини розташовується між звичайними площами і кордоном заповідної території. Завданням даної території є захист і збереження рідкісних видів рослин і тварин.
У біосферних заповідниках стежать за станом і збереженням біосфери, проводять наукові дослідження, контролюють загальний стан середовища. На охоронюваній державою території проводяться комплекси меліоративних робіт. У господарській діяльності зазвичай вводяться обмеження на вирубку лісових ресурсів, полювання і розорювання земель.
Що таке буферна зона заповідника? Крім охорони, вивчення та розвитку тваринного і рослинного світу на своїй території, зони часто стають місцями цікавих маршрутів для любителів екологічного туризму. На цій території підтримується більш м`який режим, ніж на решті всієї площі заповідних земель, вирішуються навіть деякі форми сільськогосподарських робіт.
Як влаштована буферна зона заповідників
На території будь національного парку виділені площі, що утворюють так зване заповідне ядро. Саме тут ростуть самі рідкісні та цінні екземпляри рослин. Саме тут живуть, розмножуються і зберігаються популяції рідкісних, що охороняються законом тварин. Саме тут найчистіше, насичений киснем повітря.
Що таке буферна зона? Це землі, розташовані навколо ядра заповідника або парку. Далі, вже навколо цих охоронюваних площ, створюють перехідну зону, на території якої ведеться звичайна для даних місць господарська діяльність. Перехідні території не є забороненими для відвідування туристами і місцевим населенням.
Схема збереження недоторканності певних ділянок землі часто використовується у світовій практиці вирішення військових прикордонних конфліктів.
Ефективність прикордонного паркану
Одним з основних компонентів, яким відрізняється буферна зона на кордоні від заповідною, зеленою, є дуже високий паркан. Металева або кам`яна конструкція обладнана складною системою чутливих датчиків стеження. Будь-які спроби і способи проникнення на територію зони викликають миттєве реагування натяжок і надходження сигналу на патрульну контрольно-постову точку, на монітор спостереження. За допомогою телекамер і приладів, здатних бачити вдень і в нічних умовах, оператори, які чергують на пунктах, цілодобово стежать за недоторканністю загороджень.
При влаштуванні охоронних загороджень населення прилеглих будівель покидає своє житло. Ніхто не хоче відчувати на собі і своїх близьких, що таке буферна зона. Хоча все це робиться з метою захисту громадян.
Контрольна смуга
Щоб краще зрозуміти, що таке буферна зона кордону, потрібно поспостерігати за спеціально підготовленими солдатами-слідопитами. На попередньо розораної смузі землі, яка лежить вздовж усього кордону з зоною, вони уважно шукають сліди проникнення порушників.
Наступна частина, з якої складається буферна зона на кордоні, - це розділова смуга ґрунту безпосередньо біля стіни загородження. Цю частину іноді називають «мертвою зоною». Тут спостерігається повна відсутність будь-яких рослин, каменів і будов, будь-яких великих предметів, які можуть стати укриттям. Зазвичай цю смугу роблять шириною від 200 м до пари кілометрів.
Хто охороняє смугу буферної зони
Кам`яний або дротяний паркан, який являє собою складну систему, що складається з декількох різних загороджень, - ось що таке буферна зона. Штат операторів стежить за показаннями приладів і камер стеження, за сигналами, які надходять від систем паркану. Патрульні солдатські дозори цілодобово охороняють свої ділянки протягом декількох кілометрів зони. Взводи бронетехніки або танкові допомагають солдатам своєю підтримкою. Патрулювання ведеться з двох сторін, іноді використовуються засідки. Проглядається практично кожен метр території, щоб вчасно помітити і нейтралізувати порушення мирного режиму.
Дивлячись на таку картину, можна здогадатися, що для підтримки ефективності «чарівного» забору необхідні досить серйозні фінансові вливання і людські ресурси. Звичайно, створення таких коридорів, судячи з прикладів зі світової практики, вирішує деякі проблеми і дає можливість припинення військових дій.