Природні зони Росії та їх особливості

Природа - це комплекс взаємопов`язаних компонентів, які знаходяться в постійному взаємозв`язку один з одним і залежать один від одного. Зміни в одній природного ланцюжку обов`язково приведуть до порушень в супутніх компонентах. Відбувається постійний обмін ресурсами і енергією між окремими учасниками природного співтовариства. Наявність певних взаємозв`язків характерно для кожної конкретної території. Так утворюються природні зони. Вони в свою чергу впливають на господарську діяльність людини та її особливості.

Природні зони Росії дуже різноманітні. Це обумовлено великою територією, відмінностями рельєфу і кліматичними умовами.

Серед головних природних зон нашої країни виділяють степи, напівпустелі, тайгу, ліси, лісостепу, тундру, арктичну пустелю, лісотундру. Природні зони Росії мають досить велику площу, яка тягнеться на тисячі кілометрів. Для кожної з них характерні певний клімат, типи грунтів, рослинний і тваринний світ, а також ступінь зволоження території.

Зона арктичних пустель відрізняється наявністю великої кількості снігу і льоду цілий рік. Температура повітря тут варіюється в межах 4-2 градусів. Льодовики виникають внаслідок випадання твердих опадів. Грунт розвинена слабо і знаходиться на початковому рівні. Спостерігається утворення сольових плям в суху вітряну погоду. Кліматичні умови цієї зони впливають і на характер рослинності. Тут переважають невисокі мохи та лишайники. Менш поширені полярний мак, ломикамінь і деякі інші рослини. Тваринний світ також не надто багатий. Песець, олень, сова, куріпка і лемінг є практично єдиними мешканцями арктичної пустелі.

Природні зони Росії включають в себе і зону тундри. Це менш холодна зона, ніж арктичні пустелі. Але, тим не менш, вона відрізняється холодними і сильними вітрами, що обумовлено близькістю Північного Льодовитого океану. Заморозки і випадання снігу можливо цілий рік. Клімат зони тундр вологий. Грунт також розвинена дуже слабо, що впливає на рослинний покрив. В основному переважають низькі чагарники та дерева, мохи та лишайники.

Природні зони Росії поступово змінюють один одного. Далі слід лісотундра. Тут вже спостерігається більш тепла погода у літній період, але зима холодна з великою кількістю снігу. Серед рослин переважає ялина, береза і модрина. У теплий період лісотундра служить пасовищем для оленів.

Лісотундру змінює тайга. Для неї характерна більш тепла погода і менш сувора зима. Для рельєфу характерно присутність великої кількості водойм (річок, озер і боліт). Грунт тут більш сприятлива для рослинного світу, тому і тваринний світ тут численний. У тайзі мешкає соболь, рябчик, глухар, заєць, білка, ведмідь і багато інших видів.

Зона напівпустель найменша за площею. Для неї характерно спекотне літо і сувора зима з невеликою кількістю опадів. В основному її використовують під пасовища.

Поділ території на зони впливає і на діяльність людини. Численні природно-господарські зони Росії визначають і її велику діяльність у сфері економіки.

Кожна зона поділяється на більш дрібні види. Існують і перехідні зони, для яких характерні кліматичні особливості кожного прилеглого району. Тому кожна природна територія нерозривно пов`язана з сусідньою. Порушення, що відбуваються в певному районі країни, ведуть до змін не тільки клімату, а й світу тварин і рослин іншої зони.

Характеристика природних зон Росії передбачає особливості кожної з них, але вони не мають чітких меж і поділ є умовним. До того ж, діяльність людини може вплинути на природу і клімат навколишнього середовища.