Як виглядала середньовічна село. Типи і різновиди

Переважна частина середньовічного населення проживала саме в селах. У країнах Європи подібні поселення були як би шаблонними, і, якщо і були якісь відмінності між ними (залежно від країн і міст), то вони були зовсім незначними. Середньовічна село - це особлива пам`ятка для істориків, яка дозволяє відновити картину колишньої побуту, традиції та особливості життя тодішніх людей. Тому зараз ми розглянемо, з яких елементів вона складалася і чим характеризувалася.

Загальний опис об`єкта

План середньовічної села завжди залежав від місцевості, в якій вона розташовувалася. Якщо це рівнина з родючими землями і просторими луками, то кількість селянських дворів могло досягати п`ятдесяти. Чим менш корисними були землі, тим менше дворів налічувалося в селі. Деякі з них складалися всього лише з 10-15 одиниць. У гірських масивах люди взагалі не селилися таким чином. Туди відправлялися по 15-20 чоловік, які утворювали невеликий хутір, де вели своє мале господарство, автономне від всього іншого. Примітною рисою було те, що будинок в епоху Середньовіччя вважався майном рухомим. Його можна було транспортувати на спеціальній возі, наприклад, ближче до церкви або ж зовсім перевезти в інше поселення. Тому середньовічна село постійно змінювалася, трохи переміщалася в просторі, у зв`язку з чим не могла мати чіткого картографічного плану, закріпленого в державі, якому належала.

Купчаста село

Такий тип середньовічного поселення є (навіть для тих часів) пережитком минулого, але таким пережитком, який ще дуже довго проіснував у суспільстві. У такому населеному пункті будинки, сараї, селянські угіддя і маєток феодала були розташовані «аби як». То пак тут не було ні центру, ні головних вулиць, ні окремих зон. Середньовічна село купчасті типу складалася з безладно розташованих вуличок, багато з яких закінчувалися глухими тупиками. Ті, які мали продовження, виводили в поле або в ліс. Тип господарювання в таких поселеннях був, відповідно, також безладним.

Хрестоподібне поселення

Даний тип середньовічного поселення складався з двох вулиць. Вони перетиналися один з одним під прямим кутом, утворюючи таким чином хрест. У місці перетину доріг завжди лежала головна площа, де розташовувалася або невелика каплиця (якщо село налічувала велику кількість жителів), або маєток феодала, який володів всіма живуть тут селянами. Середньовічна село хрестоподібного типу складалася з будиночків, які були звернені своїми фасадами до вулиці, на якій вони розташовувалися. Завдяки цьому місцевість виглядала дуже охайно і красиво, всі будівлі були практично однаковими, а на їх фоні виділялася лише та, що перебувала на центральній площі.

Село-дорога

Цей тип поселення в епоху Середньовіччя був характерний для місцевостей, де зустрічалися великі річки або ж гірські спуски. Суть полягала в тому, що всі будинки, де проживали селяни і феодал, збиралася в одну вулицю. Вона простягалася уздовж долини або річки, на березі якої вони і розташовувалися. Сама дорога, з якої складався, в общем-то, все село, могла бути не надто прямий, але вона в точності повторювала ті природні форми, які оточувала. План місцевості середньовічної села даного типу включав в себе, крім селянських угідь, будинок феодала, який розташовувався або в самому початку вулиці, або в її центрі. Він був на тлі інших будиночків завжди найвищим і шикарним.

Променеві села

Цей тип поселення був найпопулярнішим у всіх містах середньовічної Європи, тому дуже часто його план використовують в кінематографі і в сучасних романах про ті часи. Отже, в центрі села розташовувалася головна площа, яку займала каплиця, невеликий храм чи інше релігійна споруда. Неподалік від нього знаходився будинок феодала і прилеглі до нього двори. Від центральної площі всі вулиці розходилися в різні кінці поселення, як промені сонця, а між ними будувалися будинки для селян, до яких додавалися земельні ділянки. У таких селах проживало максимальну кількість жителів, вони були поширені і на півночі, і на півдні, і на заході Європи. Також тут було куди більше пристроїв для ведення різних типів господарства.

Урбаністична ситуація

У середньовічному суспільстві міста почали формуватися приблизно в 10 столітті, а завершився цей процес аж в 16-му. Протягом цього часу на території Європи виникали нові урбаністичні поселення, проте їх типаж нітрохи не змінювався, збільшувалися тільки розміри. Що ж, середньовічне місто і село мали багато спільного. У них була схожа структура, вони забудовувалися, так би мовити, типовими будинками, в яких проживали прості люди. Місто відрізнявся тим, що був більше села, його дороги часто були брукованими, а в центрі неодмінно височіла дуже красива і велика церква (а не маленька каплиця). Такі населені пункти, в свою чергу, ділилися на два типи. Одні мали пряме розташування вулиць, які можна було як би вписати в квадрат. Цей тип будівництва був запозичений у римлян. Інші міста відрізнялися радіоцентріческім розташуванням будівель. Такий типаж був характерний для варварських племен, які заселяли Європу до приходу римлян.

Висновок

Ми розглянули, які були поселення в Європі в саму темну історичну епоху. А щоб зрозуміти їх суть було простіше, у статті є карта середньовічної села. На завершення можна зазначити, що для кожного окремого регіону був характерний свій тип будівництва будинків. Десь використовувалася глина, десь - камінь, в інших місцях зводилися каркасні житла. Завдяки цьому історики можуть ідентифікувати, якому саме народу належало те чи інше поселення.