Космічний зонд "Вояджер", або Подорож у міжзоряний простір

Космічний зонд "Вояджер-2" стартував 20 серпня 1977 року. Через три тижні був запущений його брат-близнюк з номером 1. І саме йому пощастило стати першим у світі космічним апаратом, який зміг подолати межі Сонячної системи. Звичайно, різні телескопи і станції обробки даних дозволяли побачити все, що відбувається на величезній відстані від Землі. Але тепер у вчених з`явилася можливість зібрати набагато більше інформації.

Ідея запуску "Вояджера"

В кінці 60-х рр. минулого сторіччя СРСР і США активно конкурували між собою в частині польотів на Місяць і виходу на орбіту планети. Пізніше, коли з`ясувалося, що участь людини в гонці за освоєння Всесвіту є занадто небезпечним, вчені перейшли до розробки апаратів, що управляються автопілотом.

Наприклад, космічні кораблі з людьми всередині не зможуть наблизитися до Венери, а вже тим більше - висадитися на поверхню. Там занадто велика радіація і висока температура. Але дані про планету зможе зібрати якийсь робот зі своєю конкретною місією. Так з`явилася ідея про запуск "Піонерів", а за ними і "Вояджер".

Мета всіх дослідників була однією - зібрати дані про простір або конкретному тілі, будь то астероїд або газовий гігант. Ось і космічний зонд "Вояджер" повинен був займатися вивченням віддалених від Землі планет. Конкретної ідеї, для чого все це необхідно людству, немає. Але ймовірно, що апарати знайдуть корисні елементи, які в майбутньому можна доставити на Землю для використання. Загалом, "Вояджери" призначалися для вивчення віддалених точок Сонячної системи.

Первісна місія космічного дослідника

Космічний зонд Voyager-1, як, втім, і Voyager-2, був досить-таки дорогим проектом. Саме тому в шлях спочатку вирушили дешевші "Піонери". Вони довели, що пояс астероїдів подолати сповна можливо, причому без особливих ушкоджень. Крім того, вдалося дізнатися, що Юпітер не має занадто сильного магнітного тяжіння, і кораблі можуть пройти повз нього.

Перший "Піонер" вже досяг Сатурна в той час, коли запустили "Вояджери". У них були дві основні задачі:

1. Вивчити все те, що відбувається за поясом астероїдів, по можливості пройти далі в космічний простір.
2. Відправити послання іншим цивілізаціям, якщо вони зустрінуться по дорозі.

Особливої уваги заслуговує друга задача. Для її реалізації в цифровому форматі на апаратах є дані про Землю, історії розвитку людства, були записані вітання на багатьох мовах. Також є малюнки на золотих дисках, щоб перед іншими цивілізаціями постали справжні досягнення земної науки, а не примітивні таблички. Хоча хто знає, за що вони б взяли послання.

Де межа Сонячної системи?

За фактом свої основні завдання космічний зонд "Вояджер" виконав більше 20 років тому. Це трапилося тоді, коли Voyager-2 пройшов повз Нептуна і віддалився від нього на 40 тис. Км. Але, як не дивно, обидва кораблі продовжували рухатися, кожен раз відправляючи на Землю все нові і нові дані. Стало ясно, що апарати рано чи пізно подолають Сонячну систему, але ніхто не знав, коли саме це станеться. У цьому зіграло роль і те, що, по суті, жоден учений не міг точно визначити її межі.

Деякі стверджували, що "Вояджер-1" залишиться в Сонячній системі ще 300 років, а то й більше. Підсумком могло стати те, що космічне сміття, пил і радіація зітруть апарат в порошок. Справа в тому, що спочатку, після подолання Нептуна, кораблі почали сповільнюватися. Але пізніше з`ясувалося, що це тимчасово, так як настільки далеку відстань від Сонця не дозволяє отримувати енергію постійно і на першу вимогу. Так що зонди продовжували шлях.

Кілька разів ЗМІ повідомляли, що "Вояджери" подолали Сонячну систему, але вчені спростовували ці дані. І тільки в 2012 році апарати передали на Землю те, що вони перестали отримувати сонячні промені в якості енергії, але їх тепер замінюють галактичні. Це і послужило доказом, що зонди або наблизилися до міжзоряного простору, або знаходяться в ньому.

Таким чином, вдалося не тільки відправити "Вояджери" за межі Сонячної системи - сьогодні точно відомо, де знаходиться межа міжзоряного простору.

Сучасні дані про космічному апараті

Якщо дотримуватися правил фізики, то навряд чи космічний зонд "Вояджер-1" залишає Сонячну систему. Справа у тому, що її території, судячи з науковими даними, закінчуються тоді, коли припиняється гравітаційне поле зірки. Відповідно, розміри системи - 125000 а. е. Що стосується зондів, то вони пішли лише на 129 а. е. Однак якщо замість сонячних променів апарати фіксують галактичні космічні, то це говорить про закінчення володінь Сонячної системи.

За сучасними даними вчені можуть управляти навігаційними системами "Вояджер". І так триватиме десь до 2025-2030 рр. Потім зонди віддаляться від планети настільки далеко, що зв`язок з ними попросту обірветься. Відповідно, останнє завдання, яку вони зможуть виконати, полягає в донесенні до інших цивілізацій даних про людство, координатах Землі і рівні розвитку.

Де "Вояджер-1" зараз?

Сьогодні дослідники пішли на рекордну відстань від Землі, жоден інший апарат не досягав таких же далей. Космічний зонд "Вояджер-1" знаходиться в 19 мільярдах км від планети. Для того щоб отримати нові дані, вченим доводиться чекати 17-18 годин. Саме стільки часу потрібно для того, щоб отримати сигнал з апарату. Відповідно, зворотні навігаційні рішення будуть доходити однаково.

Не можна не назвати всі події з зондами справжніми науковими проривами, так як їм вдалося перевиконати «норму». Вони зробили те, на що вчені навіть не розраховували. Саме тому така наукова місія є важливою не тільки для співробітників НАСА - вона стала надбанням усього людства.

Висновок

Головною особливістю обох "Вояджер" є те, що вони працюють довше, ніж передбачалося. І ніхто сьогодні точно не може сказати, як вони поведуть себе завтра. Цілком імовірно, що майбутні покоління зможуть отримати дані про Сіріуса. Але не можна заперечувати ймовірність того, що апарати просто застигнуть на своєму шляху, так як перестануть отримувати енергію.

Одним словом, загадки космічного зонда "Вояджер" зможуть вирішити тільки нащадки сучасної людини. І хто знає, може бути їм ці нинішні прориви освоєння Всесвіту здадуться примітивними. Але можливо і те, що "Вояджери" відкриють нові таємниці.